11.Види аудиторських тестів та їх роль в процесі аудиторської перевірки

 Тести систем контролю – це тести, які виконуються для одержання аудиторських свідчень відносно відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього аудиту.

 Таким чином тести систем контролю означають перелік методів і порядок їх застосування аудиторами для оцінки функціонування систем обліку і внутрішнього аудиту.

Відповідно до МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" тести контролю проводяться, якщо оцінка аудитором ризиків включає очікування операційної ефективності контролю.

 Аудиторські тести класифікуються у відповідності з процедурою їх здійснення розрізняють: ротаційні, глибинні, тести слабких місць, наскрізні.

 Ротаційні тести – порядок, у відповідності до якого об’єкти, які підлягають аудиторській перевірці вибираються аудиторами по черзі на принципах ротації.

 Глибинні тести – певна вибірка операцій, що перевіряється на всіх стадіях облікового процесу.

 Тести слабких місць – призначені для перевірки конкретного аспекту обліково-аналітичної роботи, де аудитор припускає наявність помилок і при встановленні помилок база перевірки розширюється.

 Наскрізні – це форма поглибленого тесту, яка використовується для вивчення системи в цілому.

Аудитор може провести наступні тести для відповідності внутрішнього контролю. Насамперед перевірку первинних документів, які підтверджують операції та інші події з метою отримання аудиторських доказів про відповідність функціонування системи внутрішнього контролю, наприклад, перевірка порядку надавання дозволу на проведення певної категорії операцій на підприємстві.

 Крім тестів систем контролю при аудиторських перевірках використовується система незалежних тестів. Вони призначені для перевірки операцій залишків з метою отримання свідчень про повноту, правильність і законність операцій, які включаються в бухгалтерську і фінансову звітність.

12.Кодекс етики професійних бухгалтерів(аудиторів)

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів Головним завдання Кодексу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства і держави. Цей Кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Вони обов’язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Аудиторові слід дотримуватися таких основних вимог, як: вірогідність — користувачі інформації відчувають потребу в її достовірності; професіоналізм — клієнтами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами до аудиторів висуваються вимоги, що визначають рівень фахової підготовки аудиторів; якість послуг — виконання аудиторських послуг має здійснюватись у суворій відповідності із чинними нормативно-правовими активами; довіра — впевненість користувачів аудиторської інформації у дотриманні аудитором професійної етики протягом усієї його аудиторської практики. Аудитор для досягнення поставленої перед ним мети під час надання аудиторських послуг зобов’язаний дотримуватися таких фундаментальних засад: Незалежність — аудитор має бути професійно незалежним до суб’єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до суб’єкта перевірки). Об’єктивність — аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг. Компетентність — аудиторам необхідно здійснювати аудиторську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають певну фахову підготовку, досвід і знання у відповідній галузі. Майстерність — вміле визначення та застосування законодавчих та нормативно-правових актів для законності здійснення оцінки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності. Конфіденційність — аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях. Чесність — аудитор має бути чесним та об’єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об’єктивну думку про об’єкт дослідження. Професійна поведінка — аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що можуть дискредитувати її. Професійні норми і технічні стандарти — аудитори зобов’язані з належною старанністю й увагою виконувати інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор), дотримуючись вимог чесності, об’єктивності, незалежності та чинного законодавства. Дотримання вимог Кодексу професійної етики контролюється Аудиторською палатою України в межах її компетенції. У разі недотримання вимог професійної етики Аудиторська палата України має право позбавити аудитора (аудиторську фірму) права займатися аудиторською діяльністю на визначений нею термін. Аудитор має право оскаржити в суді рішення Аудиторської палати України про припинення права займатися аудиторською діяльністю.