5. Роль випускової кафедри в підготовці фахівців

Ознайомлення з кафедрами ПДАТУ

До Подільського державного аграрно-технічного університету входить:

1. Інститут агротехнологій і природокористування, який включає наступні кафедри: рослинництва і кормовиробництва, селекції, насінництва і загальнобіологічних дисциплін, плодоовочівництва, лісового та садово-паркового господарства, землеробства і агрохімії, моніторингу навколишнього середовища та збалансованого природокористування, екології і захисту рослин, землеустрою і кадастру.

2. Інститут механізації і електрифікації сільського господарства, до якого входять наступні кафедри: сільськогосподарських машин і механізованих технологій, ремонту машин та енергообладнання, машиновикористання в АПК, загальнотехнічних дисциплін і фізики, енергетики та електротехнічних систем, охорони праці, транспортних технологій, професійної освіти та фізичного виховання.

3. Кафедрами біотехнологічного факультету є: кафедра годівлі тварин та технології кормів, кафедра селекційно-генетичних технологій тваринництва, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, кафедра технології переробки продукції тваринництва і хімічних дисциплін.

4. Кафедри факультету ветеринарної медицини: кафедра фізіології, біохімії та морфології, кафедра ветеринарного акушерства і хірургії, кафедра інфекційних та інвазійних хвороб, кафедра внутрішніх хвороб та гігієни тварин.

5. Навчально-науковий інститут бізнесу і фінансів об’єднує такі кафедри: математичних дисциплін; економічної теорії і права; інформаційних технологій; бухгалтерського обліку і аудиту; фінансів і кредиту; економіки підприємств і соціально-трудових відносин; менеджменту і бізнесу.

Характернистика та зміст навчально-методичних комплексів дисциплін «Менеджмент організацій та адміністрування»

Організаційно-методичне забезпечення навчального про­цесу ґрунтується на розробленні навчально-методичного ком­плексу спеціальності і відповідних дисциплін, який включає:

—  типові і робочі навчальні плани;

—  типові і робочі навчальні програми за всіма нормативними і вибірковими навчальними дисциплінами;

—   план наскрізної підготовки спеціалістів;

—   календарні графіки аудиторної та поза аудиторної роботи студентів;

—   програми навчальної і виробничої практик;

—   підручники і навчальні посібники;

—  методичні матеріали і завдання до семінарських, практич­них і лабораторних занять;

—  індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

Навчальний план — це нормативний документ, що визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчаль­них занять і їх обсяг, графік навчального процесу, форми і спосо­би проведення поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кож­ний навчальний рік складається робочий навчальний план. Нор­мативні навчальні дисципліни визначаються державним стандар­том освіти. Дотримання їх назв і обсягу є обов'язковим для навчального закладу. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для поглибленої підготовки фахівців у визначеній сфері діяльно­сті, ефективного використання можливостей конкретного навча­льного закладу.

Для студентів 2-го курсу, які навчаються на спеціальності «Менеджмент» навчальними дисциплініми другого семестру були: організація менеджменту і адміністрування; облік і аудит; статистика; державне та регіональне управління; психологія; організація ділової комунікації; економіка підприємства; українська мова за професійним спрямуванням; агробізнес; фінанси, гроші та кредит. Загальний обсяг годин коливався в межах 100, з яких приблизно по 24 години були лекційні та практичні заняття.

Організація індивідуальної роботи зі студентами

Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету (завідувачем відділення). Контроль за дотриманням графіку покладається на деканат факультету (керівництво відділення).

Порядок навчально-методичної роботи на кафедрі

У 2007 році наказом ректора університету було об’єднано кафедри „Організації виробництва і бізнесу” та „Менеджменту і маркетингу” в єдину спеціалізовану випускну кафедру „Менеджменту і бізнесу” і очолив її доктор економічних наук, професор, академік міжнародної академії аграрної освіти, заслужений діяч науки і техніки України Дмитро Потапович Доманчук. Сьогодні на кафедрі працює 27 чоловік.

На основі наукових досліджень працівниками кафедри розроблено ряд рекомендацій: моделі організаційно-технологічних карт в рослинництві, рекомендації з планування виробництва, з організації і керівництва виробничими колективами в рослинництві, з атестації керівників і спеціалістів, посадові інструкції спеціалістів і   керівників, з оптимального використання трудових ресурсів у с.-г. виробництві, збірник задач з виробничих ситуацій в сільськогосподарському виробництві, матеріали з оренди: орендарі, орендачі та їх відносини, з організації селянського (фермерського) господарства. Всі ці рекомендації передані  у виробництво для впровадження в підприємства південно-західного регіону та України в цілому.

