Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник до лабор. робіт.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
18 Мб
Скачать
☆

30

Рисунок 2 – Послідовний коливальний контур

2. Подвійним кліком миші на іконці функціонального генератора викликати

вікно його налаштування. Ввімкнути схему, натиснувши на кнопку в правому верхньому

куті. В полі Frequency при встановленому значенні 2 Гц, записати покази вольтметра та

амперметра до таблиці. Не вимикаючи схеми, тиснучи курсором миші на кнопку

збільшення частоти, збільшуйте частоту по 4 Гц, при цьому значення вольтметра та

амперметра записуйте до таблиці. Частоту збільшуйте до 34 Гц.

3. Змінивши ємність конденсатора до 15 мкФ, повторити пункт 2.

4. Побудувати дві криві залежності струму від частоти для обох дослідів.

Графічно визначити резонансну частоту, значення записати до таблиці.

5. Розрахуйте теоретично резонансні частоти за формулою

LC

теор

2

1

значення записати до таблиці.

6. Зробити висновки.

Таблиця 1 – Дані та розрахунки

n, Гц 2 6 10 14 18 22 26 30 34

n

граф

,

Гц

n

теор

,

Гц

I, мА

U, В

I, мА

U, В

Контрольні запитання:

1. Чому амплітуда коливань сили струму в колі, яке складається з

конденсатора . котушки, при сталій амплітуді коливань змінної напруги спочатку зростає

із збільшенням частоти, а потім зменшується?

2. За якої умови настає електричний резонанс?

3. Де використовують явище електричного резонансу?

31

Лабораторна робота №12

Тема: визначення показника заломлення скла

Мета: дослідити явище заломлення світла на межі двох середовищ і визначити відносний

показник заломлення.

Обладнання: ПК, модель «Відображення та заломлення світла»

Теоретичні відомості

Закон прямолінійного поширення світла : в оптично однорідному середовищі світло

поширюється прямолінійно. Доказом цього закону можуть служити різкі тіні, що

відкидаються непрозорими тілами при освітленні світлом джерела досить малих розмірів

("точкове джерело"). Іншим доказом може служити відомий досвід по проходженню

світла далекого джерела крізь невеликий отвір, внаслідок чого утворюється вузький

світловий пучок. Цей досвід призводить до уявлення про світловий промінь як про

геометричну лінію, уздовж якої поширюється світло

На межі розділу двох прозорих середовищ світло може частково відбитися так, що

частина світлової енергії поширюватиметься після віддзеркалення по новому напряму, а

частина пройде через кордон і продовжить поширюватися в другому середовищі.

Закон заломлення світла : промінь що падає і заломлений, а також перпендикуляр до

межі розділу двох середовищ, відновлений в точці падіння променя, лежать в одній

площині. Відношення синуса кута падіння a до синуса кута заломлення b є величина,

постійна для двох цих середовищ:

sin

sin

n.

Закон заломлення був експериментально встановлений голландським ученим В.

Снеллиусом в 1621 р.

Постійну величину n називають відносним показником заломлення другого

середовища відносно першої. Показник заломлення середовища відносно вакууму

називають абсолютним показником заломлення.

Відносний показник заломлення двох середовищ дорівнює відношенню їх

абсолютних показників заломлення :

.

1

2

n

n

n

Закони віддзеркалення і заломлення знаходять пояснення в хвилевій фізиці. Згідно з

хвилевими уявленнями, заломлення є наслідком зміни швидкості поширення хвиль при

переході з одного середовища в іншу. Фізичний сенс показника заломлення - це

відношення швидкості поширення хвиль в першому середовищі u

1

до швидкості їх

поширення в другому середовищі u

2

:

.

2

1

v

v

n

Абсолютний показник заломлення дорівнює відношенню швидкості світла c у

вакуумі до швидкості світла υ в середовищі:

.

c

n

32

Рисунок 1

Середовище з меншим абсолютним показником заломлення називають оптично

менш щільним.

Рисунок 2

Для визначення показника заломлення треба уявно розмітити модеь, як показано на

рис.2. Через точку В межі поділу середовищ повітря - скло проводять перпендикуляр до

межі, відмічають кути падіння a і заломлення b . Далі будують прямокутні трикутники

АВЕ і СВD.

Оскільки

AB

AE

sin,

BC

CD

sin, то формула для визначення показника

заломлення скла матиме вигляд:

CD

AE

n

Довжину відрізків АЕ і ВС вимірюють лінійкою. При цьому інструментальну

похибку можна брати такою, що дорівнює 1 мм.