2.3.2 Марганцеві руди

Марганець використовують головним чином у металургії для розкислення та демульфурації сталі та чавуну, як домішки для отримання спеціальної сталі й різноманітних сплавів кольорових металів, створення антикорозійних покриттів . Незначна кількість марганцю застосовується в електротехнічній промисловості для виробництва гальванічних елементів, при виготовленні скла, олив, барвників та в медицині. Використовується для виготовлення сплавів для комп’ютерних елементів, а також для виготовлення сплавів із металів, які мають дуже високій електричний опір(нікель, мідь, марганцевмісні бронзи).

В рудах марганець присутній у вигляді різноманітних оксидів, оксидних сполук, карбонатів та силікатів. Найбільше промислове значення належить оксидним рудам, у яких основним рудним мінералом виступають оксиди та гідроксиди марганцю: піролюзит, манганіт, брауніт, гаусманіт, крипт мелан, гоандит, тодокріт.

Враховуючи високий вміст марганцю та властивість легко збагачуватися , останні широко використовуються в промисловості. Їхні концентрати є високоякісною сировиною для виготовлення феромарганцю та для хімічної промисловості .

Марганець отримують електролізом та шляхом відновлення його оксидів силіцієм або алюмотермічним шляхом. Збагачення виконується шляхом початкового дроблення і промивки з наступним застосуванням гравітаційних, магнітних, флотаційних технологій. Металургійна промисловість використовує руда з вмістом марганцю 25…56%.

Промислові запаси марганцю в Дніпропетровській області зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні. Басейн займає площу понад 5 тис. км2. Басейн нагадує S- подібну смугу, яка простягається із заходу на схід на 250км(шириною до 25км) вздовж річки Інгулець. Дніпро поділяє басейн на правобережну та лівобережну частини. Марганценосним у басейні є товщі олігоцену, представлені одноманітними піщано-глинистими утворами, які включають насичені марганцем пласти. Останні залягають на глибині 15…120км і складені рудами 3 типів. Руди басейну характеризуються різноманіттям мінерального складу. Рудна площа поділяється на окремі поклади об’єднані у родовища.

За рівнем обсягом розвіданих запасів марганцевих руд Україна посідає перше місце в світі. Розвідані запаси басейну становлять 2,19млрд.т. Держбалансом враховані запаси двох родовищ в межах області: Нікопольського, Федорівського. З огляду на те, що басейн добре вивчений, нарощування в його межах запасів руд, особливо багатих,- обмежене.

Видобуток марганцевих руд ведеться у східній частині басейну Марганецьким, а західній- Орджонекідзевським гірничо-збагачувальними комбінатами з проектною продуктивністю, відповідно, 2,0 і 7,1 млн тон руди на рік. Сира руда збагачується на збагачувальних фабриках з отриманням товарного марганцевого концентрату(34…38%) і поставляється на металургійні, феросплавні й інші заводи. Частина руди експортується в країни Європейського Союзу та СНД. Окремі сорти мало фосфорного марганцевого концентрату імпортується з Грузії та Казахстану.

Аналіз стану сировинної бази і видобутку марганцевих руд в області засвідчує, що актуальним є вирішення проблеми вдосконалення технології збагачення і переробки бідних карбонатних руд, оскільки запаси оксидних руд значною мірою вже вичерпані( за останні десять років вони скоротились удвічі) та їх може вистачити при збереженні нинішнього рівня лише на 20 років. Для збереження раціонального використання потенціалу басейну назріла потреба геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ.

Додатковим джерелом марганцю можуть слугувати також техногенні родовища останнього. Так, у відходах збагачувальних комбінатів зосереджено біля 180млн рудної маси марганцю зі значним вмістом. У шлаках виробництва феромарганцю вміст його оксидів складає 14..19%. Ресурси техногенних родовищ також потребують оцінки. Зараз державним балансом враховане одне техногенне родовище - шламосховище ім. Максимова, яке розробляється ТзОВ «Ландшафт»

Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із Грузії. На розв'язання цих актуальних проблем спрямовано роботи з підготовки до промислового освоєння Федорівського родовища, з рудами, у складі яких велика частка (майже 98%) оксидних та змішаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нікопольського басейну.

Основними завданнями цього напряму є:

• дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ;

• проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з фурахуванням умов ринкової економіки;

• проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейнів