3 Матеріали

3.1 Бетон

3.1.1 Міцність

1. Міцність бетону надтиск визначається через класи міцності бетону С, які пов'язані з характеристичною кубиковою міцністю , гарантованою з 95 % імовірністю.

2. Класи міцності у даних Нормах ґрунтуються на характерестичній кубиковій міцності , визначеній на 28 добу з максимальним значенням С_тах = С50/60 і з статистичною забезпеченістю 0,95. До накопичення достатньої для нормування бази даних щодо фізико-механічних характеристик бетону класів С55/70-С100/115 використання їх у практиці проектування та будівництва можливе за умови виконання експериментальних досліджень, виконаних базовою організацією з науково-технічної діяльності згідно з затвердженою профільним міністерством програмою.

3. Характеристичні значення міцності і відповідні механічні характеристики бетону, необхідні для проектування, наведені у таблиці 3.1.

4. У певних випадках (наприклад, попереднє напруження) доцільно визначати міцність бетону на стиск у віці до або після 28 діб на основі випробування зразків, що зберігались в умовах, відмінних від визначених згідно з ГОСТ 10180.

5. Міцність бетону на розтяг ґрунтується на найбільших напруженнях, що виникають при розтягу, і може бути визначена через клас його міцності.

3.1.1.6 У разі визначення опору на розтяг через міцність на розтяг при розколюванні відповідне значення осьової міцності на розтяг може прийматись, як:

3.1.2 Модуль пружності бетону

1. Пружні деформації бетону у значній мірі залежать від його складу (особливо заповнювачів). Величини, що надаються у цих Нормах, повинні розглядатися як відповідні для загального застосування. Однак, вони можуть конкретизуватися, якщо конструкція буде чутливою до відхилень від цих загальних значень.

2. Модуль пружності бетону залежить від модулів пружності його складових. Відповідні значення модуля пружності , величина тангенсів кута січної між для бетону на кварцових заповнювачах наведені у таблиці 3.1. Для заповнювачів із вапняку і піщаника значення модуля пружності необхідно знижувати відповідно на 10 % і 30 %. Для заповнювачів із базальту значення Е_ст необхідно збільшувати на 20 %. Величина для визначення є наближеною.

3. Коефіцієнт Пуассона може прийматися таким, що дорівнює 0,2 при рівні напружень, які не перевищують для бетону без тріщин, і 0 – для бетону з тріщинами.

4. У разі відсутності більш точних даних коефіцієнт лінійного теплового розширення можна приймати 1×10^–5 С^–1.

3.1.3 Повзучість і усадка

1. У ряді випадків необхідно враховувати вплив усадки та повзучості бетону, який залежить від вологості навколишнього середовища, розмірів елемента і складу бетону, тривалості та величини навантаження. На повзучість також впливає вік бетону в момент прикладання навантаження.

2. Коефіцієнт повзучості пов'язаний з , тангенціальним модулем, що може прийматись як .

3. Деформація повзучості бетону при постійних напруженнях стиску , прикладених до бетону у віці , представлена виразом:

3.1.3.4 Якщо напруження стиску бетону у віці перевищують величину , то повзучість треба розглядати як нелінійну. Такі високі напруження можуть виникати у результаті попереднього напруження, наприклад, у збірних елементах на рівні прикладення напружень. У таких випадках коефіцієнт нелінійної повзучості можна визначати так: