55. Роль транспорту в народному господарстві. Види транспорту. Рейковий транспорт?

Роль транспорту в народному господарстві. Засоби переміщення для зв’язку між галузями народного споживання. Автомобільний транспорт особливо він зручний при перевезенні вантажів на короткі відстані, при доставці їх до залізничних станцій, пристаней і портів, в обслуговуванні місцевого і сільськогосподарського вантажообороту. Види транспорту: рейковий, (залізничний, метрополітен, трамвайний), водний, авіаційний, трубний.

Рейковий транспорт можна поділити на: зовнішній - залізничний і міський - внутрішній в складі метрополітена і трамвая. Суспільною рисою рейкового транспорту є: будова колії, по якій він рухається, і яка являє собою дві рейки вкладені на дерев’яні або залізобетонні шпали; джерелом руху, в більшості випадків, є постійний струм.

1)Залізничний транспорт складається із: залізничної колії, рухомого складу, тягових підстанцій, вокзалів, станції, депо і інше. Цей вид транспорту в Україні найбільш пристосований для масових перевезень пасажирів і вантажів. На залізничному транспорті переважає два види тяги: автономна і неавтономна. Автономна тяга буває парова, дизельна, газотурбінна, контактно- акумулягорна, дизель-контактна. Неавтономна тяга, що являє собою різні типи електровозів, працює на постійному або змінному струмі.

2)Трамвайні лінії. Є два типи трамваїв: швидкісні і звичайні. Швидкісні безшумні трамваї застосовують там, де утворюються великі пасажиропотоки. Для них відокремлюють від останньої частини вулиці і огороджують металевими сітками смугу, де прокладають електролінії і рейки та будують зупинки. Порівняно з швидкісним звичайний трамвай має значно більше перешкод руху і зупинок. Тому пасажироперевозка їх зменшується, а час руху пасажирів збільшується.

Для роботи трамваї потребують наявності постійного струму напругою 600 В , що обумовлює необхідність встановлення тягових підстанцій з випрямлячами струму, від яких по позитивному проводу струм потрапляє до струмознімачів трамвая. Повертається струм до підстанції (від’ємний провід) по рейкам. Струмознімач трамвая під час руху дотикається до контактного проводу, який підтримується за допомогою струн іншим вище розташованим несучим тросом (рис. 44 ст.194). Трамвайні шляхи - це рейки довжиною 25 або 12,5 м, які кріпляться до дерев’яних або залізобетонних шпал за допомогою костилів або болтів. Переваги дерев’яних шпал перед залізобетонними полягають в їх меншій вазі, пружності, простоті при виготовленні та експлуатації. Недоліком їх є те, що вони мають обмежений період експлуатації (14-15 років).

3)Метрополітен. Будування метрополітену економічно оправдане лише при великих пасажироперевезеннях, коли з ними не справляється більш дешевий наземний транспорт. Метрополітен споруджується в містах з кількістю жителів понад 1 млн. Лінії метрополітену прокладають, як правило, під землею в тунелях або над землею по естакадах. З точки зору санітарно-гігієнічних, екологічних і загальної панорами міста підземний варіант мас багато переваг перед надземним: відсутність шуму, землетрусу, згромаджування денної поверхні міської території.

56. Характеристика впливу на навколишнє середовище залізничного і трамвайного транспорту (забруднення повітря, ґрунту, шумове та вібраційне забруднення ) напрямки боротьби із забрудненням цими видами транспорту?

Забруднення від залізничного транспорту.

Забруднення н.п.с. можна поділити на наступні складові: забруднення повітря, забруднення ґрунту, шумове та вібраційне забруднення, електромагнітне забруднення та великомасштабне використання земель для будівництва залізниць.

1)Рівень забруднення повітря класифікується часом розпаду речовин, що виділяються при роботі двигунів внутрішнього згорання. Вміст вихлопних газів дизельних двигунів потягів характеризується основними показниками: азот (N) - 76...78%, діоксид вуглецю (С0₂) - 1...10% оксид вуглецю (СО) - 0,001-0,05%, сажа - 0,01-1,1 г/см³, бензапірен - до 10 мкг/см³.

2)Забруднення ґрунту враховується відстань від залізниці. Викидається велика кількість свинцю, який накопичується у ґрунті. Забруднення класифікуються кількістю сухих та рідких викидів. На 1 км шляху за рік скидається 200 м³ стічних вод, 12 тонн сухого сміття, 3,5 тонни сажі. Сьогодні відбувається забруднення ґрунту металевою стружкою та пилом від того вантажу, який перевозиться.

3) Шумове та вібраційне забруднення. Так рівень шуму біля залізничного полотна під час проходження потяга сягає 100-120 дБ.

4) Електромагнітне забруднення. Більша частина залізничних колій електрифікована, а потяги використовують постійний і змінний електричний струм залізничний транспорт характеризується електромагнітними забрудненням високого рівня.

Заходи боротьби із забрудненням від залізничного транспорту.

Головна увага приділяється вдосконаленню процесу горіння пального в циліндрах з метою утворення в них можливого мінімуму шкідливих газів. Існує система рециркуляції азоту, тобто повторного запущення відпрацьованих газів у камеру горіння. При цьому кількість оксидів азоту зменшується в 3 рази, але потужність зменшується на 35%, економічність також зменшується на 25%, кількість сажі збільшується в три рази. Для зменшення задимленості використовують антидимні присадки. Додавання 0,5% присадки зменшує кількість сажі на 50-90%.

Значно складнішою є боротьба з забрудненням середовища стоками та твердим сміттям і, майже, ще невирішеною є проблема забруднення шумом, вібрацією та електромагнітними полями.

Трамвайний транспорт. Трамвайний транспорт, як і залізничний, хоча і в меншій мірі, але є джерелом утворення шумів і вібрації. Використання постійного струму для трамвайних двигунів обумовлює електромагнітне забруднення повітряного простору міста.

Заходи боротьби із забрудненням від трамвайного транспорту( блукаючих струмів). Блукаючими струмами (рис. 45 ст. 196) називаються струми, які відходять від джерел постійного або змінного струму. Найчастіше такими джерелами є рейки трамваїв і електрифікованих залізниць.Рейки погано проводять струм, а оскільки вони дотикаються до ґрунту, то частина струму стікає з них і рухається по ньому, повертаючись до рейок на деякій відстані. Чим менша електропровідність рейок, тим більше (до 40%) стікає струму в ґрунт. Якщо в ґрунті на шляху струму зустрічаються металеві предмети, наприклад, трубопроводи, то він рухається по них. Зона, в якій блукаючі струмені входять в трубопровід, називають катодною, а зона, де струм сходить, називають анодною. В тілі труб з’являються каверни і дірки. Захищають труби від струму двома способами ізоляційним покриттям( бітумною мастикою і полімерною плівкою) або електричним способом.(будова дренажів , катодних станцій