Тема 3. Економічна система суспільства. Відносини власності

/ 4 год./

1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.

2. Поняття економічної системи. Типи економічних систем.

3. Еволюція відносин власності.

4. Суть власності, її місце в системі економічних відносин. Об’єкти та суб’єкти власності.

5. Форми роздержавлення. Рівні приватизації.

Власність характеризує відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження — привласнення його результатів — матеріальних благ і послуг.

Економічний зміст власності — глибинна сутність відносин власності, що характеризує відособлене присвоєння результатів економічної діяльності людей.

Експлуататорська власність — тип відносин, за яких стає можливим привласнювати результати праці інших власниками засобів виробництва.

Об’єкти власності — майно чи результати праці, з приводу яких виникають відносини власності.

Ознаки власності — суттєві, істотні властивості, що розкривають економічний зміст власності.

Право власності — юридична форма прояву відносин власності, що реалізується в трьох атрибутах: право володіння, право розпорядження, право користування.

Приватна власність — вид власності, за якого всі три функції права власності належать окремій приватній особі.

Суб’єкти власності — фізичні чи юридичні особи, які вступають у відносини власності.

Суспільна власність — вид власності, за якого її функції — володіння, розпорядження і користування — належать не одному приватному суб’єкту, а багатьом.

Трудова власність — тип відносин, за яких майно, котрим володіє власник, є результатом його особистої праці чи праці членів його сім’ї.

Модуль 2. Товарна форма організації виробництва

Тема 4. Загальні основи товарного виробництва/ 2 год./

1. Виникнення товарного виробництва і його характерні риси. Основне протиріччя товарного виробництва.

2. Види товарного виробництва. Порівняльна характеристика простого та капіталістичного товарного виробництва.

3. Товар і його властивості. Характеристика споживчої вартості. Мінова вартість і вартість товару.

4. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.

5. Економічний закон вартості, його функції та механізм дії.

Вартість — економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.

Вартість трудова — уречевлена в товарі загальнолюдська (суспільна) праця.

Вартість утрачених можливостей — вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.

Домашня промисловість — виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.

Другий великий суспільний поділ праці — відділення ремесла від сільського господарства.

Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.

Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.

Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.

Перший великий суспільний поділ праці — відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно земле робством.

Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.

Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.

Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.

Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.

Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.