Висновки

Перше поселення греків в Північному Причорномор’ї знаходиться на острові Березань. В даний час Березань – це невеликий острів (890м. х 480м.), розташований на відстані 12 км. від м. Очакова на виході із Дніпробугського і Березанського лиманів. В давнину о. Березань був значно більшим і зв’язувався з материком вузьким перешийком. Перше археологічне дослідження Березані провів на початку XIX ст. академік В.Келер. В 1847 р. А.С.Уваров зняв план острова, на якому відмітив залишки кількох споруд і ряд курганів. Пробні розкопки поселення були проведені в 1884 р. Р.А.Пренделем. В 1900 р. розкопки проводились Г.Л.Садовським, пізніше Е.Р.Штерном. Наступний етап археологічних досліджень Березанського поселення розпочався в 1924 р. М.Ф. Болтенко. В 1960р. розкопки очолила експедиція Інституту археології АН УССР (В.В.Лапін, С.Н.Мазараті, В.В. Назаров), а з 1962р. роботи тут паралельно почала експедиція Державного Ермітажу (К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіна, Я.В.Доманський, С.Л.Соловйов).

З 1991 р. на острові працює експедиція Інституту археології НАН України, в складі якої свої дослідження проводять загони Державного Ермітажу та МНУ ім. В.О. Сухомлинського.

В ході багаторічних розкопок було встановлено, що поселення виникло в другій половині VII ст. до н.е. і з перервами проіснувало до III ст. н.е. Більшість спеціалістів ототожнюють Березанське поселення з Борисфеном, про заснування якого «в Понті» приблизно в 645/644 р. р. до н.е. сповіщає в «Хроніці» автор першої половини IV ст. н.е. єпископ Євсевій, Топонім «Борисфен» стосовно острова, присутній в Хрестоматії із «Географії» Стратона, складеною в середні віки. Клавдій Птоломей сповіщає інший варіант цієї назви – Борисфеніда. В «Історії» Геродота згадується «емпорій борисфенідів». Чи існувало місцеве населення до того, як виникло грецьке, поки що не встановлено. Суперечливим залишається питання про характер і призначення поселення: було воно торгівельним чи аграрно-ремісничим.

Немає сумніву, що торгівля грала значну роль в житті Березані, про що свідчить велика кількість господарських ям для збереження товарного зерна, лист на свинцевій пластині VI ст. до н.е. Але торгівля не була єдиним заняттям переселенців. З появою постійних жителів з’являється необхідність в підсобному домашньому господарстві та ремісничому виробництві для задоволення різних потреб населення. Це підтверджують знахідки сільськогосподарських знарядь, зернотерок, кісток домашніх тварин, залишків ливарного та керамічного шлаків, напівфабрикатів різних ремесел. В результаті більш ніж столітнього циклу досліджень тут відкрито житлові будинки всіх етапів життя поселення, а також громадські споруди, розкопана велика частина території некрополя, розміщеного в районі північно-західного берегу острова отримані в процесі робіт матеріали відрізняються різноманітністю і великою науковою цінністю. Найбільш багаті колекції бережанських знахідок зберігаються в Ермітажі, Одеському та Київському археологічних музеях, в наукових фондах Інституту археології Національної Академії наук України, Очаківському та Миколаївському краєзнавчих музеях. Результати досліджень, а також їх проблеми знайшли своє відображення в працях дослідників Березані – Є.Р.Штерна, М.Ф.Болтенко, В.В.Лапіна, К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіної, В.В.Назарова та ін. Їх роботи одержали широке визнання наукової громадськості. Виключне значення Березанського поселення в історичній науці визначається тим, що воно являлось першим населеним пунктом, заснованим в Північному Причорномор’ї в ході Великої грецької колонізації. Саме звідси починається історія античних колоній Півдня нашої країни. Від правильного розуміння характеру поселення на Березані багато в чому залежить побудова моделі колонізації в цілому. Острів Березань часто відвідують вчені з Канади, Данії, США, Росії, Болгарії, Польщі, Румунії та інших країн. Щорічно сюди приїжджає багато туристів. Враховуючи необхідність збереження античного поселення на о. Березань потрібна фінансова та матеріальна допомога, насамперед, для розміщення постійного посту воєнізованої охорони, а також виділення коштів для проведення експедиційних та реставраційних робіт, для опублікування наукових праць.

Необхідно забезпечити якісну круглорічну, цілодобову охорону унікальної античної пам’ятки на о. Березань. Особливість охорони полягає в тому, що вихід в море згідно розпорядження Миколаївської державної адміністрації контролюється прикордонниками і дозволяється тільки під час навігації – з 15 квітня по 16 листопада. В іншу пору року потрапити на острів можливо тільки гелікоптером. На острові знаходяться напівзруйновані будівлі та споруди часів Великої Вітчизняної війни, яким потрібний поточний ремонт і переобладнання для постійного перебування охорони і собак. Але в цьому випадку в весняно-зимовий періоди потрібний гелікоптер для доставки продуктів та прісної води.