- •Розділ 10. Первинне розкриття та випробовування продуктивних пластів
- •0.1. Причини забруднення при вибійної зони пласта в процесі
- •10.2. Фактори, які спричиняють забруднення при вибійної зони пласта
- •Вплив складу порід колектора на проникність при вибійної зони
- •Вплив твердої фази промивної рідини на проникність колектора
- •Вимоги до промивної рідини для розкриття продуктивного пласта
- •10.6. Методи запобігання забруднення пристовбурної зони
- •10.6.1. Застосування спеціальних промивних рідин
- •10.6.2. Застосування поверхнево-активних речовин
- •10.7. Особливості розкриття об’єктів з аномальними пластовими тисками
- •10.7.1. Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •10.7.2. Розкриття продуктивних пластів з аномально високим тиском
- •Умову рівноваги тисків при такому бурінні можна записати так
- •10.7.3. Обв’язки устя свердловин з регульованим протитиском на пласт
- •10.7.4. Буріння з промиванням піною
- •10.7.5. Буріння з продуванням газами
- •10.7.6. Буріння свердловин на депресії
- •10.8. Вибір конструкції привибійної зони свердловини
- •10.8.1. Типові конструкції привибійної зони свердловини
- •10.8.2. Принципи вибору конструкції привибійної зони свердловини
- •2. Визначається товщина продуктивної зони, кількість проникних пластів, а також характер насиченості.
- •3. Оцінюється стійкість порід продуктивного пласта під дією високих депресій, а також його однорідність за фракційним складом.
- •10.9. Випробування пластів у процесі буріння
- •10.9.1. Задачі і суть випробування
- •10.9.2. Випробувачі пластів на бурильних трубах
- •10.9.3. Технологія процесу випробування
- •Процес випробування пластів
- •10.9.4. Ускладнення при випробуванні
- •Найчастіше зустрічаються наступні ускладнення:
- •10.9.5. Випробувачі пластів, що спускаються на трубах без опори на вибій
- •10.9.6. Випробувачі пластів, що спускаються на кабелі
- •10.9.7. Випробування пластів в процесі буріння
10.9.4. Ускладнення при випробуванні
При випробуванні продуктивного горизонту технічно справним приладом ускладнення (навіть аварії) можуть бути викликані:
• особливостями геолого-технічних умов буріння свердловини;
• станом відкритого стовбура;
• особливостями випробовуваного інтервалу;
• в результаті технічних прорахунків і помилок виконавців робіт.
Найчастіше зустрічаються наступні ускладнення:
► недопуск пакера до інтервалу його установки, як результат:
• неправильно вибраного діаметру пакеруючого елементу;
• поганої підготовки свердловини;
• наявності звуження стовбура свердловини над інтервалом установки пакера.
В останньому випадку треба перевірити можливість використання пакера підвищеної прохідності із збільшенням зазору (доцільність випробовування із зниженим перепадом тиску). Якщо стійкість такого пакера недостатня, випробування відміняється.
Якщо наявність звуження наперед відома, то при бурінні свердловини за 10 - 15 м до інтервалу установки пакера слід перейти на менший діаметр долота і ним розкрити інтервал випробування. В цьому випадку застосовується пакер підвищеної стійкості (із зменшеним зазором), який в стовбурі більшого діаметру проходитиме вільно. Після випробування зумпф розбурюється долотом нормального розміру;
► негерметичність пакерування.
Негерметичність пакерування, відмічена відразу після відкриття клапана може спостерігатися, коли мають місце:
а) недостатнє навантаження для установки пакера (повторити посадку, на 20 - 30 % збільшивши навантаження на пакер);
б) недостатня довжина інтервалу для установки пакера;
в) помилка у вимірі глибини свердловини або довжини хвостовика;
г) збільшення діаметру стовбура проти відміченого на профілеметрії. В цьому випадку профілеметрію слід проводити безпосередньо перед випробуванням;
д) пошкодження пакеруючого елементу при спуску (механічні на уступах або при проштовхуванні в місцях звужень);
е) руйнування гуми нафтовим газом (особливо у поєднанні з підвищеною температурою ≥ 90°С). При повторному випробуванні повинні бути усунені причини, що викликають пошкодження пакера.
Негерметичність пакерування, що виникає через деякий проміжок часу (5-15 хв) після відкриття випробувача пластів, може статися. коли мають місце:
а) перевантаження пакеруючого елементу навантаженням або від великого перепаду тиску; б) температурні дії на пакеруючий елемент значно ослабляє його міцність (130°С). У цих умовах слід проводити випробування з пониженим перепадом тиску;
в) руйнування інтервалу для установки пакера у випадку, якщо пакер ставлять в проникній верхній частині випробовуваного горизонту при активному його прояві і слабкій стійкості. Такі інтервалу слід випробовувати із зниженою депресією, що дозволяє отримати приплив без руйнування горизонту;
► негерметичність різьбових з'єднань.
При СПО, перед випробуванням обов'язкова контрольна перевірка різьбових з'єднань. У разі потреби слід проводити сортування свічок так, щоб свічки з підзношеними різьбами переставити вгору (враховуючи розрахунок бурильної колони), а також їх опресовання.
При турбінному бурінні обов'язкова перевірка різьб в проміжних з'єднаннях свічок. В окремих випадках поганий стан різьбових з'єднань вимагає заміни бурильного інструменту;
► значне просідання інструменту при відкритті впускного клапана випробувача пласта. При випробуванні з цементним мостом хвостовик може просідати в цементний міст. Просідання інструменту може бути при значному вигині хвостовика або навіть його зламі із-за наявності великих каверн в інтервалі під пакером. В цьому випадку, в інтервалі установки хвостовика, випробування слід проводити із зниженими початковими депресіями і збирати хвостовик підвищеної жорсткості (з ОБТ). Зігнутий хвостовик піднімається без ускладнень;
► підвищені затягування при знятті після випробування, прихоплення хвостовика бурильних труб над пакером.
При перевантаженнях пакера або великій тривалості випробування ущільнюючий елемент може частково протискуватися за нижню опору пакера і створювати підвищені затягування бурильної колони при знятті пакера. Звільнення інструменту в цьому випадку забезпечують роботою яса або збільшенням статичної натяжки інструмента в допустимих межах на 15 - 20 хв. При цьому пакеруючий елемент може бути обірваний, залишений на вибої і при необхідності пізніше розбурюється. Якщо ж інструмент такою натяжкою не звільняється, це указує на прихоплення хвостовика або бурильних труб над пакером.
При правильній підготовці свердловини і перевірці її на прихоплення перед випробуванням можливість прихвоплення бурильних труб над пакером практично виключається і може мати місце тільки як наслідок, який виникає в результаті несправності поверхневого устаткування, внаслідок чого інструмент в свердловині знаходиться без руху тривалий час. У разі прихоплення бурильних труб над пакером їх звільнення здійснюється в тому ж порядку, що і при прихопленні труб в процесі буріння;
► поршневання свердловини при підйомі випробувача пластів.
Ознаками поршневання є:
- підйом з тривалими затягуваннями;
- вихід рідини з кільцевого простору;
- відсутність або падіння рівня при підйомі. Поршневання може мати місце в результаті великої залишкової деформації пакеруючого інструменту або часткового руйнування елементу, коли ним перекриває кільцевий простір.
Таке поршневання знімає гідростатичний тиск під пакером і може викликати прояв горизоонтів. За наявності поршневання слід піднімати інструмент із зниженою швидкістю і при необхідності періодично в кільцевий простір нагнітати під тиском промивальну рідину;
► нафтогазопрояви.
Для попередження НГВП необхідно:
• не допускати зниження гідростатичного тиску;
• при спуску випробувача пластів в місцях звужень стовбура свердловини необхідно обмежувати швидкість спуску;
• постійно контролювати рівень рідини в кільцевому просторі і при його падінні негайно відновити;
• при посадці пакера і відкритті впускного клапана необхідно мати в доливній ємності певний об’єм бурового розчину, щоб у разі катастрофічного падіння рівня рідини в затрубному просторі негайно долити свердловину, закрити ЗПК, відкривши циркуляційний клапан, відновити циркуляцію з малою інтенсивністю;
• при підйомі випробувача необхідно безперервно доливати рідину в затрубний простір і запобігати дренуванню підпакерного простору у разі підйому з поршневанням. За наявності проявів в затрубному просторі свердловина перекривається превентором, відновлюється пряма циркуляція і прояви ліквідовується шляхом промивання свердловини свіжим важчим розчином.
Щоб забезпечити можливість негайного відновлення рівня рідини в затрубному просторі і закриття впускного клапана в процесі випробування необхідно:
а) маніфольд насосної установки підготувати для закачування розчину в затрубний простір;
б) перед посадкою пакера пустити в роботу дизельний привід бурових насосів;
в) посадку пакера бажано здійснювати при слабкому прокачуванні промивальної рідини через кільцевий простір.
