- •Державні будівельні норми україни
- •1 Загальні положення
- •1.1 Сфера застосування
- •1.2 Нормативні посилання
- •1.3 Передумови
- •1.4 Визначення
- •1.5 Познаки
- •2.1.1 Основні вимоги
- •2 Основи проектування
- •2.1 Вимоги
- •2.1.2 Навантаження та впливи. Розрахункові ситуації
- •2.1.3 Загальні вимоги до розрахунків
- •2.1.4 Забезпечення надійності
- •2.2 Принципи розрахунку за граничними станами
- •2.2.1 Розрахунок бетонних і залізобетонних конструкцій за граничними станами першої групи
- •2.2.2 Розрахунок бетонних і залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи
- •2.3 Основні змінні
- •2.3.1 Навантаження та впливи навколишнього середовища
- •2.3.2 Властивості матеріалів і виробів
- •2.3.3 Деформації бетону
- •2.4.2 Сполучення навантажень та впливів
- •2.5 Проектування з використанням випробувань
- •3 Матеріали
- •3.1 Бетон
- •3.1.2 Модуль пружності бетону
- •3.1.3 Повзучість і усадка
- •3.1.4 Залежність напруження-деформацїі для нелінійних розрахунків конструкцій
- •3.1.5 Розрахункова міцність бетону на стиск і розтяг
- •3.1.6 Спрощені залежності напруження-деформації бетону для розрахунку конструкцій
- •3.1.7 Бетон при двовісному стиску
- •3.2 Арматура
- •3.2.1 Загальні положення
- •3.2.2 Характеристики
- •3.2.4 Характеристики пластичності
- •3.2.5 Зварювання
- •3.2.6 Характеристичні та розрахункові значення міцності та деформаційних характеристик арматури
- •3.2.7 Втома
- •3.2.8 Розрахункові передумови
- •3.3 Попередньо напружена арматура
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Характеристики
- •3.3.4 Характеристики пластичності
- •3.3.5 Втома
- •3.3.6 Розрахункові передумови
- •3.3.7 Напружена арматура в оболонках
- •3.4 Пристрої для попереднього напруження
- •3.4.1 Анкерні пристрої і муфти
- •3.4.2 Заанкерування напруженої арматури
- •3.4.3 Анкерні пристрої та зони заанкерування
- •3.4.4 Зовнішня арматура для попереднього напруження на бетон
- •4 Довговічність та здхисний шар бетону для арматури
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Вплив навколишнього середовища
- •4.3 Вимоги до довговічності
- •4.4 Захисний шар бетону
- •4.4.1 Загальні положення
- •4.4.2 Мінімальний захисний шар бетону
- •4.4.3 Допустимі проектні відхили
- •5 Розрахунок конструкцій
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Геометричні недосконалості
- •5.3 Ідеалізація споруди
- •5.3.1 Конструктивні моделі для загального розрахунку
- •5.3.2 Геометричні дані
- •5.3.2.1 Робоча ширина полиць (для всіх граничних станів)
- •5.4 Нелінійний розрахунок
- •5.5 Лінійно-пружний розрахунок
- •5.6 Лінійно-пружний розрахунок з обмеженим перерозподілом
- •5.7 Розрахунок впливів другого порядку при стиску
- •5.7.1 Загальні положення
- •5.7.2 Повзучість
- •5.7.3 Методи розрахунку
- •5.7.4 Загальний метод
- •5.8 Стійкість із площини гнучких балок
- •5.9 Попередньо напружені елементи і конструкції
- •5.10 Врахування деяких особливостей конструкцій при розрахунку
- •5.11 Методи обчислень і спрощення
- •5.12 Методи розрахунку зусиль за першою та другою групами граничних станів
- •5.13 Ефекти попереднього напруження
- •5.14 Вплив тривалих процесів у часі
- •6 Граничні стани за несучою здатністю (перша група)
- •6.1 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю нормальних перерізів
- •6.2 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю похилих перерізів
- •6.2.1 Загальні положення
