Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні конспекти Технологія і організація турді...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  • Закордонний паспорт

  • Анкета туриста

  • Страховий поліс

  • Туристський ваучер Контрольні питання:

  1. Порядок прийому документів клієнта

  2. Порядок підписання договору туристичної фірми із клієнтом

  3. Туристичний ваучер – підстава для отримання туристичних послуг

Література

Нормативні документи: 1, 7, 13, 14.

Основна: 19,20, 21.

Додаткова: 23, 28, 29, 30, 31.

Інтернет джерела: 33, 34, 40.

Тема 24. Методи продажу турів

План

  1. Методи продажу турів

  2. Робота туристичної фірми з клієнтом перед початком подорожі

  3. Робота працівника турфірми на маршруті

  4. Робота працівників після завершення подорожі

Методи продажу турів

В процесі продажу будь-якого товару, в тому числі туристичного продукту, значна увага приділяється методам продажу. Під методом продажу розуміють сукупність прийомів здійснення всіх основних операцій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією турпродукту споживачам. За кордоном використовується синонім цього терміну - «шкала продажу».

Вибір методу продажу визначає рівень і структуру технологічного процесу обслуговування клієнтів. Па нього суттєво впливає чисельність персоналу туристичного підприємства, його розмір, ступінь забезпеченості засобами комунікації та інформаційними технологіями, витрати та інші показники.

Методи продажу туристського продукту можна класифікувати за різними ознаками:

1. Місце зустрічі продавця і покупця:

  • офіси турфірм;

  • виставки, ярмарки тощо.

2. Характер контакту:

  • особистий контакт;

  • опосередкований.

3. Дистанція між продавцем і покупцем.

4. Ступінь використання електронних засобів тощо.

Місце зустрічі продавця і покупця. Традиційним місцем продажу турпродукту є офіс фірми. Від його стану багато в чому залежить ефективність туристичної діяльності. Чистота, охайність, наявність офісних меблів, оргтехніки, кваліфікований та привітний персонал - все це в сукупності приваблює потенційних клієнтів та впливає на конкурентоспроможність турів, що реалізуються.

До загальноприйнятих вимог, які висуваються до офісу туристичної фірми відносять:

1. Оформлення приміщень для відвідувачів та персоналу:

  • обладнання робочого місця персоналу;

  • технічне забезпечення оперативної діяльності (засоби зв'язку, комп'ютер, копіювальна техніка);

  • обладнання для зберігання цінних документів, паперів;

  • місця для відвідувачів.

2. Наявність інформації для споживачів в доступному для них місці:

  • копія свідоцтва про реєстрацію;

  • копія ліцензії на право здійснення туристичної діяльності;

  • копія сертифікату відповідності;

  • копія ліцензії на використання знаку відповідності;

  • рекламні проспекти, каталоги та інші рекламні засоби, розроблені за окремими турами;

  • вивіска з інформацією про графік роботи.

3. Підтримка оптимального мікроклімату (температури, вологості повітря).

Особливе місце серед методів продажу туристичного продукту належить виставкам та ярмаркам. Практика свідчить, що майже половина туристичних путівок реалізується на виставках та ярмарках. При просуванні турпродукту операторам необхідна участь в таких заходах, що дозволяє привернути увагу агентів не тільки до конкретного продукту, але й до фірми в цілому.

Сьогодні поняття виставка та ярмарок часто використовуються як синоніми, але між ними є суттєві відмінності. За визначенням Міжнародного бюро виставок, виставка - це «показ, основна мета якого полягає в ознайомленні публіки шляхом демонстрації засобів, які має людство для задоволення потреб в одній чи декількох галузях діяльності, або майбутніх перспектив».

Ярмарок за визначенням Союзу міжнародних ярмарків «являє собою економічну виставку зразків, яка у відповідності з традиціями країни проведення, являє собою крупний ринок товарів, діє у визначений термін в тому самому місці, і де експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод в національному або міжнародному масштабах.

Основними туристичними центрами, де організовуються відомі на весь світ ярмарки та виставки є Берлін, Брюссель, Мадрид, Мілан, Париж, Люксембург, Лондон.

Характер контакту. Спямовуючи свою діяльність на розширення збуту, турфірми використовують різні форми контакту з потенційними споживачами.

Особистий контакт співробітників фірми з клієнтами може здійснюватися в офісі або інших місцях знаходження можливих покупців; за допомогою телефону, виступів на радіо, телебаченні. При цьому ефективність продажу значною мірою залежить від кваліфікації та особистої зацікавленості продавця, уваги до клієнта.

Опосередкований контакт може відбуватися в різних варіантах. Наприклад, шляхом розсилки поштових відправлень (листів, рекламних проспектів тощо) потенційним клієнтам. Списки адресатів формуються на основі найбільш ймовірних покупців певних турів.

Контакт через агентів. Багато турфірм при формуванні групи туристів надають знижку агенту у вигляді одного безкоштовного місця на 10-15 осіб, в залежності від туру. Роботу в цьому напрямку треба продумати і запропонувати потенційним агентам безкоштовну подорож при наборі групи туристів. Наприклад, в ролі агентів та їх клієнтів можуть бути: вчитель-учні, керівник-підлеглі тощо.

Метод електронних продаж. Великої популярності в країнах Західної Європи і США отримав продаж послуг, в тому числі туристичних, за допомогою Інтернет. Наприклад, в Британії, за прогнозами лондонського агентства Gatamonitor-Europe, на 2002 рік сумарний обіг реалізованих через Інтернет «on-line» туристських послуг мав досягти 1 млрд. ф. ст. На Заході використання Інтернет стало нормою. Турсайт компанії Microoft вже сьогодні приносить понад 1 млн. дол. США за тиждень прибутку з «on-line» продажу авіаквитків, бронювання місць в готелях, замовлення автотранспорту тільки на території США.

У західних та американських фірм з продажу товарів та послуг накопичено значний досвід в цій галузі, першим кроком в якому стали комп'ютерні системи бронювання.

Туристичний продукт являє собою комплекс різних послуг і турфірма-реалізатор є лише однією з ланок великого ланцюга партнерів з організації сервісного забезпечення туру. Швидкість інформації, оперативний зв'язок між ними набувають першочергового значення. Тому інформаційні технології відіграють велику роль.

Системи бронювання авіаквитків стали з'являтися за кордоном наприкінці 50-х. На початку 90-х років почалося крупномасштабне впровадження електронних технологій в готельне господарство, дещо пізніше - в діяльність туристичних фірм. Про масштаб сучасних систем бронювання свідчить статистика: 600 тисяч терміналів по світу в офісах турфірм та авіакомпаній. В останні роки комп'ютерні системи бронювання (Computer Reervation System - CR) отримали нову назву - глобальні системи розподілу (Global Ditribution System - GD). Можливості, які мають окремі програмні продукти відмінні. Наприклад, основу AMADEU становлять простота та можливість надання всього спектру туристичних послуг на додаток до бронювання авіаквитків. WORLDPAN робить ставку на технології, які застосовуються в мережі Інтернет, a GALILEO надає технологічно забезпечений сервіс для агентств та їх клієнтів.

Перспективи використання Інтернет полягають в тому, що створившії web-сторінку, турфірма фактично отримує новий офіс, тільки електронний.

Практика доводить, що кращий час для створення представництва в Інтернет - березень-квітень, перед початком туристського сезону, і оптимальна кількість сторінок у форматі HTML - 5-7.

Метод електронного продажу має ряд переваг, що визначають потенціал його подальшого розвитку і поширення в практиці обслуговування:

  • необмежений обсяг інформації, що дозволяє представити докладну інформацію туристичної фірми про її проекти, фото та інші наочні матеріали, які можуть подивитися як

  • потенційні клієнти, так і партнери по бізнесу; така інформація може супроводжуватися прайс-листом, який має необмежену кількість позицій;

  • широта охоплення аудиторії - інформація доступна всім структурам, які мають вихід в Інтернет в масштабі всієї планети;

  • цілодобовий доступ - Інтернет не має перерви на обід, або святкових чи вихідних днів;

  • можливість оперативного поновлення, що особливо важливо з огляду на динамічність змін у вимогах попиту та економічні можливості пропозиції його задовольнити (зміни цін, промоушн акції, системи знижок, впровадження нових прівілеїв, програм ринкових альянсів тощо);

  • інтерактивний режим - споживач сам може продивитися перелік послуг, які пропонуються і одразу направити в туристичну фірму електронний лист із замовленням;

  • повна статистика звернень після встановлення лічильника відвідувань сайту можна визначити кількість звернень до джерела інформації, визначити показники відповідності пропозиції запитам потенційного попиту, обсяги реального попиту тощо.

