3 ЕкологічНі аспекТи видобування мінеральних вод

Мінеральні води, як і взагалі підземні води, можуть забруднюватись і виснажуватись під впливом дії техногенних факторів. Усвідомлюючи, що мінеральні води є багатством, яке в переважному числі випадків класифікується як неоціненне, охорона їх має винятково державне значення. Термін "забруднення" в сучасному розумінні є негативна зміна якісних властивостей елементів природного середовища, що викликана антропоген­ною діяльністю. Забруднення мінеральних вод - це погіршення їх природних властивостей, зміна фізико-хімічних і біологічних показників у результаті антропогенної дії в кількостях, що перевищують здатність середовища до самоочищення, що робить ці води частково або повністю не­придатними для використання [15].

Специфічним поняттям для мінеральних вод (лікувальних, промислових і термальних) є – виснаження. Слід розділяти об'ємне виснаження і якісне (біологічне, хімічне і температурне) виснаження.

Під об 'ємним виснаженням підземних мінеральних вод слід розуміти зменшення їх експлуатаційних запасів, яке відбувається в незапланованому вигляді.

Таке зменшення запасів може бути викликано перевищенням продуктивного водозабору над експлуатаційними запасами або зміною умов формування підземних вод під дією техногенних факторів.

Під якісний виснаженням мінеральних вод треба розуміти зміну їх хімічного і газового складу, вмісту біологічно активних речовин, а також температури, що викликається вищевказаними причинами.

В Україні експлуатується більше 100 родовищ мінеральних лікувальних вод не враховуючи родовища промислових термальних вод. Велика кількість курортів базується на використанні мінеральних вод і багато з них розміщується у великих містах, де техногенне навантаження досягло значних масштабів. Враховуючи найбільшу у світі розораність території України і необхідність постачання курортів сільськогосподарською продукцією, навіть підземні води тих курортів, які розташовані в сільськогосподарській зоні.

3.1 Захищеність мінеральних вод від забруднення та зміни якості

Щодо охорони мінеральних вод від забруднення першочергове значення мають прогнози зміни якості підземних вод під впливом дії техногенних факторів. У СВОЮ чергу, в основі прогнозних досліджень має бути типізація мінеральних вод з їх природної захищеності від. забруднення, яка дозволяє чітко сформулювати задачі та напрями прогнозних досліджень.

Типізація М.О.Кашиної основана на критеріях, розроблених Н.В.Роговською. з виділенням трьох груп родовищ підземних вод: надійно захищених, слабозахищених і незахищених. Ступінь захищеності визначається глибиною залягання водоносного горизонту і його потужністю.

Г.В.Куликов і О.В.Жевлаков запропонували поділ родовища мінеральних вод за природною захищеністю від забруднення на дві категорії [8].

1. захищені від забруднення;

2. незахищені від забруднення.

Останні діляться на три групи:

1. незахищені від усяких джерел забруднення;

2. незахищені від поверхневих джерел забруднення;

3. незахищені від глибинних джерел забруднення.

Незахищені від глибинних джерел забруднення родовища сірко-водневих. Йодобромних, кременистих і хлоридних вод нафтогазоносних басейнів, мають значні перекриваючі водогриви, що надійно захищають мінеральні води від поверхневих забруднень. Забруднення цих вод виникає внаслідок попадання забруднюючих речовин через гірські виробки, перетоку некондиційних вод із суміжних водоносних горизонтів.