- •1. Суть аудиту, його роль і завдання (1)
- •3. Становлення і розвиток аудиту в Україні (3)
- •4. Види аудиту (4)
- •5. Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього аудиту (5)
- •6, Предмет і об’єкти аудиту (6)
- •7. Зміст аудиторського процесу, його стадії і етапи (7)
- •8.Методи аудиту
- •9.Аудиторські докази, їх класифікація та вимоги до них
- •10.Аудиторські процедури
- •11.Види аудиторських тестів та їх роль в процесі аудиторської перевірки
- •12.Кодекс етики професійних бухгалтерів(аудиторів)
- •13.Історія розвитку аудиту у світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
- •14.Загальна характеристика мса
- •22Організація і функціонування аудиторських фірм(22)
- •23Зміст мса 500 Аудиторські докази(23)
- •24Склад підсумкової документації аудиторських перевірок(24)
- •25 Зміст мса 300 Планування аудиту фінансової звітності(25)
24Склад підсумкової документації аудиторських перевірок(24)
По закінченню аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: аудиторський висновок та звіт про результати аудиторської перевірки.
Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієнта як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним. Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між аудитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства, фінансова звітність якого була перевірена аудитором.
Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними та національними нормативами аудиту, міжнародною та національною практикою.
Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи:
- заголовок; - адресат; - вступ; - масштаб перевірки; - висновок аудитора про перевірену фінансову звітність; - дата аудиторського висновку; - підпис аудиторського висновку; - адреса аудиторської фірми.
Аудитор повинен попередити керівництво підприємства, на якому проведена аудиторська перевірка, про його відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковим органам у випадку проведення обов'язкового аудиту.
Отже, аудиторський висновок є регламентованим документом і його структура визначається МСА 700 і Вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської перевірки одночасно зі складанням аудиторського висновку готують і подають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підприємства) звіт у письмовій формі.
Дані, які містяться в звіті аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій по вдосконаленню систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.
Аудитор зобов'язаний вказати в звіті на всі помилки і перекручення в системі БО клієнта, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності.
МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структури аудиторського звіту. Звіт аудитора перед замовником складають у довільній формі. Його розділи, зміст, кількість додатків не регламентують - кожна аудиторська фірма (аудитор) вибирає зручні для себе і клієнта форми подання інформації.
Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розгляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладання договору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах договору на аудит.
За структурою аудиторський звіт складається з трьох основних розділів:
1. Загальні відомості про перевірку. Наводяться підстави для проведення перевірки (назва та номер договору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудиторських процедур.
2. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. Дається характеристика організаційної структури підприємства, системи внутрішнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової звітності.
3. Результати виконання процедур щодо отримання доказів стосовно тверджень у показниках фінансової звітності. Називаються всі виявлені помилки і фінансових звітах та обов'язково надається їх характеристика щодо суттєвості. У підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, за якою передбачається надання висновку.
Важлива аналітична інформація та розрахунки наводяться у додатках до аудиторського звіту. Кожний аудиторський звіт повинен мати обов'язкові реквізити аудиторської організації та підприємства-замовника.
Додаткова підсумкова документація аудиту може оформлюватися під одною з таких назв: "Аудиторський звіт", "Звіт про проведення аудиту", "Звіт про результати проведення аудиту", "Звіт про експрес-огляд", "Експертний огляд", "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки", "Лист-інформування клієнта" тощо.
Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством.
