3. Концентрації речовини

4. Показника заломлення

110. Шкала ноніуса складається з двох шкал,

1. Верхньої – рухомої, нижньої-нерухомої

2. Які рухаються одна відносно другої

3. Верхньої – нерухомої, нижньої рухомої

4. З яких верхня рухається праворуч, а нижня-ліворуч

111. Кондуктометричний метод аналізу вивчає залежність

1. Сили струму від наданої напруги

2. Густини струму від потенціалу

3. ЕРС від концентрації речовини в розчині

4. Електропровідності від концентрації

112. Питома електропровідність

1. Прямо пропорційна концентрації та рухливості іонів

2. Прямо пропорційна концентрації

3. Прямо пропорційна рухливості іонів

4. Зворотно пропорційна концентрації та рухливості іонів

113. При вимірюванні електропровідності використовують електроди

1. Платинові

2. Платинові, вкриті платиновою черню

3.Срібний та хлорсрібний

4. Мембранні

114. Пряма кондуктометрія не набула поширення в лабораторній практиці внаслідок

1. Невисокої точності

2. Складності апаратури

3. Низької специфічності

4. Слабкої чутливості

115. Для теоретичного передбачення вигляду кривої кондуктометричного титрування необхідне значення

1. Концентрації реагентів

2. Швидкості іонів

3. Рухливості іонів

4. Об’ємів реагентів

116. При кондуктометричному титрування по методу осадження для запобігання розчинення осаду, в розчин додають

1. розчин лугу

2. Розчин сильної кислоти

3. Аміачний буферний розчин

4. Етиловий спирт

117. Прилад для вимірювання електропровідності –це

1. Потенціометр

2. Міліамперметр

3. Реохордний міст

4. Полярограф

118. В основі кондуктометричного титрування лежить залежність

1. Сила струму – об’єм титранту

2. Питома електропровідність – концентрація речовини

3. Молярна провідність – концентрація речовини

4. Питома електропровідність - об’єм титранту

119. Питома електропровідність – це електропровідність:

1. Розчину, що міститься між електродами, площиною 1м²

2. Віднесена до числа моль еквівалентів у 1 м³ розчину

3. Розчину, що міститься між електродами, які знаходяться на відстані 1 м один від одного

4. Розчину, що міститься між електродами, площиною 1м² та які знаходяться на відстані 1 м один від одного

120. Стала електричної комірки – це відношення:

121. Метод прямого кондуктометричного аналізу використовують для визначення:

1. Ступеня дисоціації

2. Константи дисоціації

3. Добутку розчинності

4. Все вище зазначене

122. Графік кондуктометричного титрування будують в координатах:

1. Електропровідність від об’єму титранту

2. Опір від концентрації

3. Електропровідність від концентрації

4. Струм від об’єму титранту

123. Рівняння Нернста виражає залежність

1. Величини електродного потенціалу від концентрації іонів

2. Величини ЕРС від активності іонів

3. Величини електродного потенціалу від активності іонів

4. Величини ЕРС від концентрації іонів

124. Стандартним електродним потенціалом є потенціал, який вимірюється при

1. Т= 298 К, Р = 101325 Па відносно водневого електроду

2. Т= 273 К, Р = 101325 Па відносно водневого електроду

3. Т= 298 К, Р = 101325 Па

4. Т= 273 К, Р = 101325 Па відносно хінгідронного електроду

125. Диференціальна крива потенціометричного титрування будується в координатах

1. E – V

2. ΔV - ΔE

3. Δ E/ Δ V - V

4. Δ ² E/ΔV² - V

126. Для калібрування приладів потенціометричного методу використовують:

1. Стандартний розчин дослідної речовини

2. Буферний розчин

3. Зразкові буферні розчини

4. Дистильовану воду

127.У ролі індикаторних електродів в потенціометрії не використовують

1. Електроди I роду

2. Амальгамні електроди

3. Електроди II роду

4. Іоноселективні мембранні електроди

128. Перед використанням скляний електрод з водневою функцією витримують у розчині

