- •Практичні роботи з курсу «гідрогеологія»
- •Практична робота № 1
- •Форми виразу результатів хімічних аналізів
- •Еквіваленти та коефіцієнти реакції
- •Ступенем мінералізації:
- •Хід роботи
- •Вихідні дані для практичної роботи № 1
- •Практична робота № 2
- •Хід роботи
- •Вихідні дані для практичної роботи № 2
- •Практична робота № 3
- •Хід роботи
- •Гранулометричний склад порід
- •Гранулометричний склад порід
- •Дані для визначення коефіцієнту фільтрації
- •Практична робота № 4
- •Хід роботи
- •Дані для побудови карти гідроізогіпс
- •Вихідні дані для практичної роботи № 4
- •Практична робота № 5
- •Хід роботи
- •Дані для побудови карти гідроізоп’єз
- •Вихідні дані для практичної роботи № 5
- •Практична робота № 6
- •Хід роботи
- •1. Побудова гідрогеологічних розрізів
- •2. Аналіз гідрогеологічних розрізів
Практична робота № 1
Тема: “Представлення результатів хімічного аналізу підземних вод у вигляді формули Курлова”
Мета: ознайомитися із методами обробки аналізів хімічного складу підземних вод; скласти формулу Курлова, визначити тип підземних вод за хімічним складом та класифікувати підземні води за їх основними властивостями.
В природних умовах вода не зустрічається в хімічно чистому вигляді. В ній завжди присутня деяка кількість речовин, з якими вона стикається в процесі кругообігу. Тому природна вода, а тим паче підземна вода, завжди являє собою розчин дуже складного вмісту.
Під хімічним складом води розуміють весь комплекс газів, іонів, колоїдів мінерального та органічного походження, який в ній знаходиться в природних умовах. У підземних водах розчинена значна кількість різних речовин. У ній знайдені більше ніж 70% хімічних елементів із 104, які відомі на Землі. Більша їх частина присутня в такій незначній кількості, що не впливає на властивості води.
Хімічний склад води з деякою умовністю можна поділити на 7 груп: макрокомпоненти (головні компоненти), другорядні компоненти, мікромпоненти, радіоактивні елементи, органічні речовини та мікроорганізми, розчинені у воді гази, колоїди та механічні суміші.
Сума всіх виявлених у воді хімічних елементів та сполук при хімічному аналізі визначає її мінералізацію.
Макрокомпоненти або головні компоненти хімічного складу води представлені аніонами та катіонами, які складають розчинні сполуки. Вони завжди присутні у воді і є основною частиною мінерального складу води: у прісній воді їх – 90 – 95%, у у високомінералізований – більше 99%. – більше 99%. Макрокомпоненти визначають тип хімічного складу води і найголовніші її властивості. Представлені вони вісьмома іонами, з яких чотири – позитивно заряджені (катіони) – Са2+, Mg2+, Na+, K+ і чотири негативно заряджені (аніони) – С1-, SO42-, HCO3-, CO32-.
Форми виразу результатів хімічних аналізів
Вагова форма – є основною формою вираження результатів аналізу води. Вона є вихідною формою для отримання інших форм вираження хімічного складу води. Вміст макрокомпонентів подається в мг/дм3, г/дм3 для прісних та солонуватих вод, у г/кг або г/100 г води – для солоних вод та розсолів; розмірність г/кг часто позначається символом ‰ (проміле).
Міліграм-еквівалентна форма використовується, щоб мати уявлення про кількісні співвідношення між іонами, оскільки різні сполуки в розчині вступають в реакцію в чітко виражених еквівалентних співвідношеннях.
Еквівалентом (або еквівалентною вагою) іону називається окреме від ділення іонної ваги (див. табл. Мендєлєєва) на валентність іону. Наприклад: Na+ дорівнює 23:1=23; еквівалент SO42- = 96/2=48. Для переходу від вагової іонної форми до еквівалентної необхідно вміст іону, виражений у міліграмах або грамах поділити на величину еквіваленту даного іону (або помножити на коефіцієнт реакції, який являє собою обернену величину еквіваленту іону. Наприклад: SO42- = 2/96=0,02082) [8].
Еквіваленти та коефіцієнти реакції
Таблиця 1.1
Катіони |
Еквівалентна вага (ділити) |
Перерахунковий коефіцієнт (коефіцієнт реакції) (множити) |
Аніони |
Еквівалентна вага (ділити) |
Перерахунковий коефіцієнт (коефіцієнт реакції) (множити) |
H+ |
1,008 |
0,99206 |
Cl- |
35,475 |
0,02820 |
K+ |
39,096 |
0,02558 |
Br- |
79,916 |
0,01251 |
Na+ |
22,997 |
0,04348 |
J- |
126,92 |
0,00788 |
NH4+ |
18,040 |
0,05543 |
NO3- |
62,008 |
0,01613 |
Li+ |
6,940 |
0,14409 |
NO2- |
46,008 |
0,02174 |
Ca2+ |
20,040 |
0,04990 |
SO42- |
48,08 |
0,02082 |
Mg2+ |
12,160 |
0,08224 |
HCO3- |
61,018 |
0,01639 |
Fe2+ |
27,925 |
0,03581 |
CO32- |
30,005 |
0,03333 |
Fe3+ |
18,617 |
0,05371 |
PO43- |
31,660 |
0,03159 |
Al3+ |
8,990 |
0,11124 |
HPO42- |
47,997 |
0,02084 |
Mn2+ |
27,465 |
0,03641 |
H2PO4- |
96,996 |
0,01031 |
|
|
|
S2- |
16,030 |
0,06238 |
|
|
|
HS- |
33,068 |
0,03024 |
|
|
|
HsiO3- |
77,068 |
0,01298 |
|
|
|
SiO32- |
38,030 |
0,02630 |
Відсотково-еквівалентна форма використовується для зіставлення вод різної мінералізації та визначення співвідношення іонів у 1 дм3 води. Для розрахунку суму аніонів та катіонів у мг-екв, яка міститься в 1 дм3 води, приймається окремо по 100%; визначаються відсотковий вміст аніона (катіона) у мг-екв по відношенню до цієї суми [3].
Класифікація підземних вод за:
