IV. Висновки

Тема любові до людини виявилася в центрі соціально-філософської концепції Еріха Фромма. Він рано вважав за необхідне зробити теоретичний аналіз проблеми любові. Так, вже у 20-их роках Фромм виявив і сформулював відмінність між материнською і батьківською любов'ю до дитини. Еріх Фромм приходить до висновку про необхідність зміни і людини і суспільства, стверджуючи, що без нової людини неможливо нове суспільство. «Основою майбутнього суспільства може бути лише людина, здатна інтегрувати в собі любов до людей і готовність відмовитися від усіх форм володіння заради справжнього буття, що розуміється як здатність жити без ідолопоклонства і завжди бути уважним до людей, потреба дарувати людям свою любов і солідарність, а також відчувати тепло і співчуття свого оточення; віра у власні сили, прагнення пізнати самого себе, в тому числі і сферу свого несвідомого; вміння відчувати свою єдність з усім живим на Землі, тобто від думки підпорядкувати собі природу силою, бажання замість руйнування запропонувати їй взаємодопомога і співробітництво». [6] Тема кохання в тій чи іншій мірі знаходить своє відображення у всіх роботах Еріха Фромма. Книга «Мистецтво кохання» стала бестселером на довгі роки і була переведена на 25 мов світу.

Список використаних джерел:

1. Добрєньков В.І. У пошуках свободи і справедливості. Післямова до книги: Еріх Фромм. Мати чи бути? М., 1990

2. Е. Фромм “Мистецтво любові”. - Мінськ, 2000. 3. Е. Фромм. Мистецтво любові: Дослідження природи любові. Мінськ, 1990 4.Телятнікова Е.М. Про життя і творчість Е. Фромма. Вступна стаття до книги: Еріх Фромм. Мистецтво любові: Дослідження природи любові. У серії: Нове в життя науці, техніці. Філософія і життя. Вип. 1. М., 1990 5.Філософскій енциклопедичний словник. М., 1989 6.Чернишова Л.А. . Розумність добра. Післямова до книги: Еріх Фромм. Людина для себе. Мінськ, 1992