Робота туристичної фірми з клієнтом перед початком подорожі

Перед початком туристичної подорожі необхідно провести інструктаж клієнтів та видати їм документацію, необхідну для подорожі. Візьмемо як приклад туристичну подорож в іншу країну літаком.

На зборах групи кожному клієнту (чи окремій сім'ї) доцільно видавати конверт із пакетом документів, які необхідно взяти в подорож. На конверті повинний бути логотип фірми, координати фірми і контактні телефони менеджерів, відповідальних за даний напрямок. На конверті зазначається така інформація:

  1. Прізвище, ім'я та по батькові клієнта / клієнтів.

  2. Країна відправлення

  3. Дата і час вильоту в країну відправлення, час прибуття клієнта в аеропорт.

  4. Дата і час вильоту з країни відправлення, час прибуття літака в аеропорт України.

  5. Час трансферу до готелю.

  6. Час від'їзду з готелю в аеропорт.

  7. Назва фірми, що приймає, із її координатами.

  8. Назва готелю з його координатами. Причому у практиці туристичного бізнесу прийнято інформацію про готелі обов'язково подавати у вигляді окремих буклетів, якщо готелів є більше двох.

  9. Назва таблички для зустрічі туристів в аеропорті країни відправлення (для зустрічі груп на табличці пишеться назва фірми, що приймає або відправляє; для індивідуальних клієнтів - їхін прізвище).

Традиційно пакет документів, який видається клієнту та перевіряється ним відразу після видачі складається із:

  • закордонного паспорта із відкритою візою;

  • ваучера (путівки);

  • копії запрошення від приймаючої сторони;

  • квитка;

  • страхового поліса та правил страхування з вказанням телефонів сервісної (асистантської) служби страхової компанії. Часто (хоч і не обов'язково) до пакету документів додаються: Митні декларації та зразок їх заповнення. Зразок заповнення поліцейської (імміграційної) картки.

  • карти та схеми туристичної дестинаци / туристичного центру.

  • пам'ятка туриста- це такий інформаційний листок, що включає наступні дані: адресу і телефон приймаючої сторони; адреси і телефони українських посольств і консульств на території країниперебування; телефони швидкої допомоги, поліції, пожежної служби таксі; інформація про права й обов язки іноземців у даній країні, їх поведінку; фактори ризику і правила безпеки при здійсненні подорожі та іншу інформацію, яка необхідна для комфортного перебування туриста у чужій країні.

Після видачі документів менеджер представляє турлідера -супроводжуючого групи, якщо супровід передбачений, і проводить докладний інструктаж групи.

Інструктаж туристів перед подорожжю. Досить часто працівники туристичних фірм ним ігнорують, проте, без перебільшення інструктаж клієнтів перед поїздкою є дуже відповідальним моментом і завершальним етапом роботи з клієнтом перед початком подорожі. Тому менеджер повинний надати повну інформацію про майбутній тур і відповісти на всі запитання клієнтів.

Інструктаж проводиться в усній формі на зборах групи. Основні положення усного інструктажу викладені в додатку до договору і підписуються клієнтами після зборів.

Отже менеджер зобов'язаний надати клієнтам таку перелічену нижче інформацію.

1. Проходження митного огляду на кордоні України.

  • Повідомити про місце знаходження постів митного контролю.

  • Розповісти про технологію проходження зеленого та червоного коридорів, якщо такі функціонують.

  • Повідомити про порядок проходження огляду. За запрошенням співробітника митної служби клієнт проходить до митного контролю, ставить багаж на транспортер і пред’являє закордонний паспорт, заповнену митну декларацію і довідку про купівлю валюти, якщо сума перевищує офіційно дозволену вивозу. Номер паспорта, зазначений у банківській довідці, повинний відповідати номеру паспорта, запропонованого на митному контролі (якщо в банківській довідці зазначений номер внутрішнього паспорта, його також необхідно пред'явити). У банківській довідці зазначений термін її дії. Дозволом на вивіз є також декларації попередніх поїздок, у яких зазначені суми валюти, ввезені в Україну.

