2. Методологія наукових досліджень

У курсовій роботі повинні мати місце елементи дослідницького пошуку, що характеризує здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість проведення самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконувалось дослідження.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.

Методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Методологія дослідження у межах курсової роботи містить 4 етапи.

Етап 1. Підготовчий.

1. Вибір теми

Тематика курсових робіт розробляється випусковою кафедрою. Тема обирається студентом самостійно шляхом попереднього ознайомлення з літературою та матеріалами раніше проведених досліджень.

2. Обґрунтування необхідності проведення дослідження

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми студент обґрунтовує актуальність і доцільність курсової роботи для розвитку конкретного підприємства або аналогічних українських підприємств.

Актуальність, практична значущість і важливість теми курсової роботи повинні бути обґрунтовані, виходячи з законів України, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та фахової літератури з досліджуваної проблематики.

Ступінь розробленості обраної теми може бути визначена після ознайомлення з літературою з досліджуваної проблематики та діючою практикою управління підприємством. Доцільно виділити питання, які висвітлені в літературі й отримали визнання та розповсюдження в практиці; недостатньо досліджені, дискусійні, не вивчені питання; окреслити коло питань, що намічаються для дослідження.

Після цього студент повинен визначити новизну та перспективність свого дослідження з обраної теми. Новизна може полягати у постановці нових цілей, завдань, розробці нової методики дослідження тощо.

3. Формування мети

Мета курсової роботи зі спеціальності 7.03060101 у загальному виді – це пошук найбільш ефективних варіантів побудови системи управління та організація її функціонування та розвитку. Але мета може бути більш вузькою: наприклад, моніторинг якості управління; формування інновацій в системі управління; оцінка стратегій та інші.

Мета курсової роботи полягає у дослідженні й оцінці певного управлінського питання відповідно до теми, яка розглядається, і у визначенні шляхів вдосконалення діяльності підприємства. Мета роботи повинна формулюватись чітко, без зайвої деталізації. Наприклад, розробити сучасну та дієву систему мотиваційних заходів, яка забезпечить ефективне управління досліджуваним підприємством.

Після формулювання мети її деталізують, визначаючи конкретні завдання, що дозволять цієї мети досягти. Це зазвичай робиться у формі перерахування: вивчити, проаналізувати, описати, виявити, дослідити тощо.

Сформульована мета дозволяє вірно визначити об'єкт і предмет дослідження. Традиційно вважається, що об’єктом дослідження є організація або система управління, а проблеми, які виникають в цій системі, є предметом дослідження. Об’єктом дослідження можуть бути торговельні, виробничо-торговельні, підприємства сфери послуг, а також установи, організації некомерційної сфери різних форм власності. Предметом дослідження можуть бути: процес управління підприємством (чи його підрозділами) та його ефективність, процес управління певним видом діяльності, інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, процес управління персоналом тощо.

Для перевірки правильності визначення мети, об’єкта та предмета можна використовувати наступну схему (рис.1):

Рис.1 - Зв'язок між темою роботи, метою, предметом та об’єктом дослідження

Етап 2. Дослідницький етап

1. Систематичне вивчення літератури за темою, статистичних відомостей та архівних матеріалів

2. Проведення теоретичних та емпіричних досліджень, у тому числі збирання, обробки, узагальнення та аналізу отриманих даних; пояснення нових наукових фактів, аргументування і формулювання положень, висновків і практичних рекомендацій і пропозицій.

У загальному виді другий етап можливо представити наступною схемою (рис. 2)

Методична та інформаційна база дослідження – законодавчі акти, нормативні документи, фахова література, присвячена проблемі, вихідна первинна інформація щодо підприємства (методична база – наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених; інформаційна база - джерела первинних даних, а також законодавчі акти, які стосуються об’єкту дослідження).

Рис. 2 - Підстави наукового дослідження

Головну роль в методології відіграють засоби та методи дослідження, які поділяються на:

- формально-логічні – це методи інтелектуальної діяльності людини, яка є складовою основою дослідження управління;

- загальнонаукові – це методи, які відображають науковий апарат дослідження;

- специфічні – методи, що залежать від специфіки систем управління та відображають специфіку управлінської діяльності.

При описі методів, які використовуються при дослідженні, їх треба не відривати від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, що саме досліджувалось за допомогою певного методу. Це дозволить пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Деякі методи та засоби дослідження наведено у табл.1.