1. HCl (С_м =0,1моль/дм³)

2. H₂SO₄ (С_м =0,01моль/дм³)

3. HNO₃ (С_м =0,1моль/дм³)

4. CH₃COOH (С_м =0,1моль/дм³)

129. Градуювальний графік при іонометричних визначеннях будують в координатах

1. Е – С

2. Е – V

3. E – pC

4. ΔE/ΔV - V

130 . Указати графік диференціального вигляду кривої потенціометричного титрування

131. Потенціометричне титрування суміші кислот можливо у тому випадку, якщо К_дис. відрізняється не менше, ніж на

1. Два порядки

2. Один порядок

3. Чотири порядки

4. Три порядки

132. Указати правильний спосіб визначення точки еквівалентності при потенціометричному титруванні

133. Указати напівелемент, характерний для каломельного електроду

1. Hg | Hg₂ Cl₂ | KCl

2. Ag | AgCl | HCl

3. Pt | H₂ , H⁺

4. Cd (Hg) | Cd²⁺

134. При потенціометричному титруванні за реакцією осадження можна використовувати як індикаторний електрод

1. Водневий

2. Срібний

3. Хінгідронний

4. Хлорсрібний

135. Буферний розчин - це

1. Розчин з відомим складом

2. Розчин з відомим рН

3. Розчин, що допомагає створити певне значення рН та підтримує його при додаванні лугу

4. Розчин, що встановлює певне значення рН та підтримує його при додаванні невеликої кількості лугу або кислоти

136. Указати електрод порівняння

1. Платиновий

2. Скляний

3. Каломельний

4. Хінгідронний

137. Потенціометричний метод аналізу відноситься до групи

1. Оптичних методів

2. Хроматографічних методів

3. Електрохімічних методів

4. Кінетичних методів

138. Іоноселективним електродом є:

1. Платиновий

2. Скляний

3. Каломельний

4. Срібний

139. Потенціометричний метод аналізу оснований на вимірюванні:

1. Електрохімічного потенціалу електроду

2. Сили струму розчину

3. Опору розчину

4. Електропровідності розчину

140. Указати вимогу, яка не характерна для індикаторного електроду:

1. Його потенціал повинен бути відтворюваним

2. Його потенціал повинен бути незмінним в залежності від концентрації іонів

3. Його потенціал повинен встановлюватись швидко

4. Він повинен мати достатню хімічну стійкість

141. Для вимірювання окислювально-відновного потенціалу системи використовується:

1. Редокс-електрод

2. Іон селективний електрод

3. Мембранний електрод

4. Електрод порівняння

142. Скляний електрод з водневою функцією використовують в розчинах з рН:

1. від 7 до 14

2. від 1,5 до 7

3. від 1,5 до 12

4. від 4 до 14

143. При потенціометричному титруванні для визначення Fe²⁺ розчином дихромату калію індикаторним електродом є:

1. Каломельний

2. Мембранний

3. Платиновий

4. Скляний з водневою функцією

144. При титруванні ортофосфорної кислоти графік кривої титрування:

1. Має один стрибок

2. Має два стрибка

3. Має три стрибка

4. Немає жодного стрибка

145. Використання неводних розчинників в потенціометрії дозволяє:

1. Провести аналіз нерозчинних у воді речовин

2. Провести аналіз кислот з однаковою у воді константою дисоціації

3. Провести аналіз речовин, що розкладаються у воді

4. Все вище означене

146. Явище цементації – це

1. Виділення металу на катоді

2. Розчинення катоду

3. Виділення металу на аноді

4. Розчинення аноду

147. Якість осаду при електролізі залежить від

1. Потенціалу напруги та поля

2. Густини струму

3. Густини струму та концентрації іонів

4. Потенціалу напруги

148. Електрогравіметричний метод аналізу заснований на законах

1. Левшина

2. Фарадея