Етіологія

Збудник МІ – Neisseria meningitides, має капсулу. В навколишньому середовищі нестійкий:

• При висиханні гине за кілька годин

• При кип’ятінні гине миттєво

• Чутливий до дезречовин.

У патогенезі генералізованих форм провідне значення має ендотоксин, який виділяється в кровоток хворого при масовому руйнуванні клітинних оболонок менінгокока. За антигенною структурою виділяють 12 серогруп менінгококів. Найбільш небезпечними вважаються А, В, С, які викликають спалахи і епідемії.

Джерело інфекції:

- хворий (особливо на менінгококовий назофарингит 10 – 30%);

• носій (70 – 80%).

Тривалість носійства у 70% носіїв становить 7 – 11 діб, ще 25 % носіїв звільняються протягом 3 – 6 місяців і лише у 5 % носіїв може тривати до кількох років.

Механізм передачі:

• аерогенний (крапельним шляхом);

• можливий контактний.

Епідемічний процес.

• Має виражену зимово-весняну сезонність

• Чинниками ризику є дитячий вік, велика щільність населення, формування закритих колективів з молодих осіб (наприклад, військовослужбовці).

Профілактичні та протиепідемічні заходи:

• Специфічна профілактика за епідпоказниками

• Госпіталізація хворих

• Дезінфекція хворих

• Дезінфекція не проводиться (збудник нестійкий)

• Нагляд за контактними 10 діб

• Санація носіїв (у яких збудник виділявся неодноразово).

Методична розробка самостійної позааудиторної роботи. Тема: Дифтерія. Кір.

І. Актуальність теми:

Широке проведення імунопрофілактики протягом 30-70-х років забезпечило зниженнязахворюваності до спорадичних випадків, а в окремих країнах вона зовсім не реєструвалась.

Однак на початку 80-х років спостерігається зростання захворюваності на дифтерію. Поширення дифтерії на початку 90-х років в Україні розцінюється як епідемія.

Поширена на всіх континентах. Тотальна сприйнятливість. Кір страшний тим, що збудник може уражати ЦНС (енцефаліт).

ІІ. Навчальна мета:

На основі епідеміологічних особливостей дифтерії та кору і системи заходів боротьби з ними уміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках цих інфекцій.

Студент повинен знати:

1. Епідеміологічну характеристику групи інфекцій дихальних шляхів.

2. Епідеміологічні особливості дифтерії.

3. Епідеміологічні особливості кору.

4. Протиепідемічні заходи в осередках дифтерії та кору.

ІІІ. Базові знання, необхідні для засвоєння теми.

Дисципліна	Знати
Мікробіологія	Особливості збудника дифтерії та кору
Інфекційні хвороби	Клінічні особливості дифтерії та кору

Матеріали для самостійної підготовки студента. Орієнтовна карта роботи з літературою

Орієнтовна карта роботи з літературою. Учбові завдання	Вказівки до знань
Вивчить: Епідеміологічну характеристику групи інфекційних дихальних шляхів.	Напишіть відповіді: Локалізація збудника. Механізм і чинники передачі збудника. Профілактичні та протиепідемічні заходи.
Епідеміологічні особливості дифтерії.	Вид і типи збудника, токсигенні і нетиксигенні штами. Стійкість збудника в навколишньому середовищі, чутливість до фізичних та хімічних чинників. Клінічні форми джерела збудників. Чинники передачі збудника.
Протиепідемічні заходи в осередку	Вирішіть задачу: При бактеріологічному обстеженні хворого на ангіну, учня 2-го класу, виявлена токсигенна дифтерійна паличка. Які заходи треба провести в осередку дифтерії щодо хворого, осіб, що з ним спілкувалися, та навколишнього середовища?
Епідеміологічні особливості кору	Вид збудника. Стійкість збудника в навколишньому середовищі, чутливість до фізичних та хімічних чинників. Епідеміологічне значення стадій клінічного перебігу захворювання, тривалість заразного періоду. Чинник передачі збудника.
Протиепідемічні заходи в осередку	Вирішить задачу: Дитина, віком 9 місяців, захворіла на кір, перебіг хвороби в формі середньої тяжкості. В сім’ї є ще одна дитина, віком 5 років, яка відвідує дитячий дошкільний заклад, проти кору не щеплена. Які заходи потрібно провести в осередку кору щодо дитини та осіб, що з нею спілкувалися?

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть вид і типи збудників дифтерії.

2. Хто є джерелом збудника інфекції?

3. Заходи щодо осіб, які спілкувались з хворим на дифтерію та носіїв збудника цієї інфекції.

4. Локалізація збудника кору в організмі.

5. Який період заразності кору?

6. Термін ізоляції хворого на кір.

7. Заходи щодо осіб, які спілкувались з хворим на кір.

8. Профілактичні заходи щодо дифтерії та кору.

Література:

1. Епідеміологія. За ред. К.М. Синяка, 2001

2. Епідеміологія. За ред. І.П. Колеснікова, 2012, Вінниця

3. Епідеміологія. За ред. Анрейчин

Д И Ф Т Е Р І Я