Тема : Рослини і тварини лісу.
Мета: познайомитися з основними типами лісів своєї місцевості. Виділити основні лісоутворюючі породи, ярусність лісу. Навчитися визначати тварин за зовнішніми ознаками, слідами діяльності, голосами.
Обладнання: карта чи картосхема своєї місцевості, компас, блокноти, олівці, фотоапарат.
Опорні поняття:
Природний комплекс — закономірне поєднання компонентів природи (гірські породи, вода, повітря, грунт, рослинність, тваринний світ), що знаходяться у взаємодії та утворюють єдину територіальне обмежену систему.
Ліс — частина земної поверхні, зайнята деревами, що ростуть зімкнено.
Теоретичні відомості
Ліс — це один з основних видів рослинного покриву, представлений: деревами, що ростуть більш-менш зімкнено. Як будь-який рослинний покрив, ліс характеризується тим, що рослини перебувають у певних взаємодіях із зайнятою ними територією, з її мікрокліматом, грунтом і тваринним світом, становлячи з ними єдине ціле — природний комплекс.
Ліс впливає на зайняту ним площу та навколишній простір. У лісі створюється особливий мікроклімат — улітку в лісі холодніше, ніж на відкритій місцевості, а взимку тепліше; вдень прохолоді а вночі тепліше. Ґрунт у лісі промерзає на меншу глибину, ніж у полі у густому лісі сходить на два-три тижні пізніше, ніж у полі. Опадів затримується на листяних деревах близько 15 %, на сосні — близько 20-на ялині — майже 60 %. У лісі меншими є коливання температури й вологості, тут ослаблене освітлення. Ліс змінює силу й напрямок вітру, на відстані 100—200 м від окраїни чи узлісся майже не відчувається.
Значним є вплив лісу й на грунт. У лісах формуються особливі,. грунти, що відрізняються за своїми властивостями від грунтів, утворених трав'яною рослинністю. Лісові грунти, як правило, більш вилужені, характеризуються підзолистістю і мають кислу реакцію. Деревна рослинність, поглинаючи коренями мінеральні речовини з глибоких шарів грунту, в процесі відмирання відкладає їх у верхніх шарах грунту. Це приводить до того, що мінеральні речовини переносяться з нижніх шарів грунту у верхні.
Значним є вплив лісу на поверхневий стік води, на просочування в грунт і на випаровування, а отже, й на рівень ґрунтових вод. Ліс затримує поверхневий стік води, тому що сніг тут тане повільніше, ніж на відкритих місцях, а лісова підстилка, як губка, всмоктує опади, що випадають Талі й зливові води не змивають верхній — родючий — шар грунту просочуються на глибину і поповнюють грунтові води.
Над лісами створюються більш сприятливі умови для конденсації водяної пари й випадання дощу, ніж над відкритим місцем.
Водоохоронна роль лісу дуже велика, особливо якщо поверхневий стік] є значним.
Зв'язок лісової рослинності з тваринами, що населяють ліс дуже тісний.
Лісову рослинність можна вивчати за допомогою методу профілів. Для цього територію перетинають одним чи декількома паралельними маршрутами, наприклад, між долинами рік, і послідовно описують зустрічні рослинні угруповання та збирають гербарій.
Приклад опису сосни як основної лісоутворюючої породи.
Сосна звичайно досягає 20—40 м у висоту та 80— 100 см у діаметрі стовбура. За сприятливих умов сосна живе близько 350 років, а окремі екземпляри — й 500 років.
Стовбур прямий, на значній висоті очищений від сучків. Кора внизу стовбура червоно-бурого кольору, борозниста, у верхній частині й на старих гілках жовтувато-червона, майже гладка, на молодих гілках сіро-зелена. Молода крона конусоподібна, пізніше округла чи навіть схожа на парасольку. Хвоя має сизо-зелений колір, гостра, тверда, 4—7 см довжиною та 2 мм шириною.
Залежно від умов коренева система сосни істотним чином змінюється. Так, на піщаних грунтах у сосни, крім горизонтально розбіжних коренів, розвивається глибокий стрижневий корінь, що дозволяє дереву добувати вологу не лише з поверхні, але і з великої глибини. Глибока коренева система сосни робить її дуже стійкою проти вітру та низових лісових пожеж. Сосну використовують для закріплення пісків.
Деревина сосни має рожевувате чи буро-червоне ядро та жовтувато-білу заболонь. Вона широко використовується в будівництві, залізничній справі (шпали, стовпи), у столярному та меблевому виробництві, гірничорудній справі, у лісохімії. Із сосни одержують скипидар, каніфоль, ефіри, смоли, олії, спирти, дьоготь, деревне вугілля.
Хвоя сосни виділяє фітонциди, що здатні вбивати хвороботворні мікроби, в тому числі збудників туберкульозу. Соснові бруньки, насіння і хвоя містять багато різних корисних вітамінів, що визначає їхнє використання в медицині
Визначення висоти дерева за тінню.
Уявімо, що нам потрібно визначити висоту дерева. Ставимо прямовисне палю недалеко від тіні дерева, вимірюємо довжину палі й довжину тіні. Потім складаємо арифметичне співвідношення між цими двома величинами. Замірюємо тінь від дерева, потім, використовуючи отримане співвідношення, обчислюємо висоту дерева.
Приклад. Довжина палі становить 1 м, довжина її тіні — 50 см, довжина палі удвічі більша за довжину тіні. Отже, висота дерева пропорційно більша за довжину його тіні, уданому випадку довжина дерева вдвічі більша за його тінь.
Завдань для вивчення й опису лісу
Указати тип лісу (хвойний, листяний, змішаний). Густота (рідкий, густий, середній).
Визначити основну лісоутворюючу породу та описати її. Вказати висоту дерев, діаметр стовбура, вік, стан, фенологічну фазу (не цвіте, цвіте, плодоносить, відмирає).
Замалювати чи сфотографувати зовнішній вигляд основної лісоутворюючої породи.
Охарактеризувати деревний ярус (ростуть дерева по всій площі рівномірно чи окремими ділянками), які дерева переважають, їхні особливості. Перший деревний ярус рослинності зазвичай представлений такими під'ярусами: перший під'ярус (ялина, сосна, ясен, дуб, бук, береза,осика, тополя, каштан, вільха чорна); другий під'ярус (черемшина, яблуня, вільха, клен); третій під'ярус (малорослі дерева — до 6м заввишки).
Дерева віком 20—30 років належать до підросту.
Охарактеризувати другий ярус. Опис представників, середньої висоти й стану.
Другий ярус — чагарникова рослинність — зазвичай представлений такими рослинами: ліщина, верба, бузок, жовта акація, смородина, малина, жимолость.
Охарактеризувати третій — трав'янистий і чагарниковий — ярус рослинності. Види рослин, що утворюють ярус. Строкатість чи яскравість барв.
Охарактеризувати четвертий — мохово-лишайниковий — ярус. Розподіл мохів на площі, ступінь щільності мохового покриву (дуже щільний, щільний, пухкий, дуже пухкий).
Описати зміни лісу, що сталися під впливом людини: яке господарське застосування мають рослини лісу; які тварини й птахи живуть у лісі та яке їхнє промислове значення; яким чином змінюється твариннийі рослинний світ лісу під впливом людини.
Зробити замальовки чи фотографії представників рослинності різних ярусів.
Зібрати гербарій.
Вказати заходи, необхідні для охорони лісу та його поновлення.