3. Перша допомога при опіках.

Опіки шкіри - це ушкодження, які виникають внаслідок дії сонячного проміння, високої температури, електричного струму, їдких речовин (кислоти, лугу) стикання з вогнем або сильно нагрітими предметами. Розрізняють 4 ступені опіків:

І ступень небезпечності - почервоніння шкіри.

ІІ ступень середньої тяжкості - утворення пухирів.

ІІІ ступень - тяжкий - змертвіння всієї товщини шкіри.

ІV ступень - надзвичайно тяжкий - обвуглювання тканин тіла.

При опіках І і ІІ ст. слід негайно покласти на вражене місце примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином марганцевокислого калію. Спирт та його похідні стримують подальше руйнування клітини і водночас знезаражують місце ушкодження.

При ІІІ-IV ст. на вражені місця накладають стерильні пов'язки. При великих опіках використовують чисті, випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою і терміново доставити до лікарні.

Відмороження - це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Обморожують переважно ніс, кінчики пальців рук і ніг. Ознаки обмороження: обморожена частина тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується. За глибиною ураження розрізняють обмороження 4 ступенів.

І ступінь - шкіра стає блідою.

ІІ ступінь - з'являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.

ІІІ ступінь - часткове змертвіння м'ягких тканин.

IV ступінь - поряд із змертвінням м'ягких тканин настає змертвіння кістки.

При обмороженнях І ступеня насамперед необхідно відновити кровообіг для цього обморожену ділянку протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несоленим жиром і обережно розтирають для знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки відновиться чутливість шкіри. Робити розтирання слід обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів. При ІІ-ІІІ ст. на ушкоджене місце накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку і потерпілого відправляють до лікарні.

При загальному замерзанні потерпілого вносять у тепле приміщення, роблять штучне дихання, при потребі - непрямий масах серця, відігрівають у ванні, обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'ягким і пружним. Після цього кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.

8 Білет

1. Передній мозок людини складається з проміжного мозку і кінцевого мозку.

У проміжному мозку розташовані центри вуглеводного, білкового, жирового, сольового, водного обмінів, регуляції температури тіла. Складається із зорових горбів - таламуса, гіпоталамуса і шишкоподібного тіла - епіфіза.

Гіпоталамус пов’язаний з гіпофізом і керує всіма вегетативними реакціями організму.

До структури кінцевого мозку відносять великий мозок , до складу якого входять півкулі великого мозку, мозолисте тіло, склепіння, нюховий мозок та бічні шлуночки.

Кінцевий мозок - найскладніша частина центральної нервової системи. В ньому сконцентровані центри, що здійснюють вищу нервову діяльність і керують різними відділами стовбура мозку та спинного мозку.

Поверхні півкуль великого мозку поділяються борознами різної глибини та довжини на закрутки та частки великого мозку. Кожна з півкуль складається з лобової, тім'яної, скроневої, потиличної та острівкової часток. Усі ці нерівності значно збільшують загальну поверхню півкуль. Це має величезне значення, оскільки іззовні півкулі вкриті тонким шаром сірої речовини, що утворює кору великого мозку. Товщина кори коливається від 2 до 4 мм, а кількість нейроцитів досягає 14 млрд.