- •Передмова
- •Основні поняття і вихідні положення термодинаміки
- •Математичний апарат термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Перше начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •2.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •2.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Друге начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •3.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Коефіцієнт корисної дії (ккд) циклів. Цикл карно
- •Теоретичні відомості
- •4.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Медод термодинамічних потенціалів
- •Теоретичні відомості
- •5.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Складні системи і системи зі змінним числом частинок
- •Теоретичні відомості
- •6.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •6.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Третє начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •7.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Умови рівноваги і стійкості термодинамічних систем. Фазові переходи
- •Теоретичні відомості
- •8.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1) І у воді в присутності кристалів обох солей і пари;
- •2) Цих солей у присутності льоду, кристалів обох солей і пари;
- •3) Цукру в воді і гасі в присутності льоду і пари.
- •8.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Деякі застосування термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •9.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Нерівноважна термодинаміка
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •10.3. Задачі для самостійного розв’язування
2.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
Задача
1. Для простих систем наявність термічного
рівняння стану
дозволяє
розглядати як незалежні лише два з трьох
параметрів
Залежно
від експериментальних умов, елементарну
кількість теплоти
,
отриману
системою в рівноважному процесі, можна
виразити такими рівноправними формулами:
де коефіцієнти при диференціалах є в загальному випадку функціями
Довести:
а)
б)
Пояснити
фізичний зміст величин
Розв’язання.
а) Виключаючи
з перших двох формул для
,
отримаємо
Порівняння з третьою формулою умови одразу дає потрібний результат.
б)
Вважаючи послідовно
і
,
з перших двох формул для
знаходимо потрібні рівності.
Дамо
фізичне пояснення коефіцієнтам, що
використовуються. З умови задачі,
вважаючи
одразу отримуємо відомі теплоємності:
Аналогічно знаходимо:
з відповідною інтерпретацією.
Задача 2. Для термічних коефіцієнтів
простої PV-системи встановити співвідношення:
тут
і
об’єм
і тиск системи при
.
Розв’язання. Запишемо формулу, що визначає термічний коефіцієнт розширення у вигляді
Перемножимо
цю рівність з рівностями, що визначають
і
;
отримаємо
З урахуванням (див. задачу 2 розділу 1) співвідношення
знаходимо шукану залежність
Задача
3. Вирахувати
різницю
для 1 моля ідеального газу.
Розв’язання.
Скористаємося
співвідношенням (2.10).
Для нашого випадку
,
.
Тоді
Відповідно
до закону Джоуля (див.
розділ 0)
для ідеального газу
і різниця
набирає вигляду
Для
1 моля з рівняння Менделєєва-Клапейрона
знаходимо:
.
Підставляючи це значення в останню
рівність, насамкінець отримуємо так
зване співвідношення Майєра:
.
Задача 4. Знайти значення другого і третього віріальних коефіцієнтів для одного моля газу Ван-дер-Ваальса.
Розв’язання. Запишемо рівняння Ван-дер-Ваальса у вигляді
Розкладаючи
в ряд за степенями
(з
урахуванням:
отримаємо
Порівнюючи з віріальною формою термічного рівняння стану (0.15), знаходимо другий:
і третій:
віріальні коефіцієнти газу Ван-дер-Ваальса.
Задача
5. Визначити рівняння політропи ідеального
газу в координатах
вважаючи
Розв’язання.
Скористаємося диференціальним рівнянням
політропи (2.11).
В нашому випадку
Для ідеального газу з рівняння
Менделєєва-Клапейрона знаходимо
Підставляючи цей вираз в (2.11) і розділяючи змінні, отримуємо
або
де
так званий показник політропи.
У результаті інтегрування маємо рівняння політропного процесу в координатах (V; T):
або, насамкінець
Для
переходу до координат
підставимо в попередній результат
значення
з рівняння Менделєєва-Клапейрона.
Отримаємо:
Через
те, що
константи, остаточно знаходимо рівняння
політропи в змінних (V;
P):
Відзначимо,
що, зокрема, для адіабати
і остання рівність переходить в так
зване рівняння Пуассона:
Задача 6. Яку долю кількості теплоти, що передається ідеальному газу, становить здійснювана ним робота W в процесі політропного розширення.
