Хід роботи

До 50 мл проби, профільтрованої в день відбору, додають 2 мл змішаного розчину, через кілька хвилин - 0,5 мл аскорбінової кислоти, перемішують.

Якщо в аналізованому розчині є поліфосфати чи органічні сполуки фосфору, то вимірюють оптичну густину розчину протягом 5-15 хв. Якщо сполук, що легко гідролізуються, немає, проміжок часу може бути збільшений до 60 хв.

Розчин порівняння - усі реактиви без фосфату калію.

Якщо проба забарвлена або каламутна, потрібно відняти значення оптичної густини розчи­ну, добутого після додавання молібдату амонію, однак перед внесенням аскорбінової кислоти.

Вміст фосфат-йонів визначають за градуювальним графіком, який будують на основі таких розчинів: 0; 1,0; 2.5; 5,0 ... 50 мл робочого стандартного розчину КН₂РО₄, розводять до 50 мл дистильованою водою і далі продовжують, як зазначено в ході аналізу.

Масову концентрацію нітритів ρ(РO₄^3-) або молярну концентрацію еквіваленту С(1/zРO₄^3-) обчислюють за формулами:

, мг/л;

, ммоль-екв./л

де С- кількість РO₄^3-, визначена за графіком, мг;

V - об'єм проби, мл;

50 - об'єм мірної колби, мл;

31,66– молярна маса еквівалента фосфат-йонів.

Контрольні питання до самопідготовки

1. Чому сільське господарство є забруднювачем природних вод солями амонію ?

2. Які сполуки нітрогену існують у природі і як здійснюється їх кругообіг?

3. Назвіть джерела надходження нітратів у природні водойми.

4. Чому внесення добрив слід проводити в певні терміни і в певних дозах?

5. Про що свідчить одночасна наявність у водоймах сполук амонію, нітритів та нітратів?

6. Назвіть природні й антропогенні джерела надходження сполук фосфору у поверхневі водойми.

7. Що таке евтрофікація водойм?

8. Які фосфорні добрива ви знаєте?

9. Як кислотні дощі впливають на доступність фосфатів для живлення рослин?

10. Як впливає нестача фосфору на ріст рослин?

11. Окиснення амонію до нітритів і нітратів відбувається:

а) в аеробних умовах;

б) в анаеробних умовах;

в) в будь-яких умовах.

Лабораторна робота № 8

Тема: Вміст органічних речовин у водному середовищі та їх значення. Визначення перманганатної окиснюваності води

Мета роботи: набути навичок визначення перманганатної окиснюваності води (методом Кубеля, метод Шульце-Паппи).

Знати: кругообіг органічних речовин у водоймах, умови утворення органічної речовини, суть методу визначення перманганатної окиснюваності води за методом Кубеля та Шульце-Паппи.

Вміти: визначати перманганатну окиснюваність різних проб, порівнювати її з нормативними показниками, титрувати розчин.

Теоретична частина

Органічна речовина утворюється в природі внаслідок двох процесів-фото-і хемосинтезу. В ході фотосинтезу енергія світла, поглинаючись фотоактивними пігментами, використовується для утворення органічної речовини клітини із вуглекислоти. В процесі хемосинтезу органічна речовина утворюється також із вуглекислоти, але на відміну від фотосинтезу цей процес проходить не за рахунок енергії світла, а за рахунок енергії, що звільняється при окисленні неорганічних сполук. Масштаб хемосинтезу значно менший в порівнянні з масштабом фотосинтетичного процесу. Проте в деяких випадках у водоймі можуть скластися умови, при яких через неможливість нормального розвитку фотосинтезуючих організмів, наприклад, низьких значень рН, високої концентрації сірководню та інш., утворення органічної речовини відбувається в основному за рахунок хемосинтезу.

Серед компонентів природних вод важливу роль відіграють органічні сполуки. Органічна речовина у водоймі присутня у формі живих і мертвих організмів, істинно розчинених і агрегованих речовин. Для оцінки санітарного благополуччя водойми найбільш важливе значення має істинно розчинна органічна речовина.

Як правило, вміст органічних сполук у воді оцінюють сумарно шляхом визначення окиснюваності. Величина окиснюваності води характеризує вміст у ній сполук, які здатні окислюватись.

Окиснюваність води характеризується кількістю міліграмів кисню, потрібного для окиснення органічних речовин, що містяться у воді об’ємом 1 дм³. Найменшою величиною окиснюваності (до 2 мг/дм³ О₂) характеризуються артезіанськи води. Окиснюваність річкової води коливається в межах 1-10 мг/дм³. Підвищена окиснюваність води може свідчити про забруднення її стічними водами. Отже, окиснюваність води є оцінкою її якості, як показника забруднення органічними і неорганічними сполуками; чим вища окиснюваність води, тим гірше її якість.

Окиснення здійснюють у м’яких умовах перманганатом калію в кислому середовищі (окиснюються лише легкоокиснювані органічні і деякі неорганічні сполуки).