- •8 Клас на 23.09 .2003
- •Вивчення нового матеріалу.
- •Хід уроку
- •Аналіз розрахункових задач проводжу по такому плані:
- •8 Клас Розділ 1. Урок №9. Тема: Теплота згоряння палива.
- •3. Пояснення нового матеріалу.
- •4. Закріплення нового матеріалу.
- •Хід уроку.
- •1. Організація класу.
- •2. Повторення матеріалу.
- •Актуалізація опорних знань.
- •5. Підсумок уроку.
- •8 Клас Розділ 1. Урок 10. Тема: Розв’язування задач на збереження енергії при теплових процесах.
- •Хід уроку.
- •1. Організація класу.
- •2. Повторення матеріалу.
- •Фронтальне опитування:
- •3. Розв’язування задач.
- •IV тип задач.
- •4. Підсумок.
- •3. Вивчення нового матеріалу.
- •Тема: Теплові явища
- •Хід уроку
- •Література
- •Хід уроку
- •Організаційна частина уроку.
- •Вивчення нового матеріалу.
- •4) Підсумок уроку
- •Розділ 1. Теплові явища
- •План уроку
- •Література:
- •8 Клас. Тема 2. Урок 1.
- •1. Вивчення нового матеріалу.
- •8 Клас. Тема 2. Урок 2.
- •2. Вивчення нового матеріалу.
- •Фізика 8 клас
- •II. Вивчення нового матеріалу .
- •Розділ 2. Електричні явища..
- •План уроку
- •Література:
- •План уроку
- •Хід уроку
- •V. Підсумок уроку
- •Тема: Електричні явища
- •Хід уроку
- •Література
- •Хід уроку
- •4. Підведення короткого підсумку.
- •Розділ: Електромагнітні явища.
- •Структура і зміст уроку.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •V. Підсумок уроку.
- •Vі. Домашнє завдання.
- •3)Підсумок уроку.
- •Фізика 8 клас
- •План проведення уроку.
- •Вивчення нового матеріалу.
- •Розділ: Світлові явища.
- •Структура і зміст уроку.
3. Вивчення нового матеріалу.
У житті ми дуже часто спостерігаємо, коли рідина під дією зовнішніх умов з часом зникає: висихають калюжі після дощу, висихає відкрита каністра з бензином і т.д. В такому випадку ми кажемо, що рідина випаровується.
Явище переходу рідин у газоподібний стан називається випаровуванням.
Випаровування властиве і твердим тілам. В цьому випадку процес називають сублімацією.
Випаровування рідин відбувається з поглинанням енергії. Енергетичні витрати на випаровування рідин характеризує питома теплота пароутворення. Питома теплота пароутворення визначає кількість теплоти, необхідну для випаровування 1 кг рідини при певній температурі (r,Дж/кг).
Для різних речовин питома теплота пароутворення є різною і залежить від різних факторів, зокрема від температури. Фізичний зміст питомої теплоти пароутворення полягає в тому, що вона кількісно визначає на скільки відрізняється за даної температури внутрішня енергія тіла масою 1 кг у разі переходу з рідкого стану в газоподібний. Наприклад, внутрішня енергія
1
кг водяної пари при 100
С
більша від внутрішньої енергії води за
цієї самої температури на 2257 кДж.
Конкретні значення питомої теплоти пароутворення речовин за температури кипіння і нормального тиску наведені у таблицях (розглядаємо таблиці).
Щоб визначити кількість теплоти, необхідну для випаровування певної маси рідини, треба її питому теплоту пароутворення r помножити на масу m :
Q = r • m
Приклад 1. Яку кількість теплоти треба витратити, щоб повністю випарувати 5 кг води, яка знаходиться при температурі 100 С ?
Дано
: Розв’ язування
:
m = 5 кг Q = r • m ;
r
= 2,3 •
10
Дж/кг
Q = 2,3 •
10
Дж/кг
•
5 кг
= 11,5 МДж
Q - ? Відповідь: для випаровування 5 кг води
необхідно 11,5 Мдж теплоти.
У природі спостерігається і зворотній до випаровування процес, коли за певних умов газ переходить у рідину. Наприклад, влітку вранці часто випадає роса, восени у випадку різкого пониження температури, утворюється туман.
Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий називається конденсацією.
Як правило, вона відбувається на поверхні рідини або твердого тіла чи вимагає наявності в газі центрів конденсації, роль яких часто відіграють різні домішки або пилинки. Явище конденсації широко використовують у холодильній техніці, у різних хімічних технологіях, під час опріснення води.
Конденсація завжди супроводжується виділенням теплоти, яка кількісно визначається за тією самою формулою, що й теплота випаровування:
Q = r • m .
Іноді можна спостерігати перехід речовини з газоподібного стану у твердий без конденсації. Так, наприклад, з водяної пари взимку утворюються сніжинки та іній.
Приклад 2. Яка кількість теплоти виділиться при конденсації 400 г водяної
пари за температури 100 С ?
Дано :
Розв’язування:
m = 400 г = 0,4 кг Q = r • m ;
r
= 2,3 •
10
Q = 2,3 •
10
•
0,4 кг = 0,92 МДж.
Відповідь: при конденсації 400 г водяної пари
Q - ? виділиться 0,92 Мдж теплоти.
На наступному уроці ми розглянемо ще один вид випаровування - кипіння.
Завдання додому: вивчити § 14, запитання 1-4 на стор.49.
Урок №16