Розв’язання.
Нехай у результаті політропного
розширення ідеальний газ змінює свій
об’єм від значення
до
.
При цьому кількість теплоти
,
що була ним отримана, відповідно до
першого начала дорівнюватиме
де
– зміна внутрішньої енергії газу,
– початкова температура,
– кінцева температура. Шуканою величиною
в умові є відношення
Для політропного процесу (див.
попередню задачу)
можна записати
де
константа. Отже, роботу
знаходимо у вигляді
.
З
рівняння Менделєєва-Клапейрона знаходимо
початкову і кінцеву температури
ідеального газу:
;
або з урахуванням рівняння політропи:
Маючи це на увазі, зміну внутрішньої
енергії
можна записати:
У
результаті, підставляючи
і
в шукане відношення
,
отримуємо
Для
моль (див.
задачу 3
розділу 2)
маємо
,
що остаточно дає
де,
нагадуємо,
.
Задача
7. Визначити,
виразивши через
,
теплоємність
ідеального газу в процесі
Розв’язання.
Звернемо увагу, що цей процес є політропним
з показником політропи
Розв’язуючи рівняння
відносно , знаходимо:
Задача
8. Отримати рівняння адіабати для
ідеального парамагнетика, термічне
рівняння стану якого виражається законом
Кюрі:
а
;
тут
– напруженість
магнітного поля,
намагніченість,
константи.
Розв’язання.
Як відомо з електродинаміки, елементарна
робота
(віднесена
до одиниці об'єму) по збільшенню ізотропною
парамагнітною системою своєї намагніченості
на величину
визначається (у гаусовій системі одиниць)
формулою
Звідси бачимо, що функцію зовнішнього параметра несе тут величина , а функцію відповідної узагальненої сили – напруженість магнітного поля. Знак ““ у цій формулі означає, що збільшення намагніченості відбувається за рахунок здійснення роботи над системою.
Скористаємось
рівністю (2.7),
яка при
перетворюється на диференціальне
рівняння адіабати. Отже, в нашому випадку
рівняння (2.7)
набирає вигляду
Для
ідеального парамагнетика
;
крім того на підставі (2.8)
і з умови задачі маємо
,
З урахуванням цих рівностей вихідне диференціальне рівняння адіабати отримуємо у вигляді
Розділяючи
змінні і інтегруючі, знаходимо шукане
рівняння адіабати ідеального парамагнетика
в координатах
:
Використовуючи
термічне рівняння стану
,
можна переписати одержане рівняння у
координатах
або
.
Ми
розглянули ідеальний парамагнетик. Для
нього правомірне дослідження асимптотики
.
Як видно з результату, в цьому випадку
адіабатному процесу притаманний ефект
насичення намагніченості. Елементарний
математичний аналіз показує, що при
,
починаючи з деякого значення температури
рівняння адіабати не визначає параметрів
і
.
Це свідчить про те, що вихідні припущення,
покладені в умові задачі, справедливі
лише для досить високих температур.
Задача
9. Знайти рівняння процесу з ідеальним
газом, теплоємність якого є лінійною
функцією абсолютної температури:
Розв’язання. З умови маємо
З урахуванням формул (2.7) і (2.8) диференціальне рівняння цього процесу можна записати у вигляді
Оскільки
для ідеального газу
це рівняння набирає вигляду
Розділяючи змінні, отримуємо
звідки
після інтегрування остаточно знаходимо
рівняння процесу в змінних
Задача
10. Яку кількість теплоти
потрібно
додати одному молю газу Ван-дер-Ваальса,
щоб при розширенні в порожнечу від
об’єму
до
його температура
залишалася
незмінною? Вважати
Розв’язання.
При розширенні газу в порожнечу робота
не здійснюється. Отже, для вказаного
процесу з першого начала термодинаміки
можна записати
Відповідно до формули (0.30) внутрішня енергія одного моля газу Ван-дер-Ваальса має вираз
Тоді
зміну
отримаємо у вигляді (з
урахуванням
)
Оскільки
в умові
,
остаточно знаходимо шукану кількість
теплоти:
