Форми та системи оплати праці на підприємствах
Оплата праці робітників — це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі.
Найбільше поширення на підприємствах різних форм власності одержали дві форми оплати праці:
— відрядна — оплата за кожну одиницю продукції чи виконаний обсяг робіт;
— почасова — оплата за відпрацьований час, але не календарний, а нормативний, який передбачається тарифною системою.
Визначення відрядних розцінок при прямій відрядній системі оплати праці. Основним елементом цієї системи оплати праці є пряма (незмінна) відрядна розцінка, яка може бути визначена за допомогою формул:
де Ро — розцінка за одиницю продукції, гри;
Тс — тарифна ставка, відповідна розряду роботи, грн;
Нвир — норма виробітку;
Нч — норма часу.
Розрахунок відрядного заробітку при прямій відрядній системі оплати праці. Загальний відрядний заробіток робітника за розрахунковий період при цій системі оплати залежить від величини відрядних розцінок і виробітку робітника. Він може бути визначений з виразу
Де 3пвс— відрядний заробіток при прямій відрядній системі оплати праці, грн і коп;
Ро — пряма відрядна розцінка за одиницю продукції, грн;
В — виробіток робітника, одиниць продукції.
Визначення заробітку при відрядно-преміальній системі оплати праці. Загальний заробіток робітника при преміюванні робітників-відрядників за виконання і перевиконання показників преміювання можна визначити так:
Або
Де Звпс — загальний заробіток робітника за відрядно-преміальної системи, грн;
П — розмір премії за досягнення певних результатів, грн;
Зв — відрядний заробіток робітника за основними (прямими) відрядними розцінками, грн;
Пв — відсоток премії за виконання показників преміювання, %;
Пп — відсоток премії за кожний відсоток перевиконання показників преміювання, %;
Пс — відсоток перевиконання показників преміювання.
При відрядно-прогресивній системі оплати праці для розрахунку заробітку робітників застосовують таку залежність:
де Ро — одинична відрядна розцінка, розрахована звичайним способом;
Vпл. — обсяг виконаної роботи в межах установленої норми;
Рпрог — прогресивно наростаюча розцінка;
Vп.пл — обсяг роботи, виконаний понад план.
При використанні акордної системи оплати праці величина заробітку (Зак) знаходяться як:
де V — обсяг виконаної роботи;
Ра — акордна розцінка.
Якщо вводиться акордно-преміальна система оплати праці (Закп) загальний заробіток розраховують так:
де П — премія на суму заробітку за акордним нарядом.
Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників — відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. За цією системою можуть оплачуватися слюсарі-ремонтники, електрики, наладчики устаткування, кранівники та ін.
Різні групи основних робітників, які обслуговуються допоміжними робітниками, виконують різні роботи і мають різні виробничі завдання.
У подібних випадках непрямі відрядні розцінки треба визначати диференційовано по кожному об'єкту обслуговування відокремлено за загальною формулою
де Тдн — денна тарифна ставка допоміжного робітника, грн;
Ноб — кількість об'єктів (робітників, бригад), що обслуговуються допоміжним робітником;
Vm — заплановане виробниче завдання (або норма виробітку) для даного об'єкта обслуговування, кг, шт., куб. м, нормо-години.
Можна використовувати і такі формули:
де Тг — годинна тарифна ставка, що відповідає розряду обслуговуючого робітника;
Нвир.г, Нвир.зш Нвир.м — відповідно годинна, змінна і місячна норми виробітку кожного з робітників, що обслуговуються;
Ч — чисельність робітників, яких обслуговує один допоміжний робітник;
Фзм, Фм. — відповідно змінний і місячний фонди робочого часу.