Ботулізм.

Етіологія. Збудник - Clostridium botulinum. Анаероб, виділяє сильний екзотоксин. Встановлено сім сироварів, обумовлений антигенною структурою екзотоксину. В зовнішньому середовищі збудник утворює спори, стійкі:

• Кип’ятіння 4 – 6 годин;

• У автоклаві при 120 ⁰ гинуть через 20 хвилин;

• Стійкі до деззасобів.

Ботулотоксин стійкий до:

• Сонячного світла

• Заморожування

• При кип’ятінні гине через 10 – 15 хв.

• Швидко руйнується у лужному середовищі

• Крохмаль посилює дію токсину

• Дещо знижують дію токсину високі (> 1%) розчини натрію хлориду.

Спийнятливіть.

Смертельна доза ботулотоксину для людини 0,3 мкг. Чутливість також тварини та птахи.

Імунітет.

Після хвороби спостерігаються підвищена сприйнятливість до повторного отруєння.

Патогенез.

Дія ботулотоксину → в травний канал → кров. Ураження клітин різних тканин, насамперед нервової системи.

Джерело.

Навколишнє середовище.

Інкубація.

6 годин – 10 діб.

Механізм зараження.

Фекально – оральний.

Особливості епідпроцесу.

В Україні – географічне районування – захищеність зростає у напрямку з півночі на південь (в лісостеповій і степовій зонах).

Специфічна профілактика.

За показанням працівникам бак лабораторій вводять ботулінічний анатоксин. Контактним – полівалентну сироватку.

Протиепідемічні заходи.

Дотримання технологій на харчових підприємствах.

Методична розробка самостійної позааудиторної роботи. Тема: Лептоспіроз

І. Актуальність теми:

В Україні середній показник сплав 1,15 випадків на 100 тис. населення (2005 – 2009 рр.). Офіційні дані профзахворюваності значно нижчими та фактичні внаслідок гіподіагностики, що пов’язано з поліморфізмом клінічних проявів хвороби та недоступністю для більшості лікувальних закладів лабораторних методів ранньої діагностики.

Лептоспіроз реєструється у всіх ландшафтних зонах, крім антарктичних.

ІІ. Навчальна мета:

На сонові знання епідеміологічних особливостей лептоспірозу та системи заходів по боротьбі з цією інфекцією уміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередку лептоспірозу.

Студент повинен знати:

1. Джерела збудника лептоспірозу.

2. Механізм зараження людини на лептоспіроз.

3. Природні та антропургічні осередки лептоспірозу.

4. Систему профілактичних та протиепідемічних заходів.

ІІІ. Базові знання, необхідні для засвоєння теми.

Дисципліна	Знати
Біологія	Значення гризунів, домашніх та диких тварин як джерела збудника лептоспірозу.
Мікробіологія	Особливості збудника лептоспірозу. Методи лабораторної діагностики.

Матеріали для самостійної підготовки студента. Орієнтовна карта роботи з літературою

Учбові завдання	Вказівки до знань
Вивчить: Особливості збудника лептоспірозу.	Напишіть відповіді: Рід та основні види збудника 2. Стійкість збудника у навколишньому середовищі, чутливість до фізичних та хімічних чинників.
Особливості джерела збудника лептоспірозу.	Основні види гризунів, як джерела збудника інфекції. Свійські тварини як джерела збудника інфекції.
Механізм зараження людини.	Природні осередки лептоспірозу та механізм зараження в них людей. Антропургічні осередки лептоспірозу та механізм зараження в них людей. Основні чинники передачі збудника лептоспірозу від тварин до людей.
Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках лептоспірозу.	Заходи в природних осередках. Заходи в антропургічних осередках. Роль специфічної профілактики в боротьбі з лептоспірозом. .

Питання для самоконтролю:

1. Які види тварини є основним джерелом лептоспір?

2. Які тварини є джерелом лептоспір в природних осередках?

3. Шляхи зараження людей в природних осередках лептоспірозу.

4. З якими видами тварин пов’язані антропургічні осередки лептоспірозу?

5. З чим пов’язано виникнення спалахів лептоспірозу при купанні?

6. Перелічіть типи професійних захворювань лептоспірозом.

Література:

7. Епідеміологія. За ред. К.М. Синяка, 2001

8. Епідеміологія. За ред. І.П. Колеснікова, 2012, Вінниця

9. Епідеміологія. За ред. Анрейгіна,