2.6.Нерудна сировина для металургії

Магнезит. Мінерал належить до основних вогнетривких мате­ріалів, що використовуються в металургії. Магнезитову цеглу і магнези­тові порошки виготовляють із обпаленого магнезиту (до 94 %) з додаванням невеликої кількості CaO, Si0₂ і АІ₂0₃. Температура плавлення магнезитової цегли вище 2000 °С. Магнезитові матеріали не витримують різких коливань температури - змінюється їх об'єм, вони розтріскуються. Більш термостійкою є хромомагнезитова цегла. ЇЇ виготовляють з суміші обпаленого магнезиту (до 67 %), хромистого залізняка (до 28 %) і залізної руди.

Магнезитову цеглу використовують для футерування подів і стін мартенівських і електричних печей, хромомагнезитову - для склепінь мар­тенівських печей, тиглів індукційних печей, футеровки міксерів та ін., магне­зитові порошки - для ремонту й наварки подів плавильних печей.

Поклади магнезиту (талько-магнезиту) зосереджені в пів­денній і південно-східній частинах Українського щита Розвідане й прийняте на баланс Правдинське родовище талько-магнезитів та карбо­натних серпентинітів, розташоване у Криничанському районі Дніпропетров­ської обл. Запаси категорій В та С тут становлять 105,1 млн т, з яких 55 % талько-магнезити і 45 % карбонатизовані серпентиніти. Талько-магнезити містять також Ni, Co, Сг (В.) Родовище приурочене до серпентинізованого масиву, що входить до складу Західно-Сурського гіпер-базитового поясу. Глибина залягання талько-магнезитових рудних тіл — до 30м.

За даними Н. Коваленко (2011), у 2010 р, ДГС КП "Південукргеологія" на Сухохутірській ділянці (Дніпропетровська обл.) отримано опера­тивний приріст запасів талько-магнезитових руд у кількості 4,2 млн т. Загальні запаси талько-магнезитових руд ділянки за категорією С склали 75,739 млн.т. Техніко-економічними розрахунками встановлено рентабель­ність майбутнього підприємства, яка складе 19,2 %, окупність капітало­вкладень - 5,2 роки, що визначає високу перспективність ділянки й під­тверджує доцільність проведення подальших геологорозвідувальних робіт.

Кварцити. Породи використовуються у металургії для вироб­ництва вогнетривів, феросплавів, монолітних футерувань сталерозлив­них ковшів, вогнетривких бетонних виробів. Зокрема, їх використовують для виробництва вогнетривкої динасової цегли, яка витримує темпера­туру понад 1 700 °С і придатна для спорудження мартенівських і склоплави­льних печей, а також для виробництва феросиліцію.

У Дніпропетровській обл. Васильківське родовище кварцитів роз­робляє TOB "Кварцит ДМ". Видобуток у 2007 р. становив 367 тис. т.

У Дніпропетровській обл. чотири родовища дистену і силіманіту враховані Державним балансом запасів: Малишівське, Вовчанське, Балка Крута (ділянка Східна), Балка Крута (ділянка Західна). Два останні родовища - техногенні. Балансові запаси за категоріями А+В+С становлять 4 280 тис. т. Родовища розроб­ляються, видобуток сировини у 2010 р. склав 112 тис. т. Видобуток ве­дуть- філія "Вільногірський ГМК" на Малишівському родовищі, ТзОВ "Демурінський ГЗК", ТзОВ "Кольорові метали" і комерційні структури на родо­вищі Балка Крута.

Піски формувальні. Піски формувальні - пухкі незцементовані гірські породи, які використовуються для приготування формувальних і стрижневих сумішей, з яких у ливарному виробництві виготовляють разо­ві форми і стрижні. Зазвичай, це чисті кварцові піски або з домішкою гли­нистого матеріалу. До формувальних пісків промисловістю пред'являються найбільш жорсткі вимоги, порівняно з іншими пісками. Залежно від вмісту кремнезему, глинистої складової і шкідливих домішок розрізняють 11 класів пісків формувальних: збагачені, кварцові, пісні, напівжирні, жирні, дуже жирні. Піски повинні бути вогнетривкими, з високою газопровідністю, без шкідливих домішок (сульфіди, рослинні рештки, кальцит тощо). За співвід­ношенням класу, групи (визначається за розмірністю зерен) і категорії піс­ків визначається їх марка (відомо 75 марок пісків формувальних). Крім зернового і мінерального складу, стандартом нормується для кварцових і пісних пісків - газопроникність, а для напівжирних, жирних і дуже жирних - межа міцності при стиску у вологому стані.

Для стального і чавунного литва використовуються кварцові крупно - і середньозернисті піски з високим вмістом оксидів заліза.

У межах Середньопридніпровського мегаблоку УЩ в полтавській серії відомо п'ять продуктивних горизонтів формувальних пісків потуж­ністю до 30 м, віднесених до палеодолини Дніпра . Основні обсяги видобутку пісків формувальних здійснюються у Дніпропетровській обл. (понад 94 %) на трьох родовищах: Малишівському — комплексному ільменіт-рутил-цирконієвому з попутним видобуванням пісків формувальних, яке здійснює філія "Вільногірського ГМК" та Балка Крута - техногенному (дві ділянки — відходи збагачення циркон-рутил-ільменітових руд), які експлуатуються ТзОВ "Кольорові метали".

Запаси ще чотирьох балансових родовищ області (Красноіванівського, Сухачівського, Таромськогоїв Хорошівського), які числяться у резерві, становлять біля 12,9 млн т.