30. При турбідиметричних дослідженнях закони фотометрії зберігаються для

1. Забарвлених концентрованих розчинів

2. Дуже розбавлених дисперсних систем

3. Суспензій

4. Розбавлених забарвлених розчинів

31. Нефелометричною ( турбідиметричною) називають суспензію малороз-чинних сполук при їх вмісті

1. 100 мг/дм³ та менше

2. 0,1 г/ дм³ та більше

3. 0,1 моль/ дм³ та менше

4. 0,1 моль/ дм³ та більше

32. Турбідиметричний метод аналізу оснований на вимірюванні світлового потоку

1.Що пройшов крізь суспензію

2.Що пройшов крізь забарвлений розчин

3.Що пройшов крізь розчин оптично активної речовни

4.Що розсіюється частками суспензії

33. Інтенсивність розсіяного світла в нефелометрії описує рівняння:

1. Бугера-Ламберта-Бера

2. Релея

3. Вавілова

4. Лоренц-Лорентца

34. Стабілізуючи колоїди при приготуванні суспензій використовують для 1. Запобігання коагуляції

2. Запобіганні дисоціації

3. Покращення коагуляції

4. Посилення дисоціації

35. В нефелометрі для зменшення світлорозсіяння стінками кювети простір між камерою та кюветою заповнюють

1. Розчином порівняння

2. Водою дистильованою

3. Стандартним розчином

4. Нульовим розчином

36. Як стабілізуючий колоїд в нефелометрії не використовують:

1. Желатину

2. Крохмаль

3. Глюкозу

4. Агар-агар

37. Дифракція світлової хвилі спостерігається:

1. Якщо розмір частинок дисперсної фази менше довжини хвилі

2. Якщо розмір частинок дисперсної фази більше довжини хвилі

3. Якщо розмір частинок дисперсної фази дорівнює довжини хвилі

4. При проходженні крізь забарвлений розчин

38. Метод, оснований на вимірюванні інтенсивності світлового потоку, що пройшов крізь розчин із зваженими частинками називається:

1. Нефелометричним

2. Турбідіметричним

3. Рефрактометричним

4. Фотометричним

39. Для турбідіметричних визначень не використовують прилад марки:

1. КФК-2

2. ФЕК-Н-54

3. КФК-3

4. РЛУ

40.Флуоресценція виникає у випадку, коли надлишкова енергія атомів або молекул, отриманих при збудженні, витрачається на:

1. Іонізацію речовин

2. Фотохімічну реакцію

3. Перехід надлишкової енергії в теплову

4. Віддачу енергії у вигляді світла

41. Речовини, що поглинають синє світло, не можуть флуоресціювати світлом:

1. Фіолетовим

2. Зеленим

3. Жовтим

4. Червоним

42. Дзеркальна симетрія спектрів поглинання та випромінювання для багатьох речовин було встановлено:

1. Стоксом

2. Вавиловим

3. Левшиним

4. Ломмелем

43. Енергетичний вихід флуоресценції – це:

1. Відношення поглинутої енергії до енергії випромінювання

2. Відношення енергії випромінювання до поглинутої енергії збудження

3. Добуток поглинутої енергії випромінювання та поглинутої енергії

4. Різниця між енергії випромінювання та поглинутої енергії збудження

44. Залежність енергетичного виходу флуоресценції від довжини хвилі збудженого світла встановив:

1. Стокс .

