23. Сутність поняття сім*я

Сім'я - мала соціальна група, створена на основі офіційного чи громадського шлюбу або кровній спорідненості, члени якої об’єднані спільним проживанням і веденням домашнього господарства, вико-нанням сімейних функцій, емоційними зв’язками та взаємними юридичними й моральними зобов'язаннями стосовно один до одного, родинними традиціями .Протягом усього життєвого шляху особистості сім’я є тим най-ближчим мікросоціальним оточенням, яке опосередковує і визначає своєрідність її життєдіяльності, тому сім'я виступає провідним мікро-фактором соціалізації особистості. Основні соціалізуючі функції сім'ї: забезпечення фізичного та емоційного розвитку індивіда; формування статевої ідентифікації дитини; розвиток здібностей і потенційних можливостей; забезпечення дитині почуття захищеності; формування ціннісних орієнтацій особистості; оволодіння дитиною основними соціальними нормами.Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. У процесі свого розвитку сім’я набула функцій, які тільки в сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту. Як соціальний інститут сім’я виконує в суспільстві такі функції: господарсько-економічну - планування сімейного бюджету, орга-нізація споживчої діяльності, ведення домашнього господарства та організація побуту сім'ї; репродуктивну - продовження людського роду через народ-ження дітей; комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація внутрішньосімейного спілкування; виховну- передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям; рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб її членів; психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою відновлення фізичних та психічних сил членів родини, витрачених в різних стресових ситуаціях. Стабільність сім'ї значною мірою зумовлена сімейними тради-ціями - родинними святами

24. Причини виникнення соціального сирітства в Україні.

Соціальне сирітство - явище, обумовлене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по стосовно до неповнолітньої дитини. Соціальні сироти - це особлива група дітей, батьки яких внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин не виконують батьківських функцій. На сьогодні в Україні не існує усталеного визначення щодо цієї категорії дітей. У пресі, періодичних виданнях, психолого-педагогічних працях, результатах соціологічних досліджень вживаються такі терміни, як: бездоглядні; бездомні; безпритульні; діти вулиці; діти,позбавлені батьківського піклування; соціальні сироти; неповнолітні групи ризику.Причинами соціального сирітства в Україні є: низький матері-альний рівень життя багатьох сімей, безробіття обох чи одного з батьків; зайнятість батьків "човниковим бізнесом”, що вимагає частої і довготривалої відсутності батьків; відсутність постійного житла (мало-забезпечені сім'ї продають свої оселі, щоб забезпечити собі засоби існування, заздалегідь виписуючи дітей, залишаючи їх без даху над головою); асоціальний спосіб життя одного або обох батьків, як-то різні види залежності (пияцтво, нарко- і токсикоманія), проституція, участь у протизаконній діяльності; примушення дітей до жебрацтва з боку дорослих членів родини; різноманітні форми насильства щодо дітей у сім'ї та державних закладах опіки.Явище соціального сирітства спостерігається не лише в Україні. У різних формах воно існує в багатьох країнах світу. Як показує міжнародний досвід, його практично неможливо викорінити через багато об'єктивних та суб’єктивних причин. 3 метою локалізації явища соціального сирітства в Україні розвиваються інноваційні форми опіки, проводяться різні форми роботи з сім’єю, спрямовані на формування відповідального батьківства.