2.4. Організаційна структура тов «Прогрес»

Рис. 3.1 Організаційну структура ТОВ «Прогрес»

Розглянувши (Рис 2.3) ми побачили, що структуру підприємства. На якому головний є директор. Йому підпорядковуються, головний бухгалтер, агроном, інженер по техніки безпеки, робочі люди. У бригадира є дві бригади якими він керує. До першої бригади входять робочі люди. А на другій бригаді працюють переважно трактористи.

Рис. 3.2. Удосконалена організаційна структура ТОВ «Прогрес»

Директор підприємства, може наняти на підприємство водія. Який би здійснював транспортним засобом, робочі маршрути. Це б покращало, або прискорило вирішання багатьох питань та проблем.

3.3. Удосконалена організаційна структура тов «Прогрес»

Для аналізу управлінської структури ТОВ «Прогрес» побудуємо її схематично за допомогою рисунка 3.3

На мою думку, директор підприємства, може наняти на підприємство допоміжні обслуговуючі підрозділи. Це б покращало роботу, або прискорило вирішання багатьох питань та проблем. Створення ще однієї бригади ВД№3, покращить і прискорить збирання врожаю. Створення ще зернотік №3, прискорить переробку зерні. Що принесе підприємству збільшення доходу.

Висновки та позиції

Необоротні активи – це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Термін корисної експлуатації встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо нормативні документи відсутні) самостійно бюджетною установою при придбанні об'єкта. При встановленні терміну корисної експлуатації необхідно враховувати очікуване використання активу, очікуваний фізичний знос, а також інформацію приведену в паспорті чи довідкових даних.

В оборотні виробничі активи також входять: затрати на незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Фонди обігу забезпечують процес виробництва і реалізації продукції. До них відносяться: готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги, грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках, кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості.

Його організаційно – економічні умови, аналіз організаційної структури. Проаналізувавши показники економічної ефективності виробництва та витрат у сільськогосподарському виробництві зерна озимої пшениці, гречки, кукурудзи можна зазначити, що інтенсивність І, яка використовується в ТОВ «Прогрес» є ефективною. Поріг виробництва та поріг рентабельності є нижчим за існуючу ціну реалізації.

Підприємство яке спеціалізується на виробництві зерна, соняшнику, та цукрового буряку. Господарство в цілому в достатній мірі забезпечено робочою силою, в той же час вкрай низька забезпеченість сільськогосподарською технікою.

Останнім часом за умов фінансової нестабільності і кризи все більшого значення набувають інтенсивні ресурсо- та енергозберігаючі технології виробництва зерна. Відомо, що урожайність озимих, вирощуваних за традиційною технологією, на 20 – 35% нижча, ніж за інтенсивною. Потягом останніх трьох років грошові надходження від реалізації продукції в ТОВ «Прогрес» зросли на 20%, у 2013 році 16142,1 тис.грн, а у 2012 році 12576,9 тис.грн, а маса прибутку – у 2,4 разів. Однак рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва зменшився на 122 відсоткових пункти.

Амортизація основних засобів у 2010 році 51,1 тис.грн, а вже у 2012 це показник ства уже 56,4 тис.грн, збільшився, на 1,2%. Оплата послуг і робіт у 2011 році 2973,9 тис.грн., а от у 2012 році витати на оплату послу значно зросли а саме на 3054,2тис.грн., а це 11% більше ніж у минулому році.

Інші витрати на підприємсті теж зросли, тільки у 2010 році вони були 982,6 тис.грн., а вже у 2012 році стали 2255 тис.грн., а це 55% більше.

Собівартість продукції відображає рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ним усіх ресурсів, організаційний та технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності праці тощо. При схваленні рішень щодо вдосконалення виробництва собівартість продукції використовується як показник доцільності впровадження організаційно-технічного заходу. Захід вважається економічно ефективним, якщо внаслідок його впровадження собівартість продукції підприємства знижується.

В умовах ринкових відносин в Україні актуальним є питання якісного зберігання і первинної обробки зернових безпосередньо у виробника. Розв’язання цього питання дозволить уникнути втрати майже 20% валового збору та дасть змогу виробнику бути незалежнішим і продавати зерно за найприйнятнішими цінами.

Отже, фінансові ресурси господарства, потребують пошуку інвесторів, але це вкрай необхідно для підвищення економічної ефективності зерновиробництва і зміцнення економіки досліджуваного господарства.