2. Ломмель

3. Левшин

4. Вавилов

45. Указати фактор, який не пояснює явище концентраційного гасіння флуоресценції:

1. Зростає взаємодія між частинками

2. Підвищується коливальна енергія молекул

3. Змінюються енергетичні рівні молекул

4. Молекули передають надлишкову енергію іншим молекулам

46. Який з факторів гасіння флуоресценції має зворотний характер:

1. Концентраційне

2. Температурне

3. Домішки-гасники

4. рН

47. Указати газ, який як домішка проявляє ефект гасіння флуоресценції:

1. Азот

2. Кисень

3. Аргон

4. Неон

48. Одним з недоліків флуоресцентного методу є:

1. Недостатня чутливість

2. Складність апаратури

3. Недостатня селективність

4. Недостатня точність

49. Флуоресцентна дефектоскопія використовується для:

1. Виявлення забруднень

2. Виявлення пошкоджень матеріалів

3. Виявлення фальсифікацій документів

4. Сортування палива

50 . Джерелом світла в флуоресцентному аналізі служать:

1. Іскра

2. Лампи розжарювання

3. Ртутно-кварцеві лампи

4. Водневі лампи

51. Підвищення температури

1. Знижує вихід та інтенсивність флуоресценції

2. Знижує вихід та підвищує інтенсивність флуоресценції

3. Підвищує вихід та інтенсивність флуоресценції

4. Підвищує вихід та знижує інтенсивність флуоресценції

52. Концентраційний бар'єр для більшості флуоресціюючих речовин знаходиться в інтервалі

1. 10^-5 – 10^-4 моль/дм³

2. 10^-3 – 10^-2 моль/дм³

3. 10^-4 – 10^-3 моль/дм³

4. 10^-6 – 10 ^-5 моль/дм³

53. Правило Лєвшина вірно для:

1. Складних молекул

2. Простих молекул

3. Складних та простих молекул

4. Будь –яких молекул

54. Флуоресцентне титрування використовують для аналізу :

1. концентрованих розчинів

2. забарвлених та мутних розчинів

3. забарвлених розчинів

4. мутних розчинів

55. УФ – ділянка спектру має діапазон:

1. 0 – 50 нм

2. 700 – 1100 нм

3. 400 – 700 нм

4.. 180 – 400 нм

56. Математичне вираження показника заломлення:

1. n= 2. n= 3. n= 4. n=

57. Як залежить показник заломлення від концентрації розчину?

1. Із збільшенням концентрації розчину показник заломлення не змінюється

2. Із зменшенням концентрації розчину показник заломлення зростає

3. Із зменшенням концентрації розчину показник заломлення не змінюється

4. Із збільшенням концентрації розчину показник заломлення збільшується

58. Відносний показник заломлення це відношення:

1. Косинуса кута падіння променя до косинуса його кута заломлення

2. Синуса кута заломлення променя до синуса кута його падіння

3. Тангенса кута заломлення проміння до тангенса кута його падіння

4. Синуса кута падіння променя до синуса кута його заломлення

59. Показник заломлення, виміряний при жовтій лінії натрію, позначається

1. n_c 2. n_f 3. n_d 4. n_g

60. Правильна формула для визначення молярної рефракції бромоформу:

1. R = 3R_Br + R_c + 2R_H

2. R = 3R_H + R_c + R_Br

3. R = R_c + 2R_H + 2R_Br

4. R = R_c + R_H + 3R_Br

61. Молярна та питома рефракція пов’язані співвідношенням:

1. r = R_M/M

2. R_M = r/M

3. r = M/R

4. R_M = M/r

62. Лінія, що відповідає значенням густини розчину на потрійній рефрактометричній діаграмі суміші, називається:

1. Ізорефракта

2. Ізобара

3. Ізоденса

4. Ізотерма

63. Указати марку приладу, який містить призму Амічі

1. РЛУ 2. КФК 3. СУ 4. ІРФ

64. Для розрахунку рефракції за практичними даними необхідно визначити:

1. Концентрацію розчину та показник заломлення

2. Показник заломлення та густину розчину

3. Показник заломлення та температуру

4. Концентрацію та абсорбційність

65. Показник заломлення залежить від наступних чинників:

1. Довжини хвилі та температури розчину

2. Температури та концентрації розчину

3. Концентрації, температури розчину та довжини хвилі

4. Температури та концентрації розчину, природи речовини та розчинника, довжини хвилі

66 . Величина, яка відбиває внутрішню структуру речовини та її природи називається

1. Показник заломлення розчину

2. Рефракція