3. Загальні правила оформлення курсової роботи

Мова і стиль курсової роботи мають бути строгими, без вияву емоцій. Для наукового тексту характерними є змістовна завершеність, цілісність і зв’язність.

Викладаючи матеріал, необхідно використовувати загальноприйняту термінологію, приділяючи увагу чіткості формулювань.

Матеріал має бути викладено в логічній послідовності. Неприпустимим є перехід до розгляду іншого питання, поки не завершено висвітлення попереднього.

Курсова робота повинна бути оформлена акуратно з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297). Таблиці та ілюстрації (за необхідності) можна представляти на аркушах формату А3.

Курсова робота повинна бути виконана на комп'ютері з використанням шрифту тестового редактора Microsoft Word Times New Roman 14 розміру з полуторним міжрядковим інтервалом, вирівнювання - за шириною. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Шрифтовими виділеннями в тексті не слід зловживати, оскільки це може утруднювати читання.

Текст друкують, додержуючись наступного розміру полів: ліворуч – 25 мм., зверху, знизу - 20 мм., праворуч - не менше 10 мм.

Текст основної частини роботи розподіляють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти відповідно до плану курсової роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ і пропозиції», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру).

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з вирівнюванням по ширині. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Номер розділу зазначають після слова „РОЗДІЛ”, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Наприклад (рис.3).

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки, окрім пунктів розташованих в межах одного розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, він включаються до загальної нумерації, але номер на ньому не зазначається. Наступні сторінки нумеруються в правому верхньому куті без крапки.

РОЗДІЛ І

ІНТЕРНАЦІНАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Основні фактори інтернаціоналізації банківської діяльності

Характерною особливістю в розвитку сучасного світового хазяйства є активна міжнародна діяльність банків…..

Рис. 3 - Приклад оформлення структурних частин курсової роботи

Помилки, описки і графічні неточності можна виправляти замальовуванням білою фарбою (штрихом) і нанесенням виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Перелік умовних позначень, символів і спеціальних термінів складається й включається в роботу лише в тому випадку, якщо їхня загальна кількість більше двадцяти й кожне повторюється в тексті не менше трьох разів. Всі скорочення вносяться в перелік за абеткою. При частому вживанні складних словосполучень можливо їхнє скорочення. У цих випадках при першому вживанні в тексті словосполучення подається повністю, а поруч у дужках пишеться скорочення. Надалі словосполучення подається тільки в скороченому виді.

Правила оформлення таблиць

Цифровий матеріал, який використовується в курсовій роботі, доцільно подавати у вигляді таблиць.

Таблицю розміщують одразу після відповідного посилання на неї в тексті (на тому ж чи наступному аркуші), щоб її можна було читати, не повертаючи рукопису або повертаючи курсову роботу за стрілкою годинника.

Ліворуч розміщують напис «Таблиця» з позначенням її номера. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери.

Якщо таблиця вміщується на аркуші, то її небажано переносити. У разі перенесення частин таблиці на інший аркуш, на першій сторінці повинні залишитись номер таблиці, заголовок, шапка таблиці та не менше двох-трьох рядків. Назву таблиці розташовують лише над її першою частиною, а над наступними зазначають, наприклад, «Продовження табл. 1.2». Переносити один-два рядки таблиці неприпустимо.

Заголовок кожної графи в шапці таблиці повинен бути якомога коротшим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, виносити до узагальнюючих заголовків слова, які повторюються.

Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників у таблиці, то вони наводяться в заголовку. Якщо показники таблиці мають різні одиниці виміру, то для них виокремлюється колонка (графа).

Цифри в графах таблиці належить розміщувати таким чином, щоб відповідні розряди по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десятинних знаків для всіх значень цифрових величин.

Н априклад (рис.4):

Таблиця 1.1 - Доходи від міжнародного туризму в провідних туристських країнах і Україні

Країна	Доходи від міжнародного туризму (млн. дол. США)								Зміни (%)
	2003 р.		2004 р.		2005 р.		2006 г		05/04		06/05
США	64,3		74,5		81,8		85,7		9,8		4,8
Іспанія	39,6		45,2		48,0		51,1		6,2		6,5
Туреччина		13,2		15,9		18,2		16,9		14,5	-7,1
Австрія		10,3		13,0		16,0		16,7		23,1	4,4
Україна		0,935		1,141		3,1		3,5		171,9	12,9

Рис.4 - Приклад оформлення таблиць

Кожна таблиця має супроводжуватись стислим аналізом і висновками.

Правила оформлення ілюстрацій

У процесі оформлення роботи використовують ілюстративні матеріали у вигляді схем, діаграм, графіків, фотографій, креслень тощо. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття сутності явища, наочно демонструвати необхідні судження та думки.

Ілюстрації необхідно розташовувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступному аркуші. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», номером і назвою. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, «Рис. 3.1» (перший рисунок третього розділу).

