81 Актуальні проблеми держави і права

значніших джерел права феодальної Європи, поширювалася не тільки на ук-

раїнські землі, а й на Корону. В ньому найбільш проглядається врегулювання

феодальних відносин. Зокрема, формування кріпацького прошарку населення.

Кримінальні норми спрямовані на захват рухомої й нерухомої власності.

Земельне право охороняло монополію земельної власності шляхти. Цей статут

в протилежність акту Люблінської унії 1569 р. закріпив державно-політичну

самостійність Великого князівства Литовського. Велике значення проведеної

тоді роботи знайшло відображення в тому, що кодифіковане право на століття

пережило саме Велике князівство Литовське. Воно ще в 1819 р. друкувалося

як збірник чинного законодавства. Для Лівобережної України воно було чин-

ним мало не до середини XIX ст. Такого б довголіття законодавству, що прий-

мається зараз.

Видання Литовських статутів, певна річ, обмежувало сферу застосування

норм звичаєвого права. Однак вони, як і раніше, продовжували діяти поряд з

писаним правом. Перший Литовський статут, наприклад, прямо дозволяв суд-

дям за відсутності «писаної» норми вирішувати справу «на основі старого

звичаю». Можливість діяти «згідно зі старим звичаєм», «способом звичая ста-

родавнього» визначалася і наступними статутами. Великий князь, сказано у

III Литовському статуті, зобов'язувався додержуватися давніх звичаїв, «усі

привілеї земської старовини і нові від нас дані, вільності і звичаї добрі старо-

давні зберегти і ні в чому не порушувати».

Розглядаючи право, що діяло на українських землях, слід враховувати перед-

усім рівень суспільно-політичного розвитку цих територій, особливості та

своєрідність становища самої України. В умовах своєрідного політичного ста-

новища українських земель, що опинились у складі кількох сусідніх держав, в

Україні утворилася досить строката система правових джерел. Її первісною

базою стало розвинуте право Київської Русі. Особливу роль серед джерел пра-

ва в Україні відіграла Руська Правда, що мала значний вплив на розвиток

правових систем Великого князівства Литовського і Польського королівства, у

складі яких перебувала більшість українських земель. У кінцевому підсумку

на українських землях правова система сформувалася на основі синтезу місце-

вого звичаєвого права і нормативних актів у вигляді судебників, статутів, сей-

мових постанов, привілеїв та інших нормативно-правових актів Польського

королівства і Великого князівства Литовського. При цьому роль звичаєвого

права в регулюванні суспільних відносин була досить значною. Тривалий час

воно діяло поряд з нормами писаного права. Особливо помітно це було у Поль-

ському королівстві, де звичаєве право широко застосовувалося навіть в умовах

шляхетської Речі Посполитої.

Література

1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Л., 1905. — Т. 5.

2. Лащенко Р. Лит. Статут, яко памятник укр. права. Наук. 36.Укр. Ун-ту в Празі, т. І. — Прага,

1923.

3. Василенко М. Як скасовано Лит. Статута / / Записки соц.-екон. відділу Укр. Академії наук.

— К., 1924-1925. — Т. ІІ-ІП.

82 Актуальні проблеми держави і права

4. Kutrzeba S. Historja zrodel dawnego prawa polskiego. T. II. Litwa. — Л., 1926.

5. Барысёнак С. Нацыянальны характар Літоускага Статуту 1529 г. Полымя 6-7. — Менськ,

1927.

6. Лаппо И. Литовский Статут 1588 года: В 2 т. — Кавнас, 1934-1938.

7. Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та держ. права. Ч. II. — 3-тє вид.

— Мюнхен, 1947.

8. Юшков С. История государства и права СССР. Ч. І. — 3-е изд. — М., 1950.

9. Okinshevich L. The Law of the Grand Duchy of Lithuania: Background and Bibliography. — Нью-

Йорк, 1953.

10. Кульчицький В. Кодифікація права на Україні у XVIII ст. — Л., 1958.

11. Статут Великого Княжества Литовского 1529 года / під ред. К. Яблонскиса. — Мєнськ, 1960.

Анотація

Саленко В. Вплив Статутів Великого князівства Литовського на розвиток правової думки в

Україні. — Стаття.

У статті аналізуються причини розробки та доповнень Статутів Великого князівства Литовсь-

кого, рівень кодифікаційних робіт та вплив Статутів на розвиток правової думки на українських

землях Великого князівства Литовського.

Ключові слова: Статути Великого князівства Литовського, джерела, норми та структура Ста-

тутів, правова думка.

Summary

Salenko I. Influence of Statuts of the Grand Dutch of Lithuania on development of legal idea

in Ukraine. — Article.

In the article reasons of development and additions of Statuts of the Grand Dutch of Lithuania,

level of codification works and influence of Statuts, are analysed on development of legal idea on

Ukrainian lands of the the Grand Dutch of Lithuania.

Keywords: Statuts of the Grand Dutch of Lithuania, sources, norms and structure of Statuts, legal

idea.

УДК 340.15(474.5)"1529":340.132:165Л91

Ю. В. Тищенко

МИФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ НОРМАТИВНЫХ ПОЛОЖЕНИЙ

СТАТУТА ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО 1529 ГОДА

К теории мифа как особой системы мировидения, обладающей рядом специ-

фических признаков, обращались ученые в самых разных сферах познания —

философии, культурологии, этнологи, психологии, права и политики и др. Миф

изучался в различные эпохи, начиная от античных философов и заканчивая те-

ориями символистов и структуралистов XX в. Сегодня, в эпоху постмодерна, миф

понимается как один из центральных феноменов в истории культуры, как пер-

вичная модель идеологии, способ концептуализации мира [1, 5-25].

Авторами наиболее фундаментальных работ современности в области изу-

чения мифа (Э. Кассирер, Дж. Фрезер, Р. Барт, К. Г. Юнг, Э. Дюркгейм, К. Леви-

Строс, Я. Э. Голосовкер, Е. М. Мелетинский, О. М. Фрейденберг, А. Ф. Лосев,

С. С. Аверинцев, В. А. Бачинин и др.) представлены различные подходы к ос-

мыслению его сути и роли в истории культуры.

© Ю. В. Тищенко, 2009

Висновки

Упродовж XV - XVI вв. відбувалося законодавче закріплення шляхетських прав. Привілейоване шляхетство - магнати ставало видатним землевласником, яке захопило ключові позиції в економічному і політичному житті країни.

Воно усе більш сосредотачивало у своїх руках вищі державні посади і грало значну роль в адміністративному управлінні українськими землями. Статути Великого князівства Литовського підвищили політичну роль шляхти і сприяли зміцненню в країні шляхетской "демократії". У цьому і полягала одне з протиріч суспільно-політичного життя в Україні. Шляхетская демократія сприяла політичній децентралізації такою, що розвивалася на українських землях в середині XVI ст.. Литовські статути 1529, 1556 і 1588 рр. не лише підтверджували права дворянства, але і містили в собі зведення елементів звичайного права, успадкованого ще з часів Київської Русі. В той же час вони вводили ряд нових юридичних понять, що прийшли із заходу, - в основному з Німеччини. Статути підтверджували старі права, що дарували шляхті попередніми великокняжими привілеями, і нові, якими вона стала фактично користуватися останнім часом. Важко переоцінити значення литовських статутів в історії права в Україні. Вони не лише узаконили ті корінні соціально-економічні зміни, які сталися в XV, - XVI ст., але і стали фундаментом правової системи наступної епохи української історії.

Не можна не сказати і про ще одну важливу роль, які зіграли в Україні шляхетский стан і литовські статути зокрема. З їх введенням у свідомості населенні України поступово затверджувалося цінність встановлених і гарантованих законом прав. Таким чином, воно виявлялося не чужій правовій і політичній думці Заходу. Інше відгалуження Київської Русі - Москва, виявилася спочатку відрізаною від розвитку юридичних норм на заході і пішла своїм власним шляхом.