- •1 Екологічні аспекти виробництва мінеральної води на україні
- •1.1 Зберігання мінеральних вод
- •1.2 Обробка мінеральної води
- •1.3 Розливання та пакування мінеральної води
- •1.4 Класифікація мінеральних вод в Україні
- •1. Без специфічних компонентів 2. З специфічними компонентами 3. За фізичними властивостями
- •2 Методологія аналізу екологічних аспектів видобування мінеральних вод у вінницькій області
- •2.1 Постановка задачі
- •3.1 Захищеність мінеральних вод від забруднення та зміни якості
- •3 ЕкологічНі аспекТи видобування мінеральних вод
- •3.2 Якісна захищеність підземних мінеральних вод
- •3.3 Методи контролю якості
- •3.4 Виснаження запасів мінеральних вод
- •3.5 Охорона підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження
- •3.6 Аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області
- •4.2 Розробка рекомендацій, щодо покращення охорони підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження
- •5 Охорона праці
- •5.1 Технічні рішення щодо безпечного виконання роботи
- •5.1.1 Обладнання робочого місця
- •5.1.2 Електробезпека приміщення
- •5.2 Технічні рішення з виробничої санітарії
- •5.2.1 Мікроклімат
- •5.2.2 Склад повітря робочої зони
- •5.2.3 Виробниче освітлення
- •5.2.4 Виробничий шум
- •5.2.5 Виробничі випромінювання
- •5.3 Пожежна безпека
- •5.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожежі
- •5.3.2 Технічні рішення системи протипожежного захисту
- •Висновки в бакалаврській дипломній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз екологічних аспектів, щодо раціонального видобування мінеральних вод зокрема:
- •Список використаної літератури
5 Охорона праці
Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя – те й інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій на виробництві гинуть не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди годувальники сімей, батьки та матері, доньки та сини, родичі та друзі.
Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення. Це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які за ГОСТ 12.0.003–74 [28]. Мали вплив на дослідника наступні:
підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;
недостатнє освітлення робочої зони;
недостатність природного освітлення;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
відсутність чи нестача природнього світла;
фізичні перевантаження (статичні);
пряма та відображена блисткість.
нервово – психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, емоційні навантаження).
Відповідно до визначених факторів формуємо рекомендації щодо безпечних умов праці під час написання роботи на тему «Екологічні аспекти видобування мінеральних вод.
5.1 Технічні рішення щодо безпечного виконання роботи
5.1.1 Обладнання робочого місця
Розміщення приміщень для роботи з ПК (операторська, кімната управління) визначаються з врахуванням особливостей технологічного процесу, норм і протипожежних потреб будівельного проектування, компонувальних і будівельних рішень, зручності управління об'єктом, що автоматизується, простоти обслуговування системи і економічних факторів (довжини комунікації і т.д.).
Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Мінімальна площа на одну людину відповідно до вимог ДНАОП 0.00.1.31–99 становить 6 м2 вільного від обладнання місця, а об'єм робочої зони на людину – 20 м3 [29].
Рекомендації щодо організації робочого місця дослідника наступні:
перед вмиканням ПК у мережу необхідно переконатись у наявності заземлення приладів, у справності шнура живлення, шнура зв'язку клавіатури з блоком живлення;
категорично забороняється включати ПК у розетку при несправному шнурі живлення, проводити будь–який ремонт під час роботи ПК, вмикати та вимикати роз'єми кабелів при поданій напрузі, залишати комп'ютер під живленням без нагляду;
після закінчення роботи на ПК необхідно відключити живлення, пам'ятаючи, що частина схеми залишається під напругою 220 В;
положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення захворювання;
нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;
екран встановлюють на відстані 75–120 см від очей працюючого;
висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо, щоб не було потреби далеко 2витягуватись;
спинка стільця повинна підтримувати спину користувача, кут між стегнами і хребтом має становити 90 градусів;
відстань між столами з комп'ютерами повинна бути не менше 1,5 м, між моніторами – 2,2 м;.
Конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання. Застосовується спеціальний стіл для ПК, який складається з двох горизонтальних поверхонь: одна розмірами 700 х 800 (600) мм – для клавіатури і посібників (тобто стіл), а друга – розмірами 800 х 350 – підставка для відеомонітора. Обидві поверхні регулюються по висоті в межах 460–760 мм. Ширина і глибина робочої поверхні столу забезпечує можливість виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля. Конструктивні розміри стола:ширина 1000 мм, глибина – 800 мм.
Віконні прорізи приміщень для роботи з ПК мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки). Покриття підлоги матове з коефіцієнтом відбиття 0,3–0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.
