6. Конфлікти у діяльності менеджера: сутність і види.

Конфлікт (з лат. сопШС;ш - зіткнення) - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами.

Виникнення конфліктів є об’єктивним і неминучим явищем. Адже життя - це постійний діалектичний процес виникнення проблем та їх наступного вирішення. Якщо у стосунках між людьми проблем не виникає, тоді наявним є факт “застою”, відсутності розвитку. Взаємовідносини людей, у яких відсутні конфлікти, поступово згасають. Конфлікти, в свою чергу, породжують відповідальність і небайдужість, стимулюють оновлення і поліпшення стосунків між людьми. Тому проблема, здебільшого, полягає не в наявності самого факту конфлікту, а в тому, який характер він носить - деструктивний чи конструктивний - і яким чином розв’язується.

Конструктивна та деструктивна суть конфліктів

Деструктивний конфлікт переводить причини, що призвели до конфлікту, на “особистості”. Дана установка не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти партнера, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.). Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента.

Конструктивний конфлікт базується не на “особистостях”, а на виявленні об’єктивних причин незгоди (різні точки зору на проблему, способи вирішення проблеми тощо). Даний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва. В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.

Види конфліктів:

• внутрішньоособистісні та зовнішньоособистісні (міжособистісні, конфлікти між особистістю та групою);

• прямі та непрямі;

індивідуальні (внутрішньособистісні та зовнішнь оособистісні) і групові.

7. Фактори впливу соціального оточення на форму­вання професійно важливих якостей менеджера.

Фактори, що створюють дійсного лідера (за А. Менегетті):

• це культура й освіта;

• це здатність долати стереотипи. Для цього потрібна внутрішня зрілість. Лідер повинен уміти підніматися над традиційними цінностями;

• це знання свого схованого потенціалу.

Ідеальний образ сучасного менеджера передбачає наявність у людини відповідних якостей та вмінь. Якості менеджера — сукупність характеристик менеджера, обумовлених такими чинниками, як генотип людини, вплив соціуму, освіта, досвід.

Генотип людини є підґрунтям для формування таких якостей, як здатність до ризику, лідерські якості, стресорезистентність. Якщо уважно поспостерігати за грою дворічних дітей у пісочниці, то безпомилково можна визначити майбутнього лідера. Лідери не тільки нав'язують свою волю та погляди, змушують іти за собою, вони забезпечують і соціальний захист. Оскільки лідерство закладено біологічно, то воно трапляється навіть у тварин. Наприклад, якщо зграю рибок із акваріуму поділити на дві частини і розселити в два акваріуми, то в одному акваріумі рибки залишаться в зграї, а в іншому розпливаються по всьому акваріуму. Там, де лідер, ватажок, там і зграя.

Навіть у тваринному світі на лідера покладається більше відповідальності, роботи, проте він має більше привілеїв. Прикладом групового лідерства у тваринному світі може служити гусяча зграя. Плескаючи крилами, кожний гусак створює додаткову піднімальну силу для наступного за ним у зграї гусака. Тому на лідера випадає більша частина фізичної роботи, він також обирає напрямок руху. Проте, коли зграя відпочиває, то кожний гусак тягне лідерові найжирнішого черв'ячка. Найчарівніша гуска приділяє увагу саме йому.

Посада керівника, особливо топ-менеджера, передбачає великі витрати психічної, емоційної енергії. Із задатками лідера народжуються. Проте не кожен лідер за генотипом стає лідером у житті. Виховання та освіта відіграють не останнє значення. Вплив соціальних факторів обумовлює формування таких якостей менеджера, як відповідальність, прагнення до професійного зростання, авторитетність, внутрішній контроль, толерантність. Соціум формує такі моральні якості менеджера: патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов'язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість.

Менеджер має мислити масштабно, перспективно. Управлінці можуть демонструвати прекрасні результати і водночас згубити всю компанію, якщо їхня робота не орієнтована на майбутнє. Зрозуміло, компанія повинна отримувати прибуток, але вона повинна отримувати прибуток як можна довше. Якщо ви думатимете тільки про прибуток, то не побачите можливостей, що відкриваються попереду. Мислення менеджера постійно повинно тренуватися на масштабність. Освіта та досвід надають людині спеціальних знань, умінь та навичок.