Кафедра протягом 35 років веде успішну діяльність по науковим дослідженням на основі господарської тематики згідно договорів з Міністерством аграрної політики України та передовими господарствами південно-західного регіону України.

Під керівництвом професора Доманчука Д. П. успішно функціонує  наукова школа з підготовки вчених-економістів. Кандидати економічних наук та аспіранти працюють над розв’язанням  проблем  впровадження новітніх організаційно-економічних форм господарювання після трансформації сільськогосподарських підприємств та з інших актуальних питань аграрного сектору економіки країни.

Види аудиторних занять

Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика— робочою навчальною програмою навчальної дисципліни. У вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації лекції читаються професорами і доцентами, а також, в окремих випадках, іншими висококваліфікованими фахівцями, які мають значний досвід наукової, науково-методичної та практичної діяльності.

Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу. Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Основна дидактична мета практичного заняття— розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

Основні види лекцій: вступна, оглядова , підсумкова, проблемна, співбесіда. Візуальне супроводження лекцій

Вступна лекція дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента в системі роботи з цього курсу. Лектор ознайомлює студентів з метою і завданнями курсу, його роллю і місцем у системі навчальних дисциплін та в системі підготовки фахівця. Подає короткий огляд курсу, етапи розвитку науки і практики, досягнення у цій сфері, імена відомих учених, викладає перспективні напрями досліджень. Лектор висловлює методичні й організаційні особливості роботи в межах курсу, а також подає аналіз навчально методичної літератури, яку рекомендовано студентам, уточнює терміни і форми звітності.

Оглядова лекція - систематизація наукових знань на високому рівні, вона потребує чимало асоціативних зв'язків у процесі осмислення інформації, яку викладають під час розкриття внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, крім деталізації й конкретизації. Зазвичай, стержень викладених теоретичних положень становить науково-понятійна й концептуальна основа всього курсу чи великих його розділів.

Підсумкова лекція - вид лекції, який використовують наприкінці вивчення навчальної дисципліни, блоку навчальних дисциплін, курсу тощо з метою підбивання підсумків із питань аналізу діяльності студентів; змісту глибини й широти здобутих знань, навичок і вмінь, розкриття шляхів їх реалізації в житті; висвітлення проблем наукових питань та ін.

Часто до видів лекцій зараховують також проблемну лекцію, лекцію-візуалізацію; лекцію із запланованими помилками, бінарну лекцію (лекцію вдвох), лекцію-прес-конференцію тощо.Однак, на нашу думку, це не зовсім правильно, оскільки йдеться не про вид лекції, а метод її викладання: проблемна лекція - на основі проблемного методу; бінарна (лекція вдвох) - методу діалогу; лекція-візуалізащя - методу наочності; лекція із запланованими помилками - методу пошуку помилок; лекція-прес-конференція - методу запитань-відповідей.

На основі методу наочності викладають так звану лекцію-візуалізацію. Це форма подавання лекційного матеріалу засобами ГЗІ чи аудіо-, відеотехніки. Читання такої лекції - розгорнуте чи коротке коментування візуальних матеріалів (натуральних об'єктів - людей у їхніх діях і вчинках, у спілкуванні й у розмові; мінералів, реактивів, деталей машин; картин, малюнків, фотографій, слайдів; символічних, у вигляді схем, таблиць, графіків, моделей).

Опорні конспекти лекцій. Порядок конспектуваннялекційного матеріалу та подальшого його засвоєння

Конспектування — один зі складних видів самостійної роботи. На жаль, немає єдиних правил, прийомів чи методів конспектування. Проте існують деякі загальні правила, які виправдали себе на практиці. У конспекті (від лат. conspectus — огляд) мають відображатися основні принципові положення матеріалу, те нове, що дослідив автор, загальні методологічні положення роботи, аргументи, етапи доказу і висновки. Уміння викладати думки автора коротко та власними словами формуються поступово, набуваються з досвідом та знаннями. Але їх накопичення відбувається за умов дуже важливого правила — не поспішати щось записувати зразу після першого читання, вносити до конспекту лише зрозуміле.