  • Повідомити про необхідність пред'явлення багажу, ручної поклажі для додаткового огляду за вимогою співробітника митної служби (клієнт зобов'язаний самостійно відчинити свій багаж для огляду особистих речей). Попередити про можливість особистого огляду.

  • Попередити клієнта про те, що, відповідно до вимог безпеки польотів, у пасажира й у його ручній поклажі не повинні знаходитися вибухові речовини, а також будь-які види зброї.

  • Зазначити кількість грошей, продуктів харчування, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дозволених до ввозу/вивозу правила ввозу/вивозу ювелірних виробів, художніх цінностей (відповідно до митних правил).

  • Звернути увагу клієнта, що виїжджає за кордон з тваринами, на необхідність пред'явлення документів, відловідповідно до правил вивозу тварин.

  • Інформувати клієнтів про можливість упаковки багажу перед реєстрацією авіаквитка, зазначити, по можливості, вартість цієї послуги.

2. Реєстрація авіаквитка.

  • Попередити клієнтів про завчасне прибуття в аеропор необхідну реєстрацію авіаквитка.

  • Повідомити про місце реєстрації (номер рейса, зазначений и авіаквитку повинний відповідати номеру рейса на табло реєстрації).

  • Повідомити про місце реєстрації клієнтів VIP (якщо таке є в даному аеропорту, то це окрема стійка - "бізнес-клас", де після реєстрації видається запрошення на відвідування бізнесу-салону - бланк установленого зразка з печаткою авіакомпанії і підписом реєстратора).

  • Розповісти про послідовність дій при реєстрації авіаквитка:

  1. пред'явити закордонний паспорт та авіаквиток;

  2. здати багаж (дозволено до безплатного перевезення 20-30 кг багажу і 5 кг ручної поклажі в залежності від авіакомпанії, класу перельоту і країни проходження; часто за кожний кілограм додаткової ваги оплачується сума в розмірі 1% від вартості квитка);

  3. перевірити наявність приклеєної до авіаквитка багажної квитанції;

  4. звернути увагу робітників авіакомпанії на те, що багаж транзитом (якщо рейс транзитний);

  5. одержати талон на посадку;

  6. туристів слід попередити про те, що під час реєстрації співробітники відділу візового контролю перевіряють документи (паспорт, відповідність термінів візи й авіаквитка та ін.)

3. Проходження паспортного контролю.

  • Повідомити клієнту інформацію про те, що він повинний очікувати персонального запрошення співробітника паспортного контролю за обмежувальну лінію.

  • Повідомити про необхідність пред'явлення закордонного паспорта, талона на посадку і, у разі потреби, доручення на дитину.

4. Відомості про переліт.

  • Повідомити назву авіакомпанії.

  • Інформувати про вид (тип, найменування) транспортного засобу.

  • Повідомити про час перебування в дорозі.

  • Інформувати про послуги, надані під час перельоту, переїзду (харчування, напої, наявність кондиціонера, аудіо-, відеоапаратури, мікрофона, спальних місць, місць для куріння тощо).

5. Інформація про пересування в аеропорту країни перебування до паспортного контролю.

  • Рекомендувати клієнтам не затримуватися при виході з салону літака щоб уникнути тривалого чекання на паспортному контролі.

  • Надати докладну інформацію про те, як знайти службу паспортного контролю. У випадку, якщо аеропорт є складним для орієнтації, клієнту видається схема аеропорту з відзначеним маршрутом; по можливості - переклад і транскрипцію написів на табло, по яких варто орієнтуватися.

6. Проходження кордону країни перебування.

  • Інформувати клієнтів про особливі умови проходження кордону. Наприклад, у багатьох країнах існує суворий прикордонний контроль, при якому з кожним що вїжджає проводиться індивідуальна співбесіда. Тому всі документи (паспорт, митна декларація, програма туру, страховка) повинні бути правильно оформлені і готові до пред'явлення; відповіді на питания відповідати дійсності і тій інформації, на підставі якої клієнту оформлялася віза в консульстві тощо.

  • Інформувати клієнтів про необхідність підготувати документи для проходження паспортного контролю (закордонний паспорт, поліцейська (імміграційна) картка, авіаквиток, ваучер, запрошення та ін.).

  • Інформувати клієнтів про митні вимоги і дозволені до ввозу / вивозу кількість коштів, алкогольних та тютюнових виробів тощо).

  • Інформувати клієнта, що виїжджає за кордон із твариними про необхідність пред'явити документи, відповідно до правил ввозу тварин у країну перебування.

7. Обмін валюти в аеропорті.

  • Інформувати клієнтів про місцезнаходження обмінних пунктів на території аеропорту.

  • Інформувати, по можливості, клієнтів про курс валюти і розмір комісійних зборів у пунктах обміну; про необхідність пред'явлення документів (паспорт, права водія) при обміні валюти,

  • Рекомендувати клієнтам для обміну оптимальну суму, що може знадобитися їм найближчим часом.

  • Якщо це відповідає дійсності, то звернути туристам увагу на те, що за межами аеропорту обмінний курс вигідніший.

8. Одержання багажу.

  • Інформувати клієнтів про місце одержання багажу.

  • Інформувати про місце знаходження багажних візків і умови їх використання.

9. Зустріч туристичної групи представником приймаючої сторони.

  • Інформувати клієнтів про конкретне місце зустрічі і аеропорті.

  • Інформувати клієнтів про розпізнавальні ознаки зустрічаючої фірми (табличка з назвою фірми, уніформа тощо).

10. Проїзд до місця проживання, у випадку, якщо зустріч, супровід і трансфер не замовлені.

  • Пояснити, як знайти найближчі зупинки громадського транспорту, зупинки таксі.

  • Пояснити, як користуватися громадським транспортом і таксі зазначити вартість, докладно описати маршрут і правила проїзду).

11. Розміщення в готелі.

  • Інформувати клієнтів про необхідність пред'явлення черговому адміністратору ваучера / підтвердження броні від фірми, що приймає, або з готелю.

  • Інформувати клієнтів про те, що при наявності супроводжуючого групи всі питання, пов'язані з розміщенням в готелі, вирішуються супроводжуючим.

12. Відомості про готель.

  • Інформувати про розташування готелю щодо центру міста, відстані до аеропорту, про наявність поруч з готелем (зазначити відстань) залізниці, шосейної дороги, стоянок автотранспорту і будь-яких видів будівництва.

  • Повідомити про наявність пляжу при готелі, відстань до пляжу. Якщо готель не має власного пляжу, зазначити відстань до моря і до обладнаного пляжу, вартість вхідного квитка і пропонованих послуг (парасолі, тенти, матраци, рушники, душові кабіни для переодягання; водні розваги тощо).

  • Надати інформацію про пункти харчування, торгові центри, зазначити місце їх розташування щодо готелю).

  • Інформувати про найближчі зупинки громадського апепорту (зазначити види, режим роботи, вартість проїзду); дати рекомендації про найбільш вигідне використання таксі.

  • Інформувати про правила користування телефоном у номері (як правило, внутрішній зв'язок по готелю - безкоштовно; міський, міжміський, міжнародний - платний; рахунок оплачується при виїзді з готелю). Всі необхідні відомості по використанню телефонного зв'язку (внутрішні коди, номера кодів виходу в місто, по країні, в інші країни) викладені в інформаційному листі, що, звичайно знаходиться в номері або в чергового адміністратора. Необхідно попередити, що телефонний зв'язок із номера є дорогою послугою і не входить у вартість путівки.

  • Інформувати про напругу в електромережі (найчастіше за кордоном для використання електроприладів потрібно перехідник (адаптер)).

13. Відомості про міські таксофони.

  • Зазначити місце придбання таксофонної карти, її варість правила користування, по можливості - переклад інформації послідовно висвітлюється на дисплеї таксофона. Важливо відзначити що цей вид зв'язку є найбільше економним.

14. Відомості про умови обміну валюти.

  • Інформувати про курс обміну валюти в країні перебування.

  • Повідомити адреси найбільше вигідних пунктів обміну валюти.

  • Звернути увагу клієнта на розмір комісійного збору, інформація про який не завжди вказується в пункті обміну, внаслідок чого запропонований високий курс обміну може виявитися невигідним.

15. Відомості про погодні умови на момент подорожі.

16. Повідомляються також правила безпеки і чинники ризику.

  • Попередити клієнтів про необхідність своєчасного прибуття в аеропорт.

  • Рекомендувати протягом усієї подорожі мати при собі закордонний паспорт (по законодавству деяких країн, наявність при собі паспорта обов'язкова); страховий поліс; візитну картку готелю, розмовник, якщо клієнт не володіє іноземною мовою; карту міста.

  • Акцентувати увагу клієнтів на тому, що під час подорожі забороняється порушувати правила безпеки, встановлені авіакомпаніями та іншими транспортними організаціями, готелями місцевими органами влади.

  • Звернути увагу клієнтів на небезпечні з погляду збереження особистого майна райони міста (як правило, це найбільше відвідувані туристами екскурсійні об'єкти, ринки, магазини тощо), Повідомити про запобіжні заходи щодо збереження документів, грошей, цінних речей, щоб уникнути крадіжок. Дати рекомендацію використовувати, по можливості, для їхнього збереження сейф у номері або здати на зберігання черговому адміністратору готелю.

  • Інформувати про необхідність мати при собі особисту аптечку із звичних, необхідних для клієнта ліків.

  • Інформувати про заходи щодо попередження харчових отруєнь і зараження різноманітними видами інфекцій: забороняється пити сиру воду протягом усього маршруту; вживати немиті овочі і фрукти; пробувати невідомі продукти; забороняється використовувати незнайомі медикаменти без призначення лікаря.

  • Попередити про наявність у країні перебування сприятливих біологічних чинників (отрутних рослин, комах, водяних тварин, особливо це характерно для країн Африки і Південно-Східної Азії).

  • Інформувати про необхідність дотримуватися правил пожежної безпеки при палінні.

  • Повідомити про необхідність дотримання правил безпеки на дорогах, у місцях відпочинку, при занятті спортом (катання на водних лижах, польоти на планерах та ін.), при купанні.

  • Рекомендувати щоб уникнути сонячного удару й опіків, окрема, перебування на сонці повинно тривати не більш 30 хв. у перший день відпочинку; мати засоби захисту від сонця - захисні окуляри, крем і головні убори, капелюшки, парасолі та ін.

  • Повідомити клієнтам про необхідність покинути країну протягом 72 годин по закінченні терміну візи. При порушенні візового режиму клієнти можуть бути заарештовані і вислані з країни у примусовому порядку.

  • Інформувати про правила користування страховим полісом.

  • При виникненні ситуації, пов'язаної з чинниками ризику або порушенням правил безпеки, рекомендується:

  1. при транспортних аваріях, конфліктах із поліцією, іншими органами місцевої влади необхідно довести до відома керівника туристичної групи, представника фірми, що приймає, при необхідності - співробітників посольства (консульства) України або негайно зв'язатися з офісом фірми, що відправляє;

  2. у випадку травми або захворювання негайно звернутися в сервісну службу страхової компанії по телефоні, зазначеному в страховому полісі;

  3. у випадку, якщо клієнт відстав від групи, необхідно звернутися за допомогою до поліцейського і показати йому візитну картку готелю;

  4. у випадку втрати закордонного паспорта звертатися в посольство (консульство) України, попередньо зафіксувавши даний факт у поліцейській ділянці;

  5. у випадку втрати багажу або авіаквитка звертатися до представника авіакомпанії, що обслуговує даний рейс.

Зрозуміло, для того щоб доводити до клієнта цю інформацію, менеджер, який проводить інструктаж має володіти нею в повному об'ємі. Особливо, слід звертати увагу на туристичні формальності, характерні для тієї чи іншої країни.

Робота менеджера туристичної фірми на маршруті

Однією з найважливіших складових роботи менеджера з клієнтами та із приймаючим партнером є його робота безпосередньо на маршруті в якості супроводжуючого групи (турлідера) – особи, що є представником туристичної фірми і/або виступає від її імені, супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про надання туристичних послуг, володіє фаховими знаннями про країну (місцевість) перебування і, як правило, - мовою країни перебування або загальнозрозумілою там мовою.

Умови при яких необхідний супровід туристів:

  • Відкриття нового маршруту.

