Тема 5. Гроші. Грошовий обіг . / 2 год./

1. Походження і суть грошей.

2. Функції грошей та їхня еволюція.

3. Грошовий обіг і його закони.

4. Інфляція : її сутність, види, причини і соціально-економічні наслідки.

Банкнота — боргове зобов’язання (вексель) банку.

Біметалізм — система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноціних грошей двох різних металів.

Вексель — боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.

Галопуюча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.

Гіперінфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.

Гроші — товар, який є загальним еквівалентом вартості.

Грошова реформа — перебудова наявної в країні грошової си-

стеми.

Грошовий обіг — процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.

Деномінаційна грошова реформа — реформа, за якої разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).

Депозит — внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.

Загальна, чи грошова, форма вартості — форма вартості, за якої безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що перебуває в еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється в загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.

Закони грошового обігу — закони, що визначають кількість грошей, яка необхідна для нормального функціонування суспільного виробництва за різних умов:

1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці.

2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще й функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та суми взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці; у західній економічній літературі активно використовується така формула цього закону:

де М — кількість грошей або їх пропонування; Q — фізичний обсяг, товарів і послуг; Р — середня ціна, за якою продається кожен товар; V — швидкість обігу грошей протягом року.

Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) — засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.

Засіб обігу — засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.

Інфляція — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.

Конфіскаційна грошова реформа — реформа, за якої відбувається безоплатне вилучення державою частини грошей суб’єктів економіки.

Кредитна картка — пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.

Кредитні гроші — гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.

Металеві гроші — гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.

Міра вартості — засіб визначення вартості іншого товару в обміні.

Монета — певна кількість металу визначених форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.

Монометалізм — система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноцінних грошей лише якогось одного металу.

Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.

Паперові гроші — гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються в обіг державою з примусовим курсом.

Повзуча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом до 10 % на рік.

Повна, або розгорнута, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що перебувають в еквівалентній формі вартості.

Повноцінні гроші — гроші, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовлення їх матеріалу на рівні номінального знаку вартості, який на них позначений.

Продуктові гроші — гроші, які крім основної споживчої цінності як предмета споживання, мають і додаткову цінність, вони є загальним еквівалентом.

Проста, одинична, чи випадкова, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості.

Формальна грошова реформа — реформа, за якої упроваджується новий зразок купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує.

Ціна — вираз вартості товару у грошовій формі.