Клініка гострого періоду струсу головного мозку
Основним симптомом струсу мозку є втрата свідомості різного ступеня вираженості. Стан непритомності триває не більше ніж 15 хв, а сплутаність свідомості - не більше як 1 год. Іноді свідомість не втрачається, відмічаються оглушення, короткотривала дезорієнтація, запаморочення. Після відновлення свідомості нерідко виявляються розлади пам'яті. Найчастіше виникає ретроградна амнезія - випадіння пам'яті на події, обставини, що безпосередньо передують травмі. В разі тяжкої травми ретроградна амнезія охоплює значні проміжки часу до травми. Звичайно, надалі явища ретроградної амнезії зникають, рідше порушується запам'ятовування подій після травми - антероградна амнезія із несправжніми спогадами, дезорієнтовною конфабуляцією (корсаковський синдром розладу пам'яті). Розрізняють легкий, середньої тяжкості і тяжкий ступені струсу мозку. Легкий ступінь характеризується короткотривалою непритомністю. В окремих випадках повної непритомності не спостерігається, але хворі дещо оглушені, дезорієнтовані в оточуючому. Вони скаржаться на біль голови або відчуття важкості у голові, запаморочення, блювання, шум і дзвін у вухах, загальну слабість. У перші години або добу визначається вазомоторна лабільність: блідість шкіри, пульс нестійкий, нерідко сповільнений, артеріальний тиск частіше понижений. Зіниці можуть бути розширені і мляво реагувати на світло. Струс мозку середньої тяжкості відрізняється тривалим розладом свідомості. Стан хворого тяжкий. Спостерігається ретроградна амнезія. Хворі швидко виснажуються, сонливі, загальмовані, скаржаться на головний біль, запаморочення, відчуття важкості у голові, шум у вухах, нудоту, часто буває блювання. Іноді відмічаються сплутана свідомість, психомоторне збудження, блідість шкіри, лабільність пульсу і артеріального тиску, ністагм, двоїння в очах, пригнічення шкірних і сухожилкових рефлексів. Тяжкий ступінь струсу головного мозку проявляється тривалим станом непритомності (не довше 1 год), розладами дихання і серцевої діяльності. Шкіра обличчя багряного або блідого кольору, холодний піт, акроціаноз, аритмічний, частий пульс, понижений артеріальний тиск, плаваючі рухи очних яблук. Дихання часте, хрипле, із глибоким затяжним вдихом і коротким швидким видихом. Зіниці розширені, реакція їх на світло млява або відсутня. Корнеальні рефлекси знижені або не викликаються. Шкірні та сухожилкові рефлекси відсутні. М'язи кінцівок розслаблені. Відмічаються мимовільні сечовипускання і дефекація. Струс мозку легкого ступеня закінчується видужанням через декілька днів. При струсі середньої тяжкості поліпшення настає через 3-5 діб, а інколи затягується на З-4 тиж; ністагм і неврологічна мікросимптоматика утримуються тривало. Тяжкий ступінь струсу мозку в окремих випадках призводить до поглиблення сопорозно-коматозного стану, наростання внутрішньочерепного тиску, гіпертермії, падіння серцевої діяльності, розладу дихання і смерті через декілька годин або 1-2 доби. У більшості хворих серцева діяльність і дихання поступово поліпшуються. Відновлення свідомості відбувається повільно (до 1 год). Тривало зберігаються сплутана свідомість (але не довше 24 год), дезорієнтованість у часі та просторі, явища ретро- і антероградної амнезії, млявість, сонливість. Періодично виникають психомоторне збудження, зниження критики і пам'яті, астенія. В гострий період можуть спостерігатися короткотривалі психічні розлади, зрідка вони бувають сталі. Протягом декількох місяців можуть відмічатись пониження інтелектуальної активності та пам'яті, труднощі концентрації уваги, швидка втомлюваність, дратівливість, біль голови. Можливий розвиток набряку мозку, частіше у дітей.