У повторних посиланнях на ілюстрації доцільно вживати скорочене слово «дивись», наприклад, «див. рис.3.1».

Наприклад (рис.5):

Internet-banking більш популярний серед молодих і більш багатих клієнтів банку. Цільова аудиторія користувачів Internet-banking у світі представлена на рис. 1.4.

Рис. 1.4 - Цільова аудиторія користувачів Internet-banking у світі

Рис. 5 - Приклад оформлення ілюстрацій

Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності та конкретності.

Правила оформлення формул

При використанні формул необхідно дотримуватись певних техніко-орфографічних правил.

Формули друкують в редакторі Мicrosoft Equation.

На кожну формулу повинно бути посилання у тексті роботи. Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «.... у формулі (2.1)».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номер формули зазначають біля правого боку аркуша в одному рядку з відповідною формулою у круглих дужках, наприклад, (3.1) - перша формула третього розділу. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення значення символів, числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі, і кожне - з абзацного відступу у новому рядку. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки після нього.

Рівняння та формули треба відокремлювати від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його можна перенести після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (:).

Наприклад (рис.6):

Ціна (Ц) має розраховуватись за формулою:

де Цб - базова (контрактна) ціна;

Ус.б - облікова ставка Національного банку;

365 - кількість днів у році;

n - кількість днів відстрочки платежу.

Рис.6 - Приклад оформлення формул

Порядок подання математичних рівнянь такий же, як і формул.

Правила оформлення приміток

При написанні курсової роботи може з’явитись потреба у використанні приміток до тексту чи таблиць.

Примітки містять довідкову чи пояснювальну інформацію.

Їх нумерують послідовно в межах одного аркуша. Якщо приміток на одній сторінці декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад,

Примітки:

1. _______

2. _______

Якщо примітка лише одна, її не нумерують. Для того, щоб виокремити примітки від іншого тексту, їх доцільно подавати шрифтом Times New Roman 12.

Правила оформлення посилань

На інформацію, запозичену з інших джерел, а також цитати, наведені в тексті, обов’язково мають бути зроблені посилання.

Посилання розміщується одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де зазначається порядковий номер джерела у списку літератури та через кому відповідна сторінка, наприклад, [4, с.237].

Правила цитування

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело чи для його критичного аналізу необхідно використовувати цитати.

Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки щонайменше скорочення приведеної цитати може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування.

1. Текст цитати друкується в лапках і наводиться в тій граматичній формі, в якій він є в першоджерелі.

2. Цитування має бути повним і без спотворення думки автора. Пропуск слів, абзаців при цитуванні позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці).

3. Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на першоджерело.

4. При непрямому цитуванні (викладенні думок інших авторів власними словами) слід бути якомога точним і надавати відповідні посилання на першоджерело.

5. Посилання на літературні джерела в тексті курсової роботи роблять відповідно до їх переліку в списку літератури в квадратних дужках, наприклад, [7, с.18].

Правила оформлення списку використаних джерел

Важливою складовою курсової роботи є список використаної літератури. Бібліографічний список розміщується наприкінці роботи після висновків і пропозицій з нової сторінки та складається за алфавітом відповідно до певних бібліографічних правил.

Можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України; закони України та інших держав; документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення тощо); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті; виступи та інформація, опубліковані з збірниках, журналах, газетах; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції тощо); дисертації, звіти; каталоги; методичні вказівки; матеріали на магнітних та інших непаперових носіях, крім тих, що становлять державну, службову чи комерційну таємницю та засекречені у встановленому порядку.

Бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомос­тей про документ, його складову частину або групу документів, приведених за певними правилами, необхідних і достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа.

Оформлення списку використаних джерел здійснюється відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Бібліографічний опис подається мовою джерела.

У списку літератури вказуються: автори, повна назва твору, місто видання, видавництво, том (номер, випуск), рік видання, загальна кількість сторінок (для статей початкову і кінцеву сторінку).

Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Б.

Правила оформлення додатків

У процесі оформлення курсової роботи обов’язково виникає потреба у збагаченні її тексту додатками.

Додатки містять проміжні розрахунки, первинні матеріали, громіздкі таблиці чи ілюстрації та інші матеріали допоміжного характеру.

Додатки розміщують після списку літератури та відділяють від нього окремою сторінкою, на якій великими літерами розміщується слово «ДОДАТКИ».

Кожний додаток починають з нової сторінки. Черговість їхнього розташування повинна відповідати порядку посилань на них у тексті роботи.

Посередині рядка над заголовком додатку маленькими літерами з першої великої друкується слово «Додаток___» і велика літера, яка позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично тексту з великої літери окремим рядком.

Наприклад,

Додаток А

Нормативно-правова база інформатизації України

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком: Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А».

Текст кожного додатку може бути розділений на розділи та підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку: перед номером ставиться позначення цього додатку, наприклад, В.1.2 (другий підрозділ першого розділу додатку В).