Контроль і ревізія

5. Способи вивчення розрахункових операцій.

6. Завдання, предмет та об’єкти ревізії операцій із запасами.

Основними завданнями ревізії операцій з запасами є:

- аналіз виконання завдання з товарообороту, виявлення резервів збільшення його обсягу, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;

- перевірка правильності документального оформлення й доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;

- контроль за своєчасним і повним оприбуткуванням запасів;

- дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;

контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;

- перевірка виконання договірних зобов'язань щодо поставки і збуту (реалізації) товарів;

- виявлення фактів приписок і понаднормованого списання втрат товарів тощо.

Об'єктами Ревізії є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність

7. Ревізія розрахунків з оплати праці.

При вивченні загальних питань організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві необхідно перевірити дотримання трудової досципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної структури і штату підприємства; організацію і стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлених тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

При перевірці розрахуків з персоналом з оплати праці, ревізор повинен встановити, які форми та системи оплати праці використовуються на підприємстві; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевірити списковий і середньосписковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування. Потрібно встановити, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стаж цієї особи, якими нормативними документами користується бухгалтер цього відділу, його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи. Після вивчення загальних питань, Ревізор переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в наступному порядку: 1. Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внштрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) перевіряється за наказами, контрактами, трудовими угодами. В ході проведення перевірки доцільно встановити, чи передбачаються умовами колективного договору встановлені на підприємстві виплати заробітної плати. 2. Перевірка використання фонду оплати праці. Фактичне використання фонду оплати праці аналізується за даними Відомості обліку фонду оплати праці осіб і розрахунково-платіжних відомостей. При цьому необхідно порівняти фактично нараховні суми оплати праці з сумами, передбаченими по фонду оплати праці за період перевірки (рік, квартал), що дає можливість виявити абсолютну перевитрату чи економію по фонду оплати праці. 3. Перевірка організації табельного обліку. Основну увагу необхідно зосередити на перевірці організації контролю за виходом на роботу адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу, працівників основних і допоміжних виробництв тощо, організації обліку відпрацьованого часу, так як допущені в ньому помилки чи перекручення призводять до переплати, необгрунтованого витрачання фонду оплати праці. При виявленні діючих норм з відхиленнями від типових, необхідно встановити їх обгрунтованість і затвердження у відповідному порядку. Крім того, потрібно уважно перевірити правильність норм і розцінок у відповідності з описом характеристики роботи в первинній документації, а також пересвідчитись, як виконуються діючі норми виробітку робітниками різних спеціальностей. 5. Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки необхідно встановити, якими первинними документами на підприємстві оформлюються операції, пов’язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, книга з обліку праці і виконаних робіт, обліковий лист праці та виконаних робіт, наряд на відрядну роботу, маршрутний лист, розрахунково-платіжна відомість).При перевірці документів за формою встановлюються повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому наявність відповідних підписів, підчисток, помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку та контролю операцій з нарахування і виплати заробітної плати.

5. Податкова система

5. Місцеві податки і збори і їх характеристика

Місцеві податки:

— комунальний податок;

— податок на рекламу.

Місцеві збори:

— за право використання місцевої символіки;

— за паркування автотранспорту;

— за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

— за дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

— за право проведення кіно- і телезйомок;

— за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що вирушає за кордон, та інші

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізми справляння та порядок сплати їх встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. При цьому збір за припарковку автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг і збір з власників собак є обов'язковими Для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язано запровадження цих податків і зборів. Суми місцевих податків та зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами.

6. Єдиний податок: об’єкт, ставка, обсяг доходу

1(фізособі - підприємці) без найманих працівників, (Доход за календарний рік, )не перевищує 150 000 грн,(вид діяльності) роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках,     надання побутових послуг населенню, (ставка єдиного платежу)1% — 10% від мінімальної зарплати;

2 (фізособи - підприємці) одночасно не перевищує 10 осіб, не перевищує 1 000 000 грн, надання послуг, в т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню;- виробництво та/або продаж товарів;- ресторанне господарство, 2% — 20% від мінімальної зарплати;

3 (фізособи - підприємці) одночасно не перевищує 20 осіб,не перевищує 3 000 000 грн, всі види діяльності з урахуванням обмежень (п.291.5) а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

4(юрособи) середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб, не перевищує 5 000 000 грн, всі види діяльності з урахуванням обмежень (п.291.5), а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

5 (фізособи – підприємці без обмежень, не перевищує 20 000 000 грн, всі види діяльності з урахуванням обмежень (п.291.5) а) 5% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 7% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

6(юрособи) без обмежень, не перевищує 20 000 000 грн всі види діяльності з урахуванням обмежень, а) 5% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 7% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

7. Податок на доходи фізичних осіб, його характеристика

Податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і не резидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є:

—загальний місячний оподатковуваний дохід;

—чистий річний оподатковуваний дохід, який визначаєть­ся шляхом зменшення загального річного оподатковуваного до­ходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

—доходи з джерелом їх походження з України, які підля­гають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

—іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

—загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

—загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

—доходи з джерелом їх походження з України, які підля­гають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний доход складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітно­го року.