21. Засвоєння теоретичних знань про вірш на прикладі програмного матеріалу 7-8 кл. А. Міцкевич, Омар Хайям, м. Лермонтов. Читання поезій напам’ять

При читанні ліричних творів звертається увага на образні можливості поетичної мови та її інтонаційно-ритмічну виразність. Паралельно з цим у кожному класі систематизуються окремі спостереження учнів, потім узагальнюються і формуються поняття з того чи іншого кола питань, пов'язаних з віршем. Починати освоєння теоретичних знань про поезію слід з коментарних понять приблизно у такій послідовності:

4-5 класи - багатозначність поетичного слова, порівняння, уособлення в поезії

6-7 - образність поетичної мови, епітет, двоскладовий розмір вірша.

8 - поетична образність як прояв стилю.

9 - поетичний синтаксис, поетична інтонація, трискладові розміри вірша.

10-11 - ритмічна структура вірша, системи віршування, форми вираження ліричної авторської свідомості (образ автора, ліричний герой).

Теоретичний матеріал дається у поступовому ускладненні і системі. Чим більше конкретних вражень і спостережень у школяра, тим більш ємним стає для нього вже освоєне поняття.

Теоретичні знання-поняття не можуть бути раз і назавжди освоєні; вони динамічні, їх конкретизація при зустрічі з новими творами вимагає від учнів додаткових спостережень і осмислення, нового творчого освоєння.

22. Вивчення літератури доби Відродження у 8 кл. Поняття теорії літератури, пов’язані з літературою означеної епохи

23. Проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору на уроках зарубіжної літератури

Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу зарубіжної літератури. Навчитися аналізувати літературний твір означає: сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості культурного читача; глибоко проникати в тканину художнього твору; розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу; і врешті-решт, уміти оцінити й отримати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.

Шкільний аналіз передбачає ідейно-естетичне осмислення учнями художнього твору. Разом з він має такі аспекти: емоційний аспект (аналіз повинен викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, створити атмосферу зацікавленості тощо); пізнавальний аспект (з допомогою аналізу твору вчитель має познайомити учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця, художньою своєрідністю тексту та ін.); виховний аспект (будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісно зорієнтоване навчання).

Моделі вивчення, аналізу, інтерпретування художнього твору можуть бути такими:

− 5-7 кл.: «подієвий»: «уривок ← факт → головна думка»; «сюжетний»: «уривок ← подія → пафос»; «пообразний»: «уривок ← образ-характер → ідея»; …

− 8-9 кл.: «тематичний»: «уривок ← сукупність об’єктів (предмети, явища) → ідея»; «проблемний»: «уривки ← актуальні сторони об’єкта → ідея»; «проблемно-тематичний»: «уривки ← об’єкт як реальна дійсність і художнє втілення → ідея»;

− 10-11 кл.: «композиційний – подієвий тип: подієво-хронологічний, подієво-розповідний»: «сюжетні епізоди, система подій ← особистість і конфлікт → художній образ, ідея»; «композиційний – описовий тип: «ліричні компоненти (емоції, враження, почуття, думки) ← особистість і конфлікт → художній образ, ідея»; «жанрово-стильовий»: «тематично-проблемні вияви зі стильовим контекстом ← форма бачення й осмислення різноманітності світу → художній образ, ідея».