« Лейкемічний провал» - це:

1. Відсутність мієлобластів при наявності всіх інших мієлоїдних форм

2. Відсутність поліморфноядерних гранулоцитів при наявності їх попередників

3. *Відсутність проміжних форм при наявності мієлобластів і поліморфноядерних гранулоцитів

4. Відсутність моноцитів при наявності всіх генерацій гранулоцитів

5. Значне зменшення чи повна відсутність нейтрофільних лейкоцитів

Який цитостатичний препарат є найбільш показаним для лікування хронічного

1. лімфолейкозу :

2. Вінкристин

3. Цитозар

4. Метотрексат

5. *Хлорбутин

Основними засобами при лікуванніи ГЛ являються:

1. A.Радіаційне опромінення

2. B.Хірургічна операція

3. C.Лейкофорез

4. D.Плазмофорез

5. *Лікування цитостатиками

Безпосередніми причинами смерті при ГЛ бувають:

1. Дихальна недостатність

2. Серцева недостатність

3. Нирково-печінкова недостатність

4. *Інфекційні гнійно-септичні ускладнення

5. Анемія

Більш доброякісне протікання гострої лейкемії характерно для:

1. Мієлобластної

2. Лимфобластної

3. *Мієломонобластної

4. Монобластної

5. Не диференційованої

Найчастіше бластоподібні клітини зустічаються при :

1. Мононуклеозі

2. Колагенозах

3. Сепсисі

4. Після лікування антибіотиками

5. *Після лікування преднізолоном з будь-якого приводу

Вкажіть, які з наступних тверджень характеризують Т-лімфоцити?

1. Вони диференціються в плазмоцити.

2. Вони диференціються в макрофаги.

3. Вони диференціються в нейтрофіли.

4. *Вони забезпечують клітинний імунітет.

5. Їх джерелом є лімфоїдна тканина кишечника.

Вкажіть ліки не цитостатичної дії для лікування ГЛ:

1. Вінкрістін(онковін)

2. 6-меркаптопурин (пуринетол)

3. Метотрексат (аметоптерин)

4. *Преднізолон

5. Рубоміцін (рубідоміцин, даунорубіцин)

Підтверджений клінічний діагноз варіанту ГЛ ставиться і лікування починається тільки на основі:

1. Типових загальноклінічних признаків

2. Морфологічного дослідження периферичної крові

3. Морфологічного дослідження кісткового мозку

4. Біопсії лімфовузлів, печінки і інших тканин

5. *Цитохімічного дослідження

Які найбільш характерні зміни периферичної крові на початку розгорнутої стадії хронічного мієлолейкозу ?

1. Анемія

2. Лімфоцитоз

3. Ретикулоцитоз

4. *Лейкоцитоз з гранулоцитарним зсувом

5. Тромбоцитопенія

Які найбільш характерні клінічні симптоми І стадії (за RAI) хронічного лімфолейкозу:

1. *Збільшення лімфатичних вузлів

2. Геморагічний синдром

3. Гемолітичні кризи

4. Спленогепатомегалія

5. Тромбоцитопенія

Які причини перерозподільних реакцій нейтрофілів.

1. Усі перераховані причини.

2. Жодна відповідь не вірна.

3. Безсоння.

4. *Фізичне навантаження.

5. Довготривале навчання.

Які причини перерозподільних реакцій нейтрофілів.

1. *Усі перераховані причини.

2. Жодна відповідь не вірна.

3. Довготривале спання.

4. Вірусні захворювання.

5. Емоції.

Позначте причини перерозподільних реакцій нейтрофілів.

1. Усі перераховані причини.

2. *Стреси.

3. Лактація.

4. Надмірне споживання м’ясних продуктів.

5. Надмірне споживання води.

Які причини перерозподільних реакцій нейтрофілів.

1. Переїдання.

2. Вживання вітамінів.

3. *Фізичне навантаження.

4. Вживання стероїдних гормонів.

5. Вживання алкоголю.

Позначте причини перерозподільних реакцій нейтрофілів.

1. *Усі перераховані причини.

2. Стреси.

3. Травлення.

4. Фізичне навантаження.

5. Емоції.

Гематологічна ремісія гострої лейкемії характеризується:

1. Зменшення кількості бластів в крові і кістковому мозку до30%

2. Зменшення кількості бластів в крові і кістковому мозку в порівняно з початковою кількістю до лікування

3. Зникненням бластів із периферичної крові при збереженні бластів у кісткового мозку

4. Повній нормалізації морфологічного складу периферичної крові не зважаючи на склад кісткового мозку

5. *Нормалізації периферичної крові із зниженням кількості бластів B. кістковому мозку( не більше 5%).

Проведення гістологічного дослідження кісткового мозку (трепанобіоптата) необхідно для (при):

1. Верифікація діагнозу ГЛ ставиться за даними дослідження крові і пунктату грудини

2. *При неможливісті отримати кістковий мозок пункцією грудини

3. Верифікації повної гематологічної ремісії хвороби

4. При гострій анемії

5. Не потрібне

У хворого гострий чи хронічний характер лейкозу визначається:

1. Характером початку захворювання (швидке, поступове)

2. Характером і тривалістю перебігу

3. Ефективністю чи стійкістю до цитостатичної терапії

4. Особливостями складників субстрату пухлини ( видом пригнічуючих більшості лейкозних клітин)

5. *Видом клітин попередником пухлиного клона

Вкажіть де переважно виконують свої функції лейкоцити?

1. *Сполучна тканина різних органів.

2. Русло крові.

3. Печінка.

4. Селезінка.

5. Шлунково-кишковий тракт.

Стернальна пункція при підозрі на ГЛ необхідна:

1. *Завжди

2. При панцитопенії крові і відсутності в ній бластів

3. При наявності характерної загальної клініки ГЛ і відсутності в крові бластів

4. При гострій анемії

5. Не потрібне

Для корекції анемії при ГЛ проводиться:

1. Прямі трансфузії крові( від донора – реціпієнту)

2. Трансфузії свіжозамороженої плазми

3. Трансфузії тромбоцитарної маси від різних донорів

4. Е-амінокапронова кислота

5. *Трансфузії еритромаси

.З метою лікування кровотечі при ГЛ застосовується:

1. Трансфузії свіжозамороженої плазми

2. *Трансфузії тромбоцитарної маси від різних донорів

3. Хлорид кальцію

4. Трансфузії еритромаси

5. Основна цитостатична терапія

Для терапії хронічного лімфолейкозу у молодих осіб найбільш бажано використовувати:

1. *Флюдара

2. 6-меркаптопурин

3. Цитозар

4. Рубоміцин

5. Циклофосфан

З метою лікування хронічного лімфолейкозу використовують:

1. Мієлосан

2. Мієлобромол

3. Цитозар

4. Рубоміцин

5. *Лейкеран (хлорбутин)

Для терапії хронічного мієлолейкозу використовують:

1. *Гідроксісечовина

2. Рубоміцин

3. Лекеран (хлорбутин)

4. Циклофосфан

5. Мелфалан (сарколізин) ‘

З метою лікування хронічного мієлолейкозу найбільш бажано використовувати:

1. *Мієлосан

2. Рубоміцин

3. Лейкеран (хлорбутин)

4. Циклофосфан

5. Мелфалан (сарколізин)

В початкових стадіях хронічного мієло- і лімфолейкозу характерно:

1. *Моноклоність пухлинної проліферації

2. Поліклоність пухлинної проліферації

3. Генералізація пухлинного процесу

4. Слабка вираженість окремих клінічних ознак

5. Виражена картини захворювання

З метою профілактики нейролейкемії застосовується ліки:

1. Метилтіоурацил

2. Преднізолон

3. Тироксин

4. Циклофосфан

5. *Цитозин (цитозар)

Розгорнута стадія хронічних мієло- і лімфолейкозу характеризується:

1. Моноклоність пухлинної проліферації

2. Поліклоність пухлинної проліферації

3. Обмеження пухлини місцем її виникнення

4. *Генералізація пухлинного процесу

5. Відсутність вираженої клініки захворювання

В розгорнутій стадії хронічного лімфолейкозу зі сторони крові не характерно:

1. Лімфоцитарний лейкоцитоз

2. Тіні Гумпрехта

3. *Наявність і збільшення еозинофілів і/або базофілів

4. Спленомегалія

5. Гепатомегалія

В розгорнутій стадії хронічного мієлозу зі сторони периферичної крові не характерно:

1. Нейтрофільний лейкоцитоз

2. Зсув лейкоцитарної формули вліво до промієлоцитів (мієлоцитів)

3. *Тіні Гумпрехта

4. Наявність або збільшення еозинофілів і/або базофілів

5. Зсув лейкоцитарної формули вліво до бластів

В термінальній стадії неускладненого хронічного мієлолейкозу зі сторони крові не характерно:

1. Нейтрофільний лейкоциотоз

2. *Лімфоцитарний лейкоцитоз

3. Зсув лейкоцитарної формули вліво до бластів

4. Наявність або збільшення еозинофілів і/або базофілів

5. Анемія

В термінальній стадії хронічних мієло- і лімфолейкозу характерно:

1. *Все перераховане

2. Генералізація пухлинного процесу

3. Анеміі і тромбоцитопенія

4. Бластні кризи

5. Рефрактерність до цитостатиків

При хронічному лімфолейкозі зі сторони кісткового мозку характерно:

1. Заміщення мієлоїдної тканини жиром

2. Знижений цитоз

3. Гіперплазія всіх ростків

4. Збільшення кількості гранулоцитів

5. *Збільшення кількості лімфоцитів

При хронічному лімфолейкозі найбільш характерно:

1. *Збільшення і безболісність лімфовузлів

2. Збільшення і болючість лімфовузлів

3. Шкірний зуд

4. Еритромелалгія

5. Схильність до тромбоутворювання

При хронічному мієлолейкозі зі сторони кісткового мозку характерно:

1. Гіперплазія мієлоїдного ростка

2. Збільшення кількості промієлоцитів, мієлоцитів

3. *Все перераховане

4. Підвищений цитоз

5. Жодне з перерахованого