- •Управлінська відповідальність та навички управління
- •Система роботи з персоналом митних органів
- •Основні школи управління
- •5.Принципи побудови системи уп
- •Методи та типи управління персоналом
- •Основні підходи до уп
- •Суть та зміст державного управління
- •Поняття особистості
- •Риси особистості та коло спілкування особистості
- •Моделі державного управління
- •Державне управління та державна служба в Україні
- •Роль та статус особистості
- •14.Поняття та класифікація колективу та груп
- •2 Типи груп:
- •16. Стилі управління
- •18.Поняття управлінської команди
- •2 Варіанта формування упр команди:
- •20. Формування управлінської команди митного органу
- •2 Варіанта формування упр команди:
- •21.Поняття та типи кадрової політики
- •22. Роль кадрової політики та вимоги до неї
- •23. Етапи формування кадрової політики
- •24. Кадрова стратегія та її типи
- •25. Кадрове планування
- •26. Поняття маркетингу персоналу
- •27. Профорієнтація
- •31.Посадова інструкція працівника митного органу.
- •32.Теоретичні основи добору персоналу
- •33. Поняття адаптації персоналу
- •35.Розвиток персоналу організації
- •36. Управління кар’єрою
- •37.Поняття та методологія оцінки персоналу
- •39. Характеристика методів оцінки персоналу:
- •41. Організація діяльності та функції служб персоналу
- •43. Роль корпоративної культури в організації
- •44. Поняття згуртованості колективу та її індекс
- •45. Соціальна типологія особистостей людини
- •Типи за характером
- •46. Управління процесом звільнення персоналу
- •47. Плинність кадрів. Причини та фактори.
- •48. Трудова дисципліна
- •49. Соціальне партнерство в організації
- •50.Ефективність роботи персоналу та її оцінка
Типи за характером
1.Традиціоналісти. Орієнтовані в основному на цінності боргу, порядку, дисципліни, законослухняності, а вираженість таких якостей, як креативність, прагнення до самореалізації, самостійність у цього типу особистості досить низька.
2. Ідеалісти. Сильно виявлене критичне ставлення до традиційних норм, незалежність і зневага авторитетів, установка на саморозвиток, чого б це не коштувало.
3. Фрустранти. Низька самооцінка, пригнічення, самопочуття пригніченості, відчуття себе нібито викинутим з потоку життя.
4. Реалісти. Поєднують в собі прагнення до самореалізації з розвиненим почуттям обов'язку і відповідальності, здоровий скептицизм з самодисципліною і самоконтролем.
5. Гедоністи. Орієнтовані в першу чергу на отримання задоволень «тут і зараз», і ця гонитва за «насолодами життя» набуває, перш за все, форми задоволення споживчих бажань.
46. Управління процесом звільнення персоналу
Звільнення персоналу – це вид діяльності, який передбачає комплекс заходів, спрямованих на звільнення працівників з дотриманням правових і певних етичних норм з боку адміністрації. Види звільнення: звільнення за власним бажанням, звільнення за ініціативою організації, вихід на пенсію.
Звільнення працівників за власним бажанням – у цьому випадку управління персоналом може бути запропоновано один інструмент, який дозволить співробітнику й організації більш зважено оцінити цю подію.
Звільнення за ініціативою організації – є неординарною подією в житті персоналу організації та досить складним з професійної, соціальної й особистісно-психологічної точки зору.
Вихід на пенсію – у цьому випадку звільнення працівників пов’язано з деякими особливостями, які відрізняють його від видів звільнення:
вихід на пенсію можна заздалегідь передбачити та спланувати;
досягнення пенсійного віку ставить питання щодо бажання працівника продовжити трудову кар’єру, з одного боку, та бажання організації продовжити трудові відносини з працівником, з іншого;
вихід на пенсію може означати фактичне завершення трудової кар’єри працівника.
Методи звільнення:
Метод «Відкритого вікна». Організація повідомляє, що на певний визначений термін встановлюється пільговий режим звільнення.
Метод «селективного скорочення». Організація збирає заяви тих, хто хотів би звільнитися за пільговим режимом.
Метод «аутплейсменту». Це комплекс професійних консультацій, що дозволяють співробітникам, яких скорочують, зорієнтуватися на ринку праці й відносно швидко знайти придатну роботу.
47. Плинність кадрів. Причини та фактори.
Плинність кадрів – сукупність звільнень працівників за певний період часу.
Фактори – умови праці й побуту працівників. Можна згрупувати за ступенем можливого цілеспрямованого впливу на них: керовані (матеріальні фактори виробництва та побуту працівників), частково керовані (суб’єктивні фактори виробництва), некеровані (природнокліматичні та демографічні процеси)
Причини- найпоширеніші в даній організації причини звільнення працівників. Можна поділити за виникненням на такі групи : пов’язані з незадоволенням умовами праці, побутом, оплатою праці, з сімейно-побутовими обставинами.
Коефіцієнт плинності (Кп) викор-ся для оцінки розмірів плинності в організації й у окремих її підрозділах. Кп=Зп/Чс, Зп-звільнення прац-в, Чс-середньоспискова чисельність
Розраховується за звітній період.
Природній рівень плинності – 3-5%, підвищений