- •6.3.1 Загальні положення
- •6.4 Продавлювання
- •6.4.1 Загальні положення
- •6.4.2 Розрахунок на зріз при продавлюванні
- •6.5 Розрахунок із використанням стиснуто-розтягнутих моделей
- •6.5.1 Загальні положення
- •6.5.2 Вузли
- •6.6 Місцева дія навантаження
- •6.7 Втома
- •6.7.1 Умови перевірки
- •6.7.2 Визначення внутрішніх зусиль і напружень при перевірці втоми конструкцій
- •6.8 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю просторових перерізів
- •7.3.1 Загальні передумови
- •7.3.2 Мінімальне армування
- •7.3.3 Розрахунок залізобетонних елементів за утворенням тріщин
- •7.3.4 Розрахунок залізобетонних елементів за розкриттям тріщин
- •7.4 Обмеження прогинів
- •7.4.1 Загальні передумови
- •7.4.2 Випадки, коли прогин можна не визначати
- •8 Основні правила конструювання елементів із використанням звичайної і попередньо напруженої арматури
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Розміщення стрижнів
- •8.3 Допустимий діаметр сердечника для гнутих стрижнів
- •8.4 Анкерування поздовжньої арматури
- •8.5 Напуски та механічне сполучення
- •8.6 Попередньо напружені пучки
- •8.6.4 Пристрої для відхилення
- •9 Особливі правила конструювання
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Зони конструкцій зі змінною геометрією або впливами
- •9.3 Системи в'язей
- •9.3.1 Загальні положення
- •9.3.2 Нерозривність і анкерування в'язей
- •10 Додаткові вимоги до збірних залізобетонних елементів і конструкцій
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Основи розрахунку
- •10.3 Матеріали
- •10.3.1 Бетон
- •10.3.2 Попередньо напружена арматура
- •10.4 Розрахунок конструкцій
- •10.4.1 Загальні положення
- •10.4.2 З'єднання стін і перекриттів
- •10.4.3 З'єднання і обпирання для збірних елементів
- •10.5 Опори
- •10.5.1 Загальні положення
- •10.5.2 Опори для розрізних елементів
- •10.6 Фундаменти стаканного типу
- •11 Залізобетонні конструкції з легкого бетону
- •11.1 Загальні положення
- •11.1.1 Сфера застосування
- •11.1.2 Спеціальні символи
- •11.2 Основи проектування
- •11.3 Матеріали
- •11.3.1 Бетон
- •11.3.2 Розрахункова міцність на стиск і розтяг
- •11.3.3 Захисний шар бетону
- •12 Конструкції з неармованого і малоармованого бетону
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Граничні стани за несучою здатністю (перша група)
- •12.2.1 Розрахунок бетонних елементів за несучою здатністю
- •12.3 Граничні стани за придатністю до експлуатації
- •12.4 Конструювання елементів і особливі правила
- •12.4.1 Загальні вимоги
- •12.4.2 Конструктивні з'єднання
- •12.4.3 Стрічкові та окремі фундаменти
- •Додаток а
- •Перелік нормативних документів та нормативних актів
- •Додаток б
- •Терміни та визначення понять
- •Додаток в
- •Основні познаки, прийняті в дбн, і їх аналог у сНиП 2.03.01-84*
- •Додаток г
- •Перелік нормативних документів, які розроблюються у розвиток дбн в.2.6-98:2009 "бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення"
- •Додаток д
- •Коефіцієнти рівняння (3.5) для нелінійного розрахунку бетонних та залізобетонних конструкцій за першою і другою групами граничних станів
4.4 Захисний шар бетону
4.4.1 Загальні положення
Захисний шар бетону – це відстань від поверхні арматури до найближчої поверхні бетону (включаючи з'єднання, поперечні стрижні і зовнішнє армування, за наявності).
Номінальний захисний шар
потрібно вказувати у робочих кресленнях.
Він визначається за величиною мінімального
захисного шару
(таблиця
4.2) та допустимих проектних відхилів
:
4.4.2 Мінімальний захисний шар бетону
4.4.2.1 Мінімальний захисний шар бетону повинен забезпечувати:
безпечну передачу зусиль зчеплення;
захист арматурної сталі від корозії (довговічність);
необхідну межу вогнестійкості (ДБН В.1.2.-7).
4.4.2.2 Необхідно вибирати більшу з величин, що задовольняє умови стосовно зчеплення і впливу умов навколишнього середовища.
4.4.2.3
Для надійної передачі зусиль зчеплення
та забезпечення необхідного ущільнення
бетону мінімальний захисний шар повинен
бути не меншим ніж
,
наведений у таблиці 4.2.
Таблиця
4.2 –
Вимоги до мінімального захисного шару
для забезпечення зчеплення
Вимоги до зчеплення |
|
Розташування стрижнів |
Мінімальний
захисний шар, |
Роздільне |
Діаметр стрижня |
Пасмо |
Еквівалентний
діаметр |
Примітка.
Якщо номінальний максимальний розмір
наповнювача більший ніж 32 мм, то
|
|
При
напруженні арматури на бетон товщина
захисного шару
повинна перевищувати:
при круглому перерізі каналу – величину діаметра каналу;
при прямокутному перерізі каналу – більше із двох значень: меншу сторону чи половину більшої.
Якщо розміри круглого або прямокутного каналу перевищують 80 мм, то вказані вимоги не застосовуються.
При
напруженні арматури на упори рекомендовані
величини
становлять:
1,5 х діаметр канату або гладкого дроту;
2,5 х діаметр стрижня періодичного профілю.
4.4.2.4 При товщині захисного шару, яка перевищує 45 мм, необхідно передбачити конструктивне його армування.
4.4.3 Допустимі проектні відхили
При
визначенні номінальної товщини захисного
шару
до його мінімального значення необхідно
додати допуск на відхил
.
Товщину мінімального захисного шару
необхідно збільшити на абсолютне
значення допустимого від'ємного відхилу.
Примітка.
Рекомендоване
значення
5 Розрахунок конструкцій
5.1 Загальні положення
5.1.1 Метою конструктивного розрахунку є визначення розподілу внутрішніх сил і моментів або напружень, деформацій і переміщень по всій конструкції або її частині. За необхідності виконується розрахунок на місцеву дію навантаження.
Примітка. Для більшості випадків розрахунок застосовується для визначення розподілу внутрішніх сил і моментів, а кінцева перевірка або демонстрація опору поперечних перерізів ґрунтується на наслідках цих дій; однак, результати за деякими методами розрахунку (наприклад, за методом скінченних елементів) представлені переважно у вигляді напружень, деформацій і переміщень, а не внутрішніх сил і моментів. Для застосування цих даних і отримання відповідних результатів перевірки потрібно використовувати спеціальні методи.
Розрахунок повинен виконуватись із використанням ідеалізації як геометрії, так і характеру роботи конструкції. Вибрана ідеалізація повинна відповідати характеру задачі, яка розв'язується.
У розрахунках необхідно враховувати вплив геометрії і характеристик конструкції на характер її роботи на кожній стадії існування.
У будівлях впливи поперечних і осьових зусиль на деформацію лінійних елементів і плит можуть не враховуватись, якщо сукупна величина цих впливів не перевищує 10 % від зусиль, викликаних згином.
Якщо взаємодія "основа-споруда" суттєво впливає на характер розподілу зусиль у споруді, то необхідно виконувати розрахунок як єдину геометричну і фізично нелінійну систему "основа-фундаменти-споруда".
При аналізі сполучень навантажень і впливів повинні розглядатись відповідні випадки з метою визначення всіх перерізів конструкції або її частини, де можливе виникнення граничного стану.
Впливи другого порядку потрібно враховувати, якщо вони суттєво впливають на загальну стійкість конструкції і на досягнення граничного стану у критичних перерізах.
