3. Визначення грубодисперсних зависей

Груба дисперсна завись (на відміну від часточок, які зумовлюють опалесценцію або каламутність води) - це часточки органічної та неорганічної природи, помітні неозброєним оком, які більш чи менш повно виділяються з води при її відстоюванні впродовж 5-6 год.

Залежно від пористості фільтрів можна затримувати зависі з різним розміром час­точок: скляна фільтрувальна пластина №1 не пропускає часточки > 100- 110 мкм. №4 – >5- 10 мкм, щільний беззольний фільтрувальний папір "синя стрічка" >3-5 мкм. мембранні бактеріологічні фільтри >0,35-1,2 мкм.

Хід роботи

Визначення суми органічних і неорганічних зависей. Беззольні фільтри "біла стрічка" кладуть у бюкси і висушують із відкритими кришками при 105° С упродовж 2 год, охолоджують закриті бюкси з фільтром в ексикаторі і зважують на аналітичних терезах.

Крізь підготовлений таким чином фільтр пропускають 100-1000 мл природної чи стічної води (залежно від вмісту грубодисперсних часточок), осад зі стінок колби змивають невеликою порцією фільтрату в лійку з фільтром.

Після фільтрування фільтр з осадом переносять у той самий бюкс (бюкси і фільтри пронумерувати!), висушують при 105° С, охолоджують в ексикаторі і зважують, закривши кришкою. Висушування, охолодження і зважування повторюють до досягнення сталої маси.

Масову концентрацію грубодисперсних домішок Х обчислюють за формулою:

, мг/л,

де а - маса бюкса з осадом на фільтрі, мг; b - маса бюкса з пустим фільтром, мг; V - об'єм води, мл.

Визначення залишку після прожарювання (вміст мінеральних речовин). Зважений після висушування фільтр з осадом обережно переносять пінцетом у заздалегідь прожарений і зважений фарфоровий тигель, ставлять у холодну муфельну піч, доводять температуру до 700° С і прожа­рюють осад протягом 1 год. Вимикають муфельну піч, обережно виймають щипцями тигель, охолоджують в ексикаторі і зважують.

Масову концентрацію прожарених грубодисперсних часточок Y визначають за формулою:

, мг/л,

де с і d - відповідно маса тигля з фільтром до і після прожарювання, мг; V - об'єм аналізованої води, мл.

За різницею (X - Y) визначають вміст органічних зависей, що за температури 700° С згоріли з утворенням переважно оксиду карбону (IV) і води.

Контрольні питання для самопідготовки

1. Як відібрати пробу води з річки або струмка?

2. Яким посудом слід користуватись для відбору проб води?

3. Які консерванти Вам знайомі?

4. Від яких чинників залежить каламутність води?

5. Яким чином тварини-фільтратори змінюють каламутність вод?

6. Чи впливає прозорість води на процеси фотосинтезу у водних рослин і як саме?

7. В яких одиницях визначається каламутність?

8. Як скласти паспорт проби?

Лабораторна робота № 2

Тема: Розчинений кисень як показник екологічного стану водойм

Мета роботи: набути навичок визначення вмісту розчиненого кисню у воді.

Знати: методику відбору проб води для визначення розчиненого кисню.

Вміти: проводити відбір проб у кисневу склянку, титрувати розчин, проводити розрахунки, порівнювати отримані дані з ГДК.