Т аблиця 1 - Методи та засоби дослідження

Метод	Опис/використання
Метод порівняння	науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме явище або явище, що вивчається, зіставляється з уже відомим, вивченим раніше, з метою визначення загальних рис або різниці між ними. За допомогою порівняння визначається загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни об’єктів дослідження, тенденції та закономірності їхнього розвитку.
Метод групування	використовується для з’ясування взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками при великій кількості даних. Він дозволяє встановити наявність, характер та напрям взаємного зв’язку між аналізованими показниками. Групування доцільні при підготовці первинного матеріалу та його аналітичній обробці. Вони дають можливість виокремити із сукупності даних найбільш характерні моменти, чинники, тенденції змін.
Графічний метод	забезпечує наочність та простоту сприйняття і засвоєння отриманої інформації. При проведенні економічного аналізу можуть складатися стовпчикові, кругові, лінійні, координатні та інші графіки. За допомогою графіків можна проаналізувати залежність між показниками
Балансовий метод	за допомогою методу можна глибоко проаналізувати матеріальні і трудові ресурси, грошові доходи і витрати підприємств. Особливо широко він застосовується при вивченні фінансового стану підприємства, його господарських засобів та джерел.
Індексний метод	заснований на відносних показниках динаміки, просторових порівнянь, виконання плану, які відображають відношення фактичного рівня аналізованого показника у звітному періоді до його рівня в базисному періоді (або до планового чи щодо іншого об’єкта).
Лінійне програмування	використовується для рішення екстремальних завдань (формування оптимального асортименту товарів при обмеженості ресурсів, планування товарообороту в асортиментному розрізі, вирішення транспортних задач, вибір раціональних форм товарозабезпечення, та ін.)
Мережеве планування	призначене для дослідження і управління взаємопов’язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу товарів, завоювання певної частки ринку, одержання визначеного прибутку, розробка нових товарів та їх експериментальне випробування на ринку; підготовка рекламних кампаній)

П родовження табл.1

Метод	Опис/використання
Теорія масового обслуговування	доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами
Метод ділових ігор	слід застосовувати для визначення та дослідження оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень
Теорія зв’язку	розглядає механізм зворотних зв’язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати
Факторний аналіз	дозволяє визначити вплив чинників на результати діяльності
Кластерний аналіз	розподіл сукупності об’єктів на відносно однорідні групи відносно з їх потребами для досліджень їх специфіки
Багатомірне шкалування	дозволяє одержати просторове відображення відносин, які існують між об’єктами, зокрема, оцінка конкурентоспроможності товарів у порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств
Моніторинг діяльності	механізм здійснення спеціалістами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами діяльності та фінансового стану підприємства в умовах динамічного середовища
Дисперсійний аналіз	необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступенів впливу чинників на процес, який вивчається
Кореляційний аналіз	слід застосовувати для визначення напряму на тісноти зв’язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результативних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації
Регресійний аналіз	дозволить визначити форми зв’язку та ступінь впливу чинників на конкретні показники діяльності підприємства
Прогностичні методи	слід використовувати для розробки різних видів прогнозів прогнози попиту, збуту, витрат, товарних запасів тощо

Організація збирання інформації здійснюється під час практики на обраних підприємствах. Збирання показників повинно проводитись в кілька етапів:

- розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання;

- формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми;

- визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників (таблиці, анкети).

Обробка та аналіз зібраних матеріалів відбувається з допомогою зазначеного вище методологічного інструментарію та використання сучасних комп’ютерних програм.

Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів, як класифікація, типологія, ранжування тощо.

Етап 3. Третій етап

Містить:

1. Визначення композиції (побудови, внутрішньої структури) роботи.

2. Уточнення назви, назв розділів і підрозділів.

3. Підготовку чернеткового варіанту рукопису та його редагування; оформлення тексту, у тому числі списку використаної літератури та додатків.

Етап 4. Четвертий етап

Складається з:

4.1. Впровадження результатів дослідження в практику і авторського супроводу впроваджуваних розробок. 

Наукові дослідження не завжди завершуються цим етапом, але іноді наукові роботи студентів рекомендуються для впровадження у практичну діяльність підприємств та в навчальний процес.

У процесі впровадження результатів НДР здійснюється авторський нагляд, виявляються недоліки, вносяться корективи, складається акт чи довідка про впровадження результатів наукового дослідження.

4.2. Обґрунтування висновків і рекомендацій.

На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями висновки щодо поставленої проблеми, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідному розділі роботи.

Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретного завдання у певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність.

У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту й обрати саме той, який забезпечить найкращий результат.

4.3. Оформлення результатів досліджень можливо здійснити у вигляді реферату, звіту з виконання НДР, курсової роботи, тез доповіді на конференції, наукової статті.

Загальними вимогами щодо викладення результатів НДР є наступні: чіткість побудови та логічна послідовність подання матеріалів, переконливість аргументації, стислість і точність формулювань, конкретність викладення результатів роботи, доведеність висновків і обґрунтованість рекомендацій.

4.4. Обговорювання та рецензування результатів наукового дослідження. Для визначення якості виконаної НДР слід провести її апробацію шляхом обговорення на семінарському занятті з дисципліни «Методологія наукових досліджень», оприлюднення у виступі з доповіддю на науково-практичній конференції, публікації наукової статті.

У процесі наукової дискусії учасники повинні оцінити рівень дослідження, висловити свою думку щодо досягнень дослідника, вказати на недоліки, помилки, обґрунтувати можливі напрями їх виправлення.

Після обговорення результатів науково-дослідної роботи автор-дослідник повинен провести необхідні уточнення, доповнення окремих положень, усунути можливі неузгодження між розділами або підрозділами.