02. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь» (с. 9, підручник)

а) Читання вчителем-тексту про осінь з елементами бесіди.

- Послухайте уважно невеличкий текст і скажіть, що особл й вого ви відчули.

Непомітно підкрадається осінь. Пожовклі листочки, перш ті лягти на землю, востаннє спалахують рудими вогниками. Ходи 11, осінь полями, лісами та луками, крутиться білим туманом над річ кою й озером. Ночі з кожним днем довшають, вечори холоднішанні. Ранки й зовсім дрижаками годують, покривають усе рясними т, лодними росами.

У тексті розповідається про осінь, як живу істоту.

- Які слова допомогли вам зрозуміти це?

б) Читання вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь» учителем.

- Які картини постають у вашій уяві, коли читаєте вірш?

в) Словникова робота.

- Прочитайте записані на дошці слова. . Брама — ворота.

Чорногуз — лелека.

г) Читання вірша учнями мовчки.

д) Читання вірша учнями вголос.

е) Аналіз змісту вірша.

- Чому серпень випустив серп? (Закінчилися польові роботи.)

- Хто припинив концерт і чому? — Куди зібрався чорногуз?

• Як ви розумієте вислів «Осінь... погубила у небі журавлині ключі»?

• Давайте з'ясуємо, звідки пішли назви вересень, жовтень, ин-топад. ,

0 З.Хвилинка-цікавинка.

Вересень — назва першого місяця осені — прийшла з Полісся. І 'м iv! у цей час цвіте верес — дуже цінна медоносна рослина. Інші на-нчі місяця: ревун, зарево, сівень, бабине літо, покрійник.

Жовтень — час жовтого листя. Цю назву місяць отримав ще за >'• Київської Русі. У народі його називали грязень, хмурень, листо-' тс, зазимник, весільник. У цей час переробляли льон та коноплі полокон відділяли кострицю).

Листопад — назва останнього осіннього місяця прийшла із піоукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на схо-р.Іїни — листя з дерева уже опало. Народні назви: грудкотрус, ' "Ішдець, падолист, братчини.

І. ФІзкультхвилинка.

•>. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (с. 9, підручник).

І '{І'мопстрація малюнка шипшини.) @ о Читання вірша вчителем.

І Іггіїння вірша учнями мовчки. п І І Ігрснірка розуміння змісту вірша.

Чи му шипшина важко віддає людям свої плоди?

' І (11 •<) 111 ипшина так схвильовано, слізно звертається до людини?

Чи моїх )джуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не

І. ч І > 11 гт і, а й для краси? У яких рядках висловлено цю думку?

І І чого нидно, щопоетеса сприймає г) Розгляд малюнка до вірша.

- Знайдіть і прочитайте слова з вірша, що відповідають малюнку.

0 б. Правила поведінки на природі.

- Які правила поведінки на природі ви знаєте? Варіанти відповідей:

1. Не забруднюй навколишнє середовище.

2. Бережи й примножуй зелені насадження природи.

3. Не руйнуй пташиних гнізд, мурашників, лісових джерел і водойм.

4. Не залишай багаття на природі, воно може призвести до ве­ ликих втрат.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 0 1. Виконання вправи 4 (с. 2, робочий зошит). І 0 2. Дидактична гра «Охоронець природи».

Охоронець природи намагається виписати штрафи за порушен­ня поведінки в лісі, тому ставить учням запитання щодо сьогодніш­нього уроку. Якщо учень помиляється, його штрафують.

• Чи можна залишати в лісі сміття, порожні пляшки? — Чому не можна залишати в лісі багаття?

• Чи можна руйнувати пташині гнізда, мурашники? Чому?

• Чи потрібно насаджувати дерева? Чому?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ 0 Запитання до учнів.

• З якою поетесою ми сьогодні познайомилися?

• Звідки пішли назви осінніх місяців?

• Як саме ви можете допомогти пташкам восени?

л '

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

^Вивчити напам'ять вірпї Ліни Костенко «Шипшина важко від­дає плоди» (с. 9, підручник).

УРОК 5

Тема, і Микола Сингаївський «Осіння гра».

Мета: учити дітей описувати тварин і природу; розвивати світогляд дітей, пам'ять, ініціативу,

мовлення учнів, навички передавати емоційний настрій твору; виховувати дбайливе

ставлення до природи. Обладнання: малюнки із зображенням білочки та лісу. @

Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

0 Декламування вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди».

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- Розгляньте малюнок із зображенням лісу. Скажіть, кого з тва­рин ви б могли туди поселити? Кому буде комфортно жити в таких умо­вах? (Учитель заздалегідь готує невеличкі картки із зображеннями різних тварин. За допомогою магнітів діти прикріплюють картки до дошки). З одним із лісових жителів ми сьогодні познайомимось.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми ознайомимось із творчістю Миколи Син-гаївського, зокрема з його твором «Осіння гра». Також будемо вчи­тися описувати персонажів, збагачувати мовлення новими словами.

у. вивчення нового

0 1 . Вступне слово вчителя.

Восени дерева надягають святкове барвисте вбрання.

Саме восени ліс стає казковим і незвичайним. Багряне листя осики Схоже на достиглі яблука, жовте листя верби — на корабли­ки, а листя клена — на золоті зірки. Блищить на сонці сріблясте па-путиння, червоніють яскраві грона горобини. На лісовій галявині ще можна знайти підберезники, рожеві сироїжки, слизькі грузді, запаш-и і рижики. На старих великих пнях тиснуться один до одного опень­ки. Гарно в осінньому лісі!

- А що, крім осінніх листочків та грибів, можна побачити н лісі восени?

Можна побачити звірів, наприклад білку.

Давайте згадаємо', яка білка на вигляд. (Демонстрація малюн­ки білки.)

Білка має видовжене тіло з пухнастим довгим хвостом, довгі муха, колір темно-бурий із білим черевцем, іноді сірим (особливо взим­ку). Білки живуть зазвичай у лісі. Білка є джерелом цінного хутра.