- •Тема 2. Передумови застосування стратегічного управління в організаціях України
- •Основні показники, грн.*
- •Тема 3. Середовище господарської організації
- •Тема 4. Визначення конкурентоспроможності підприємства
- •Тема 5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища організації
- •Конкуренція невисока
- •Висновок експерта
- •Тема 6. Стратегічне управління як реалізація цільового методу
- •Тема 7. Мета в стратегічному управлінні
- •Тема 8. Сутність стратегії та «стратегічного набору
- •Тема 9. Сутність стратегічного планування
- •Тема 10. Стратегічні плани, проекти, програми
- •Тема 11. Організаційне забезпечення стратегічного управління і внесення змін до організаційних структур управління
- •Тема 12. Фінансово-економічний механізм забезпечення стратегічного управління
- •Тема 13. Соціально-психологічне забезпечення процесів стратегічного управління та формування стратегічної поведінки персоналу
- •Тема 14. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління
Тема 3. Середовище господарської організації
Завдання 3.
Виходячи з наведеної інформації щодо основних тенденцій розвитку економіки в Україні, сформувати висновки щодо її конкурентоспроможності на міжнародному ринку, використовуючи детермінанти конкурентних переваг, виділені М. Портером.
Успішне позиціонування вітчизняних продуктів на світовому ринку є одним з основних завдань зовнішньоекономічної маркетингової політики України на сучасному етапі. Прагнення стати частиною Європейського Союзу вимагає від України визначення конкурентних переваг, які повинні використовуватися як основа формування стійкого позитивного конкурентного іміджу при створенні зони вільної торгівлі з ЄС.
Європейський Союз – інтеграційна організація 27 західноєвропейських країн загальною чисельністю населення 501,26 млн. осіб (на 01.01.2010) і площею в 4 456 306 кв. км, які прагнуть до економічної і політичної єдності, частково відмовляючись від національних суверенітетів. ЄС має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, істотні можливості для розвитку Україно-європейських стосунків.
Концепція М. Портеру ґрунтується на ідеї так званого «національного ромба» (рис. 1), що характеризує систему детермінант конкурентної переваги (чотири основні властивості) країни, які, знаходячись у взаємодії, створюють ефект емерджентності (цілісності). Та або інша конфігурація названих детермінант посилює або послабляє потенційний рівень конкурентних переваг економіки країни.
Умови для факторів. Категорія «умови для факторів» включає 5 груп: людські ресурси; природні ресурси (включаючи клімат і географічне положення країни); капітал (з урахуванням різноманітності національних ринків капіталу); науково-інформаційний потенціал; інфраструктура (все, що впливає на якість життя в країні).
Рис.1. «Національний ромб» конкурентних переваг М. Портера
Людські ресурси. У грудні 2011 року в Європейському Союзі загальна кількість безробітних досягла 23,816 мільйона чоловік (9,9%). Серед країн-учасниць ЄС найнижчий рівень безробіття зафіксований в Австрії (4,1%), а найвищий – в Іспанії (22,9%) [46]. Оскільки європейські країни зацікавлені у висококваліфікованих зарубіжних кадрах, то це є головною причиною, по якій ЄС прийняв рішення запустити програму «The Blue Card». Цей спосіб працевлаштування дозволяє людині в'їхати у бажану країну працедавця (європейську) з роботою по вибраній вакансії. За підсумками 2011 року, рівень безробіття в Україні склав 1,8% (487,2 тис. осіб), а кількість осіб з вищою освітою зростає, тому, інтегруючись у ЄС, країна має певну конкурентну перевагу на ринку кваліфікованої робочої сили.
Природні ресурси. Територія України, знаходячись в помірному кліматичному поясі, характеризується унікальністю фізико-географічних і геологічних умов і наявністю значних об'ємів різноманітних природних ресурсів. На території України зосереджена чверть світових запасів чорнозему, який за фізичним, хімічним, агрохімічним і мінералогічним складом серед ґрунтоутворюючих порід вважається одним з найбільш продуктивних. У структурі ґрунтового покриву України площа чорноземів складає 60,4 млн. га, з яких 69% - це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 78% приходиться на ріллю. Україна є однією з найбільш забезпечених мінерально-сировинними ресурсами країн світу: займаючи 0,4% суші, вона володіє 5% світових запасів корисних копалин загальною вартістю понад 11 трлн. дол. США. Копалини зосереджені в 9000 родовищах [34]. По деяких видах корисних копалин Україна займає провідне місце серед країн СНД, Європи і всього світу. Так само можуть бути охарактеризовані і водні ресурси країни, які представлені такими багатоводними річками як: Дніпро, Дністер, Буг, Донець. Всього на території України більше 73 тис. річок. Тут також розташовані великі морські порти: Одеса, Херсон, Миколаїв, Ізмаїл, Маріуполь і Керч.
Крім того, важливою конкурентною перевагою України є вигідне географічне розташування – країна знаходиться на перехресті шляхів з Азії в Європу. Найбільші світові ринки – Росія і Азія – поруч, а вихід до Чорного моря відкриває унікальні можливості для експорту продукції вітчизняного виробництва, що є необхідністю для забезпечення подальшого розвитку національної економіки.
Капітал. Реальне зростання ВВП за підсумками 2011 року склало 5,2% що на 1,1 процентного пункту вище за темпи зростання 2010 року і є кращим результатом серед країн-сусідів: група країн ЕС- 27 - 1,6%; країни СНД - 4,7%; зокрема, Росія - 4,3% [33].
За підсумками 2011 року в Україні спостерігалося зростання об'єму інвестицій в основний капітал на 23,5% до 117,6 млрд. гривен(без ПДВ). За даними Національного банку України, в 2011 році експорт товарів і послуг в порівнянні з 2010 роком виріс на 28,1% до 88,8 млрд. дол. США, а імпорт – на 33,8% до 98 млрд. дол. США. Сальдо зовнішньоторговельних операцій за підсумками 2011 року склало «мінус» 9,2 млрд. дол. США, що викликано головним чином істотним зростанням вартісних об'ємів імпорту газу [33].
Науково-інформаційний потенціал. Україна є державою, яка має вагомий науково-технічний кадровий потенціал, що істотно впливає на її соціально-економічний розвиток. За рівнем такого впливу - 5,1 дослідників на 1000 осіб економічно активного населення - Україна дещо поступається країнам ЄС (6,0 - для перших 15 країн ЄС), проте випереджає Словенію (4,8), Словаччину і Угорщину (4,2), а також Польщу (3,9). Одночасно чисельність наукових кадрів в Україні на відміну від переважної більшості європейських країн зменшується. За даними 2011 року чисельність наукових співробітників склала 85 тис. ос., що на 5% менше, ніж у 2010 році. Об'єм виконаних наукових і науково-технічних робіт - 10,3 млрд. грн., з яких на фундаментальні дослідження було витрачено 2,2 млрд. грн., на прикладні дослідження - 1,9 млрд. грн., на розробки - 4,9 млрд. грн., а на науково-технічні послуги - 1,3 млрд. грн. [44].
Інфраструктура. Інфраструктура України широко розвинена і включає наступні сфери: фінансову, виробничу, промислову, будівельну, освітню, соціальну, транспортну, а також торгівлю, сферу послуг, зв'язок і т. д. У 2011 році на інфраструктуру і інші заходи, пов'язані з підготовкою до Євро-2012, спрямовані 14,2 млрд. грн. державних коштів, у тому числі засоби були спрямовані на [36]:
- будівництво і реконструкцію стадіонів - 3,4 млрд. грн.;
- будівництво і реконструкцію аеропортів - 5,8 млрд. грн.;
- створення сучасної транспортної інфраструктури - 3,2 млрд. грн.;
- об'єкти комунальної інфраструктури приймаючих міст (Київ, Донецьк, Львів, Харків) - 0,5 млрд. грн.;
- будівництво, реконструкцію, ремонт вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах в сумі 2,1 млрд. гривен;
- здійснення ремонтних робіт в гуртожитках, установах культури і інші заходи, пов'язані з підготовкою до Євро-2012 - 1,3 млрд.
2. Родинні і підтримувальні галузі. Досягти успіху в тій або іншій галузі тим легше, чим більше в країні конкурентоздатних споріднених галузей. Конкурентоздатними секторами української економіки на світовому рівні є машинобудування, космічна і авіаційна галузі, сільське господарство, металургія і хімічна промисловість. Є потенціал підвищення експортних можливостей літакобудування, зокрема, розгортання серійного виробництва середньомагістральних літаків Ан-148 і їх модифікацій. Основними сільськогосподарськими галузями, що мають високу конкурентоспроможність на світових ринках, є зернова і соняшниково-жирова. Необхідно розвивати машинобудування і приладобудування як основу високотехнологічної модернізації економіки, виробництво сучасної ракетно-космічної і авіаційної техніки, судів, електровозів і рухомого складу нового покоління, новітніх технологій для виготовлення медичної і сільськогосподарської техніки, щоб добитися вищого положення на Європейському ринку.
3. Стан попиту. Внутрішній ринок України формується в умовах значної експортної орієнтації вітчизняних виробників, що обумовлює високу відкритість національної економіки. Так, в 2011 р. зовнішньоторгівельний обіг України склав 84,1% ВВП (у 2010 р. відповідний показник складав 80% ВВП), об'єм товарного експорту склав 49,5% ВВП (37,2% ВВП в 2010 р.), а імпорт 57% ВВП (41,9% ВВП в 2010 р.) [40].
Темпи споживчої інфляції в Україні продовжували зменшуватися в 2011 році на фоні уповільнення зростання світової економіки. Значний стримуючий вплив на розвиток інфляційних процесів здійснювали помірно стримана монетарна і фіскальна політики, а також високий урожай. В цілому чинники попиту продовжували помірно впливати на розвиток інфляційних процесів - фактичний рівень ВВП був нижчий потенційного рівня. Зростання споживчих цін за 2011 рік сповільнилося до 4,6% (найнижчий показник за останні дев'ять років), а базова інфляція знизилася до 6,9% [40].
4. Стійка стратегія, структура і суперництво. Першим конкретним кроком на шляху інтеграції економік України і ЄС повинне стати створення Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. У цьому контексті важливо враховувати, що ефективність конкурентних стратегій це, в першу чергу, аналіз конкурентних переваг іноземних аналогів. Однією з основних стратегій кандидата на лідерство є надання його товарам нових якостей, що забезпечують перевагу над продукцією лідерів ринку. Зростання ринку завжди супроводжується розширенням переліку якостей, які хотіли б бачити в новому товарі його покупці. Цьому сприяє конкуренція, яка істотно відрізняється в різних галузях національної економіки. Найбільш монополізованими залишаються паливно-енергетичний комплекс, а також транспорт і зв'язок.
Завдання 4.
Провести PEST – аналіз досліджуваної галузі із застосуванням кількісного та якісного оцінювання, запропонувати підприємству комплекс заходів для підвищення ефективності його системи стратегічного планування.
Методичні рекомендації:
Результати аналізу зовнішнього середовища господарювання за методикою PEST мають вигляд матриці, яка представлена у табл. 2.
Таблиця 2
РЕSТ-аналіз факторів макросередовища
Р Політика |
вага |
бал |
оцінка |
E Економіка |
вага |
бал |
оцінка |
1. 2. 3. … n |
|
|
|
1. 2. 3. … n |
|
|
|
Всього |
1 |
- |
|
Всього |
1 |
- |
|
S Соціум |
вага |
бал |
оцінка |
T Технологія |
вага |
бал |
оцінка |
1. 2. 3. … n |
|
|
|
1. 2. 3. … n |
|
|
|
Всього |
1 |
- |
|
Всього |
1 |
- |
|
Формулюємо чотири групи факторів впливу зовнішнього середовища. Найчастіше до цих груп відносять фактори:
політичні фактори – фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду;
економічні фактори – фактори, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії;
соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію;
техніко-технологічні фактори – фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також «ноу-хау».
Експертним шляхом для кожного фактора встановлюємо вагу та бал. Вага фактора відображає його значущість у групі (за умови, що вплив усіх факторів однієї групи становить «1»). Бал фактора встановлюється за шкалою від 1 до 5 і відображає ступінь врахування цього фактора у діяльності підприємства (1 – фактор не враховується; 5 – вплив фактора максимально враховується під час розробки стратегії підприємства).
Розраховуємо оцінку для кожного фактора (як добуток ваги та балу), а також сумарну оцінку для кожної з чотирьох груп (сума оцінок факторів у групі).
Визначаємо найбільш та найменш впливові на діяльність підприємства фактори зовнішнього середовища, робимо висновки.