  • Відкриття чартерної програми.

  • Складний маршрут, що потребує взаємодії приймаючої і відправляючої сторін.

  • Транзит великої групи туристів.

  • Збіг дати подорожі з "піковим" сезоном, що створює труднощі при проходженні кордону.

  • Необхідність замовлення великої кількості додаткових послуг у країні перебування.

  • Заявка індивідуального клієнта на супровід.

Перед відправленням у маршрут, менеджер одержує від керівництва фірми завдання (відрядження), у котрому докладно викладені цілі і задачі менеджера в майбутній поїздці, а також посвідчення про відрядження.

Основні функції менеджера, що супроводжує групу:

  • Контроль виконання партнером зобов'язань у відповідної її умовами договору.

  • Контроль кількісного складу групи протягом усього маршруту.

  • Контроль дотримання програми туру. При виникненні нестандартних ситуацій менеджер має право коректувати програму туру у відності із ситуацією, що склалася за умови письмового узгодження змін із усією групою.

  • Контроль розселення групи в готелі. У випадку виникнення проблем при розселенні, менеджер на прохання клієнта веде переговори з адміністрацією готелю про зміни умов проживання, можливу заміну номера або готелю.

Менеджер, що супроводжує групу, повинний добре знати країну перебування. При відсутності зустрічаючого, менеджер повинний розповісти клієнтам про країну перебування, її визначні пам’ятки, відповісти на запитання клієнтів. У випадку відсутності колективних заходів, коли в програмі туру позначений "вільний час", менеджер повинний порекомендувати клієнтам найбільш цікаві місця для відвідування і пояснити, як туди добратися.

Робота менеджера туристичної фірми при завершенні туристичної подорожі

Завершальний етап обслуговування клієнтів туристичною фірмою починається під кінець туристичної подорожі і триває ще деякий час після її закінчення. Зарубіжні спеціалісти у галузі туризму виділяють навіть окрему послугу Homeward - послугу успішного повернення із туристичної поїздки. Робота менеджера з клієнтом не повинна обмежуватися діяльністю в рамках туру. Менеджеру рекомендується проявити увагу до клієнта і після завершення подорожі, поцікавитися його враженнями від поїздки, дізнатися у клієнта про якість наданих йому послуг. Такий підхід до організації діяльності фірми буде сприяти зміцненню її іміджу, збільшенню числа постійних клієнтів фірми. Отже, незадовго до закінчення туристичної подорожі менеджер який супроводжує туристів, зв'язується із відправляючою фірмою і попереджає коли група точно повернеться додому, чим можуть, цікавитися рідні та близькі подорожуючих. Можливо через певні причини група може повернутися невчасно, зокрема запізнитися. Ряд туристів у групі може виявити бажання забронювати квитки на транспорт із місця повернення групи додому, або місця у готелі. Ці послуги за додаткову оплату може забронювати супроводжувач через свою туристичну фірму.

При закінченні поїздки менеджер цікавиться у туристів їх враженнями від подорожі, їх думкою та побажаннями щодо якості, наданих послуг; робить рекламу своїй фірмі та запрошує туристів стати клієнтом фірми у майбутньому.

Після закінчення поїздки менеджер робить аналіз позитивних та негативних сторін туристичної подорожі. Свої висновки, міркування та побажання доводить до керівництва фірми і своїх колег в усній чи письмовій формі. Зокрема, після закінчення поїздки менеджер зобов'язаний у встановлений термін у письмовій формі подати звіт про відрядження відповідно до отриманого завдання та фінансовий звіт.

Фінансовий звіт менеджер подає у фінансово-економічний відділ туристичної фірми по кожній групі або індивідуальному турі. Фінансовий звіт повинний містити:

  • найменування і тривалість маршруту з вказанням дати заїзду;

  • загальну вартість путівок, проданих по даному маршруті на зазначену дату;

  • загальну вартість замовлених фірмою послуг (сума усіх виставлених партнерами рахунків);

  • прибуток.

Фінансово-економічна служба фірми перевіряє фінансовий звіт і надає його директору фірми (за запитом).

Після закінчення туристичної подорожі при необхідності здійснюється претензійна робота з туристами.

Ключові слова та поняття теми: