- •Розділ 10. Первинне розкриття та випробовування продуктивних пластів
- •0.1. Причини забруднення при вибійної зони пласта в процесі
- •10.2. Фактори, які спричиняють забруднення при вибійної зони пласта
- •Вплив складу порід колектора на проникність при вибійної зони
- •Вплив твердої фази промивної рідини на проникність колектора
- •Вимоги до промивної рідини для розкриття продуктивного пласта
- •10.6. Методи запобігання забруднення пристовбурної зони
- •10.6.1. Застосування спеціальних промивних рідин
- •10.6.2. Застосування поверхнево-активних речовин
- •10.7. Особливості розкриття об’єктів з аномальними пластовими тисками
- •10.7.1. Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •10.7.2. Розкриття продуктивних пластів з аномально високим тиском
- •Умову рівноваги тисків при такому бурінні можна записати так
- •10.7.3. Обв’язки устя свердловин з регульованим протитиском на пласт
- •10.7.4. Буріння з промиванням піною
- •10.7.5. Буріння з продуванням газами
- •10.7.6. Буріння свердловин на депресії
- •10.8. Вибір конструкції привибійної зони свердловини
- •10.8.1. Типові конструкції привибійної зони свердловини
- •10.8.2. Принципи вибору конструкції привибійної зони свердловини
- •2. Визначається товщина продуктивної зони, кількість проникних пластів, а також характер насиченості.
- •3. Оцінюється стійкість порід продуктивного пласта під дією високих депресій, а також його однорідність за фракційним складом.
- •10.9. Випробування пластів у процесі буріння
- •10.9.1. Задачі і суть випробування
- •10.9.2. Випробувачі пластів на бурильних трубах
- •10.9.3. Технологія процесу випробування
- •Процес випробування пластів
- •10.9.4. Ускладнення при випробуванні
- •Найчастіше зустрічаються наступні ускладнення:
- •10.9.5. Випробувачі пластів, що спускаються на трубах без опори на вибій
- •10.9.6. Випробувачі пластів, що спускаються на кабелі
- •10.9.7. Випробування пластів в процесі буріння
Вимоги до промивної рідини для розкриття продуктивного пласта
Виходячи з основної мети первинного розкриття продуктивного пласта (збереження його колекторських властивостей), до промивної рідини ставляться такі вимоги:
─ фільтрат промивної рідини не повинен сприяти підвищенню гідрофільності породи і збільшенню кількості фізично зв’язаної води в порах пласта;
фільтрат промивної рідини не повинен при контакті з пластовими флюїдами сприяти утворенню нерозчинних осадів;
фільтрат не повинен викликати в глинистих породах процеси набухання, гідратації та дезінтеграції частинок;
фільтратовіддача промивної рідини в умовах свердловини повинна бути мінімальною;
за соляним складом і мінералізацією фільтрат повинен бути близьким до пластової рідини;
поверхневий натяг на границі “фільтрат–пластовий флюїд” повинен бути мінімальним;
в твердій фазі промивної рідини повинна знаходитись достатня кількість кольматуючих частинок.
10.6. Методи запобігання забруднення пристовбурної зони
10.6.1. Застосування спеціальних промивних рідин
Багаторічна практика буріння свердловин на різних родовищах підтвердила переваги застосування промивних рідин на вуглеводневій основі.
Промивні рідини на вуглеводневій основі використовуються не тільки для розкриття продуктивних пластів з метою збереження природної проникності, але і для буріння в ускладнених умовах, зокрема при проходженні нестійких соленосних порід, для розкриття пластів з аномально низькими пластовими тисками (АНПТ).
Піни мають значно вищий коефіцієнт відновлення проникності, ніж розчини на водній основі, а розчини на вуглеводневій основі забезпечують повне відновлення проникності.
Мінералізовані промивні рідини по різному проявляються при розкритті порід із вмістом глини.
Найбільш складними є умови розкриття низькопроникних колекторів з тріщинною пористістю. Приплив нафти відбувається за системою мікротріщин, ширина яких точно невідома і може бути меншою 10 мкм. Відкладання на стінках тріщин частинок твердої фази промивної рідини веде до формування внутрішньої фільтраційної кірки, яка не руйнується під час освоєння свердловини і суттєво зменшує її продуктивність. Досягти позитивних результатів підбором фракційного складу твердої фази промивної рідини в таких умовах не вдається.
Ефективним заходом для розкриття таких колекторів може бути використання промивної рідини з твердою фазою, що розкладається.
З цією метою розроблені спеціальні промивні рідини, в яких використовують такі нафторозчинні органічні частинки, як віск і смола, які виконують функції закупорюючих матеріалів.
В кислоторозчинних системах і системах, що біохімічно розкладаються, як закупорюючий матеріал використовують подрібнений карбонат кальцію. Для регулювання фільтрації до неї додають полімери (КМЦ, поліакрилонітрил).
Для водонагнітальних свердловин розроблені промивні рідини з водорозчинною твердою фазою.
10.6.2. Застосування поверхнево-активних речовин
Речовини, які здатні адсорбуватися на поверхні розділу фаз і активно впливати на поверхневі властивості систем, називають поверхнево-активними (ПАР).
Вони змінюють інтенсивність молекулярної взаємодії в поверхневих шарах компонентів системи, активно впливають на електрокінетичні сили.
В нафтогазовидобувній промисловості ПАР використовують з метою:
– покращання якості існуючих і утворення нових видів промивних рідин, які використовуються при бурінні, розкритті продуктивних пластів та їх обробці;
– підвищення швидкості буріння;
– запобігання обвалювань і закріплення стінок свердловини в процесі буріння;
– покращання якості цементування свердловин;
– обезводнювання і обезсолювання нафти;
– проведення внутрішньосвердловинної деемульсації;
– ізоляції сторонніх вод;
– запобігання корозії обладнання;
– очищення нафтових ємностей;
– підвищення коефіцієнта нафтогазовіддачі продуктивних пластів.
ПАР, що використовуються для розкриття продуктивних пластів, мають відповідати таким умовам:
– суттєво зменшувати величину поверхневого натягу на границі розділу між водою і вуглеводневим середовищем;
– покращувати змочування породи нафтою в присутності водного фільтрату промивної рідини;
– перешкоджати диспергуванню і набуханню глинистих частинок в присутності водного фільтрату;
– перешкоджати утворенню емульсії в породах-колекторах;
– перешкоджати концентрації смолистих речовин на границі розділу фаз “нафта–вода”;
– не утворювати нерозчинного осаду при контакті з пластовими водами та гірськими породами;
– бути ефективними в малих концентраціях.
ПАР уявляє собою органічне з’єднання, молекули якого утворені двома різними групами, які з точки зору розчинності володіють протилежними властивостями (одна з них гідрофільна, а друга - гідрофобна).
Вихідними матеріалами для виробництва ПАР є залишки рафінування рослинної олії та перегонки нафти, а також продукти перегонки деревини і коксування вугілля.
До найбільш розповсюджених ПАР, які виготовляються промисловістю для розкриття продуктивних пластів, можна віднести:
УФЕ8 – продукт конденсації технічних вугільних фенолів з оксидом етилену. Використовується для зниження поверхневого натягу на границі розділу фаз “нафта–вода–порода” з метою збереження нафтопроникності привибійної зони пласта під час розкриття продуктивних колекторів промивними рідинами на водній основі;
ОП-10 – продукт конденсації алкілованих фенолів з оксидом етилену (алкілування – реакція введення алкілу вуглеводневого радикалу в молекулу органічної речовини). Подібно до УФЕ8 використовується для обробки промивних рідин при розкритті продуктивних пластів з метою збереження нафтопроникності. ОП-10 повністю розчиняється у воді, навіть у мінералізованій, не утворює нерозчинних осадів при взаємодії з солями пластової води, підвищує коефіцієнт відновлення нафтопроникності у 2–2,5 рази. ОП-10 зменшує також водонасиченість породи при витісненні водного розчину ПАР нафтою, що обумовлено, в основному, витісненням плівкової і капілярно-зв’язаної води;
Сульфонол НП-1 – продукт алкілування бензолу. Використовується при розкритті нафтоносних пластів для збереження проникності, а також як емульгатор нафти і гідрофобізатор твердої фази в промивних рідинах на нафтовій основі.
Тип ПАР і її концентрація в промивній рідині встановлюється, виходячи з задач обробки пласта, властивостей пластового флюїду, умов розкриття пласта, мінералогічного складу порід та інших факторів.
