- •Поняття підприємства, цілі та напрями його діяльності.
- •Порядок створення підприємства та обрання організаційно-правової форми.
- •Поняття основних засобів підприємства та оцінка ефективності їх використання.
- •Якість продукції: сутність, показники та методи її оцінки.
- •Поняття ефективності та система показників ефективності діяльності підприємства
- •Амортизація основних засобів та методи її нарахування
- •Оцінка ефективності використання основних засобів підприємства
- •Поняття і класифікація інвестицій
- •9. Склад, структура та класифікація оборотних коштів
- •Форми та системи оплати праці на підприємствах
- •Поняття, види та показники рентабельності
- •Моральний та фізичний знос. Види та джерела відтворення основних засобів.
- •Оцінка ефективності використання персоналу підприємства
- •Поняття собівартості продукції та методи її формування
- •Поняття та класифікація нематеріальних активів підприємства
- •3. Об'єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами. До них належать:
- •Поняття та класифікація витрат підприємства
- •Характеристика процесу обертання та показники ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •Поняття доходу, прибутку та рентабельності підприємства
- •19. Нематеріальні активи підприємства: характеристика прав власності і користування
- •1. Об'єкти права інтелектуальної власності. До них належать:
- •2. Об'єкти права користування ресурсами природного середовища. До них належать:
- •3. Об'єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами. До них належать:
- •Продуктивність праці: поняття, методи оцінки та напрями підвищення
- •Нормування оборотних коштів підприємства
- •Поняття, класифікація, значення інновацій та їх взаємозв’язок з інвестиціями
- •Стандартизація та сертифікація продукції підприємства
- •Фінансові результати діяльності підприємства
- •Формування фонду оплати праці підприємства в сучасних умовах
- •Виробнича програма підприємства та її обґрунтування
- •Методичні підходи до оцінки ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •Маркетингова діяльність підприємства
- •Цілі та стратегія маркетингу
- •Ціноутворення
- •Поняття інвестиції. Оцінка доцільності інвестування
- •Характеристика інвестиційного проекту
- •Сутність, функції та методи управління підприємством
- •Поняття, класифікація і структура капіталу підприємства
- •1. За належністю підприємству:
- •2. За цілями використання:
- •Види цін на продукцію та методи ціноутворення
- •Державне регулювання діяльності підприємства
- •Поняття калькуляції та її статті
- •Характеристика організаційних структур управління підприємством
- •Основні економічні функції держави
- •Амортизаційна політика держави, принципи її формування та реалізації
- •Система оподаткування в Україні
- •Поняття бізнес-плану, його зміст, структура та призначення
- •Сутність та основні теорії мотивації. Відмінність мотивації від стимулювання
- •Політика оплати праці в ринкових умовах господарювання
- •Поняття та класифікація витрат підприємства
- •Загальна характеристика, види та чинники формування (нарощування) виробничої потужності підприємства
- •Лізинг як форма оновлення основних засобів
- •Оцінка і діагностика фінансового стану підприємства
- •Реструктуризація бізнесу: особливості, основні форми та види
Сутність та основні теорії мотивації. Відмінність мотивації від стимулювання
Мотивація — це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу. Із таким тлумаченням пов'язано запровадження трьох ключових понять: зусилля, організаційні цілі та індивідуальна потреба.
Характерно, що мотивація задовольняє дві обставини: 1) забезпечення індивідуальних потреб; 2) досягнення організаційних цілей. Ці умови можуть і мають задовольнятися якомога повніше.
Теорії мотивації ґрунтуються на результатах психологічних досліджень і поділяються на дві категорії: змістові та процесуальні.
Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.
Більш сучасні процесуальні мотиваційні теорії ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід. Власне мотивація розглядається з погляду того, що ж змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів.
Розвиток мотиваційних теорій має еволюційний характер, вони взаємодоповнюються.
Потреба — це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі в чомусь або комусь, переконання в тому, що чогось або когось бракує. У змістових теоріях мотивації намагаються класифікувати загальнолюдські потреби за певними ознаками. Потреби поділяються на:
— первинні, що мають фізіологічний характер і, як правило, вроджені, генетичні, закладені природою; без їх реалізації людина не може існувати (їжа, сон, наявність притулку та ін.). Вони майже однакові, спільні для різних людей;
— вторинні. Вони мають психологічне походження та чітко виражений індивідуальний характер. Кожна людина має свої, властиві лише їй моральні якості, запити, індивідуальні ознаки, що набуваються з досвідом (потреби в спілкуванні, зв'язках, дружбі, повазі: прагнення та можливості їх реалізації).
Під час аналізу процесу мотивації для спонукання людей до ефективних дій застосовують винагороди.
Мотивація ніколи не є примусовою, це внутрішній стержень, що керує нашими діями та дарує нам задоволення від роботи. Дуже важливо, що мотивація не може залежати від матеріальних винагород, повинне бути внутрішнє переконання, яке пробудить у людині жагу та енергію до роботи. Мотивація завжди емоційно наповнена, тому що те, чого ми прагнемо, не може залишити нас байдужими. Коли є мотив, то є і бажання, а це головне. Мотивована людина береже свій час, складає чіткий план роботи й вірить у свої сили. Тому з мотивованими працівниками більше шансів досягнути успіху.
Загалом мотив – це необхідність, сенс діяти, а стимули – це вже інструменти впливу, ті подразники, які нас підштовхують до дії та допомагають на шляху до цілі. Стимулювання – це не внутрішній (як при мотивації), а зовнішній вплив. Найяскравіший приклад стимулу – премія: хочеш, щоб підопічні виконали роботу швидше – доплати їм. Але стимули бувають і нематеріальні, наприклад, похвала працівника перед колегами. Для студента стимулом може стати не тільки складений на відмінно екзамен, а й похвала викладачів, тобто загальне визнання його знань.