Починати конспект необхідно із зазначення прізвища, ім'я та по батькові автора, повної назви роботи, місця/міста і року видання та кількості сторінок. Якщо матеріал міститься у часопису, то слід указувати крім року номер видання та сторінки журналу, на яких є інформація. Доцільно також проводити поля, на яких потім можна буде коротко визначати своє ставлення до матеріалу, згоду чи критику, а також деякі думки, що виникають під час конспектування. До того ж на полях зручно подавати додатковий матеріал з інших джерел, посилання, питання, які необхідно з'ясувати, або думки, що виникли після складання конспекту (під час його доопрацювання).

Організація самостійної роботи студентів в процесі підготовки до семінарських та практичних занять

Самостійна робота студента (СРС) - це самостійна діяльнісгь-учіння студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі.

Важливу роль у вивченні навчальної дисципліни відіграють раціональні засоби: методи організації самостійної роботи, умови праці, режим дня, техніка праці та ін.

Під час вивчення навчальної дисципліни виокремлюють такі види самостійного учіння студента:

- слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт;

- відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних і лабораторних робіт студентами заочної форми навчання (ЗФН);

- підготовка рефератів і курсових робіт, написання дипломної роботи;

- підготовка до модульного контролю та іспитів;

- робота з літературою та ін.

Кожен із зазначених видів потребує від студентів наполегливої самостійної праці. Насамперед потрібно, щоб кожен студент у процесі учіння дотримувався гігієни розумової праці. Тому їм треба розкрити механізми розумової праці, причини появи втоми, шляхи підвищення працездатності, а також режиму харчування, організації відпочинку та ін. Довести до них, що добовий ритм організму людини визначається низкою фізіологічних функцій, які постійно змінюються в години активної діяльності та сну.

Консультації та їх значення

Консультація— це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету (відділення).

Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку студентів. Це залежить від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань (курсового та дипломного проекту (роботи), чи з теоретичних питань навчальної дисципліни або певних аспектів їх практичного застосування.

Обсяг часу на проведення консультацій у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації визначається відповідно до Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи, затверджених наказом Міністерства освіти України від7 червня1996 року№195, і відображається у навчальному плані (робочому навчальному плані). Зокрема, на проведення консультацій протягом семестру він диференціюється в залежності від форм навчання і визначається для академічної групи як частина загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни: 4%— денна (стаціонарна) форма навчання; 8% — вечірня форма навчання; 12% — заочна (дистанційна) форма навчання. Час для проведення екзаменаційних консультацій в закладах освіти всіх рівнів акредитації відводиться за такими нормами: семестровий екзамен— 2 години на академічну групу; державний екзамен— 2 години на академічну (екзаменаційну) групу з кожної навчальної дисципліни (розділу програми).

Роль і місце навчальних практик у підготовці менеджерів

Процес підготовки керівників нової генерації поряд з набуттям теоретичних знань за основною спеціальністю включає формування практичних навичок управління організацією. Виробнича практика – найважливіша складова частина учбового процесу по підготовці високо кваліфікованих фахівців, яка передбачає безперервність та послідовність засвоєння потрібного обсягу практичних знань і вмінь.

Основною метою виробничої практики з фаху є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну діяльність підприємства.

Результатом навчальної практики повинні стати: усвідомлення студентами майбутньої сфера діяльності, змісту вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних і професійних знань, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців з менеджменту і адміністрування на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ.

Організація та методика впровадження різноманітних форм контролю знань студентів

Залежно від специфіки організації контролю за навчальною діяльністю студентів використовуються такі форми контролю: фронтальна, групова, індивідуальна, комбінована, самоконтроль.

При фронтальній формі організації викладач ставить питання до усієї групи з метою залучення їх до обговорення. Форма дозволяє вдало поєднувати перевірку знань з повторенням і закріпленням матеріалу. За порівняно короткий час викладач перевіряє знання у значної частини групи.

Групова форма організації контролю використовується в тих випадках, коли перевіряються підсумки навчальної роботи або хід її виконання частиною групи, що одержала певне завдання. При цьому питання ставляться перед групою, в їх вирішенні беруть участь студенти, які працювали в складі даної групи, і обов'язково залучаються інші студенти групи.

Індивідуальний контроль застосовується для ґрунтовного ознайомлення викладача із рівнем навчальних досягнень окремих студентів. При цьому звертається увага на осмислений характер відповіді студента, логічність його суджень, доказовість положень, уміння застосовувати засвоєні знання.

Комбінована форма контролю поєднує індивідуальний контроль з фронтальним і груповим: викладач одночасно викликає для відповіді декількох студентів, один з них відповідає усно, 1-2 готуються до відповіді, виконуючи на дошці необхідну роботу, а решта студентів виконує індивідуальні письмові чи практичні завдання.