- •1.Місце наукових досліджень у системі підготовки фахівців у сфері інформаційних технологій.
- •2. Система підготовки наукових та науково-технічних кадрів в Україні та тнту ім. І.Пулюя
- •3.Сучасний науковий потенціал, основні напрямки наукової роботи в тнту ім.І.Пулюя та на факультеті фіс. Факультет комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії (фіс) .
- •1) Розробка комп’ютерних кардіодіагностичних систем
- •2) Методи математичного моделювання та обробки інформаційних сигналів в геофізиці
- •4. Напряки та результати досліджень наукової школи на кафедрі комп’ютерних наук.
- •5 Система наукового знання та її особливості
- •6 Метод та методологічне дослідження в науці
- •7 Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
- •8. Методологія теоретичних наукових досліджень
- •9 Методологія експериментальних наукових досліджень
- •10 Побудова та використання математичних моделей в наукових дослідженнях
- •11 Імітаційне моделювання в наукових дослідженнях
- •12 Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •13 Вибір та обґрунтування теми наукового дослідження
- •14 Види наукових статей, їх типова структура
- •15. Тези наукової доповіді. Наукова дискусія та її особливості
- •16. Оформлення наукових праць
- •17. Види та критерії ефективності впровадження результатів наукових досліджень
- •18.Підготовка до захисту та захист кваліфікаційної наукової роботи
- •19. Реценція як вид систематизації наукових досліджень
- •Вам знадобиться:
- •Інструкція
- •20. Етапи наукового дослідження та їх основні характеристики
- •Місце наукових досліджень у системі підготовки фахівців у сфері інформаційних технологій.
8. Методологія теоретичних наукових досліджень
Теоретичні дослідження повинні бути творчими, їхньою метою є одержання нової, корисної інформації. Спростувати існуючі або створити нові наукові гіпотези, глибоко пояснити процеси або явища, які раніше були не зрозумілі або недостатньо вивчені. Творчість удосконалює існуюче рішення, що приводить до нового, оригінального рішення. Оригінальність проявляється в неповторній точці зору на процес.
Теоретичні дослідження мають кілька стадій:
вибір проблеми;
знайомство з існуючими рішеннями;
обґрунтована відмова від існуючих рішень;
перебір різних варіантів рішень;
рішення.
Успішне виконання теоретичних досліджень залежить у великій мірі від того наскільки науковець володіє методами й способами тео-ретичного дослідження.
Методологія теоретичних досліджень
Найважливішими методами теоретичних досліджень є методи дедукції й індукції.
Дедуктивний — спосіб дослідження, при якому приватні положення виводяться із загальних. Цей спосіб визначає кінцевий результат дослідження, що базується на певних відомих логічних зв’язках, за межами яких він не може бути використаний. Недоліком є обмеження, що випливають із загальних закономірностей, на основі яких досліджується окремий випадок.
Індуктивний — спосіб дослідження, при якому по приватних фактах і явищах установлюються загальні принципи й закони. Прикладом є створення періодичної таблиці Д.І.Менделєєва, використовуючи окремі факти про хімічні елементи він сформулював періодичний закон.
Особливу роль у теоретичних дослідженнях приділяється методам аналізу й синтезу.
Аналіз — метод наукового дослідження, при якому явище розчленовується на складові частини.
Синтез — метод наукового дослідження, що полягає в дослідженні явища в цілому, на основі об’єднання зв’язаних один з одним елементів у єдине ціле.
При аналізі найчастіше необхідно розглянути велика кількість фактів, у цьому випадку застосовується метод називаний ранжируванням. За допомогою цього методу виключають всі другорядні факти, що не впливають на досліджуване явище.
Крім ранжирування широко використовується в наукових дослідженнях метод — абстрагування. Тобто відволікання від другорядних фактор з метою зосередження на найважливіших особливостях досліджуваного явища.
Останнім методом при проведенні теоретичних досліджень є метод формалізації — складається у відомості основних процесів явища до формул і спеціальної символіки.
Метод дослідження має виключно важливе значення для розвитку науки. Він дає правильний напрямок у роботі вченого, допомагає йому обрати найкоротший шлях досягнення щирих знань. Адже наукове дослідження не може здійснюватися хаотично, безладно; воно має певну систему й підкоряється певним закономірностям.
9 Методологія експериментальних наукових досліджень
Методологія експерименту - це загальна структура (методика) експерименту, тобто постановка та послідовність виконання експериментальних досліджень.
Експеримент включає такі основні етапи:
1) розроблення плану - програми експерименту;
2) оцінку вимірювання та вибір засобів для проведення експерименту;
3) проведення експерименту;
4) обробку та аналіз експериментальних даних.
Наведена кількість етапів характерна для традиційного експерименту. Разом з цим останнім часом широко використовують математичну теорію експерименту.
У цьому випадку експеримент включає такі етапи: розроблення плану – програми експерименту; оцінку вимірювання та вибір засобів для проведення експерименту; математичне планування експерименту з одночасним проведенням експериментального дослідження, обробкою та аналізом одержаних даних.
План-програма включає найменування теми дослідження, робочу гіпотезу, методику експерименту, план створення експериментальної ситуації, перелік необхідних матеріалів, приладів, установок, список виконавців експерименту, календарний план робіт і кошторис витрат на виконання експерименту.
Одним з найбільш важливих етапів складання плану-програми є визначення мети і завдань експерименту. Для конкретного (некомплексного) експерименту оптимальна кількість завдань 3 – 4. У великому комплексному експерименті їх може бути 8 – 10.
Основа плану-програми - методика проведення експерименту. В методиці детально проектують процес проведення експерименту.
Не менш важливим є неодмінне розроблення в рамках плану-програми експериментального дослідження, так званого плану створення експериментальної ситуації (сукупності умов, за яких проводиться експеримент).
На завершення план-програму експериментального дослідження розглядає науковий керівник, обговорюють в науковому колективі та затверджують в установленому порядку.
