- •Практичні роботи з курсу «гідрогеологія»
- •Практична робота № 1
- •Форми виразу результатів хімічних аналізів
- •Еквіваленти та коефіцієнти реакції
- •Ступенем мінералізації:
- •Хід роботи
- •Вихідні дані для практичної роботи № 1
- •Практична робота № 2
- •Хід роботи
- •Вихідні дані для практичної роботи № 2
- •Практична робота № 3
- •Хід роботи
- •Гранулометричний склад порід
- •Гранулометричний склад порід
- •Дані для визначення коефіцієнту фільтрації
- •Практична робота № 4
- •Хід роботи
- •Дані для побудови карти гідроізогіпс
- •Вихідні дані для практичної роботи № 4
- •Практична робота № 5
- •Хід роботи
- •Дані для побудови карти гідроізоп’єз
- •Вихідні дані для практичної роботи № 5
- •Практична робота № 6
- •Хід роботи
- •1. Побудова гідрогеологічних розрізів
- •2. Аналіз гідрогеологічних розрізів
Хід роботи
1. Скласти таблицю гранулометричного складу порід, де у стовпчиках 1 та 2 містяться вихідні дані діаметрів часток та вмісту фракції, починаючи від найменшого діаметру та відповідного йому вмісту фракції до найбільшого (див. табл. 3.1); у стовпчику 3 – максимум фракції відповідно стовпчику 1, у стовпчику 4 – сумарний вміст фракції (%).
Гранулометричний склад порід
Таблиця 3.1
Вміст фракцій в звичайній формі виразу |
Вміст фракцій за їх сукупністю |
||
Діаметр частинок, мм |
Вміст, % |
Найбільший діаметр частинок в сумі фракцій, мм |
Сумарний відсоток |
1 |
2 |
3 |
4 |
2. Для визначення ефективного діаметру d10 будується сумарна крива гранулометричного складу у напівлогарифмічному масштабі (за даними 3-го та 4-го стовпчика табл. 3.2).
3. Для побудови кривої механічного складу породи у напівлогарифмічному масштабі по вісі абсцис відкладаються не розміри часток, а їх логарифми у мікронах. По вісі ординат відкладається сумарний відсотковий вміст фракції.
4. На початку координат зазвичай ставиться логарифм одиниці (тобто логарифм частки діаметром мікрон або ж 0, 01 мм), рівний нулю, і далі відповідно відкладаються значення 1, 2, 3, що відповідає розмірам часток 100, 1000 та 10000 мікронів (або ж 0,1; 1 та 10 мм). Логарифм для проміжних розмірів часток знаходять за їх логарифмічними даними.
5. Побудова кривих механічного складу у напівлогарифмічному масштабі зручно у тому відношенні, що дозволяє без значного здовження кривої по вісі абсцис наносити на неї достатньо точно вміст мілких фракцій.
6. Діючий діаметр визначається графічно за сумарною кривою (рис. 3.2). Відбувається це наступним чином: з точки на вісі ординат, яка відповідає 10%, проводять лінію паралельно вісі абсцис до перетину з кривою. З отриманої на кривій точці опускають перпендикуляр на вісь абсцис. Розмір часток, який відповідає точці перетину перпендикуляру з віссю абсцис і буде діючим, або ефективним діаметром зерен ґрунту [7]. Для визначення діаметру часток у міліметрах скористатися або:
1) таблицею значень функції 10х (десяткові антилогарифми), що знаходиться у таблицях Брадіса, або
2) використати формулу:
Наприклад:
Приклад розрахунку.
Визначити коефіцієнт фільтрації пухких порід за даними гранулометричного аналізу (С = 900, t = 12) з застосуванням формули Хазена.
Гранулометричний склад порід (вихідні дані)
Таблиця 3.2
Фракція |
< 0,01 |
0,05 – 0,01 |
0,1 – 0,05 |
0,5 – 0,1 |
1 – 0,5 |
2 – 1 |
5 – 2 |
7 – 5 |
10 – 7 |
Вміст фракції |
1 |
1 |
4 |
66 |
6 |
6 |
5 |
4 |
5 |
Гранулометричний склад порід
Таблиця 3.3
Вміст фракцій в звичайній формі виразу |
Вміст фракцій за їх сукупністю |
||
Діаметр частинок, мм |
Вміст, % |
Найбільший діаметр частинок у сумі фракцій, мм |
Сумарний відсоток |
<0,01 |
1 |
0,01 |
1 |
0,05 – 0,01 |
1 |
0,05 |
2 |
0,1 – 0,05 |
4 |
0,1 |
6 |
0,5 – 0,1 |
66 |
0,5 |
72 |
1 – 0,5 |
6 |
1 |
78 |
2 – 1 |
6 |
2 |
84 |
5 – 2 |
5 |
5 |
89 |
7 – 5 |
4 |
7 |
93 |
10 – 7 |
5 |
10 |
98 |
|
Рис. 3.2. Приклад сумарної кривої гранулометричного складу породи у логарифмічному масштабі. |
d10 = 0,11 мм;d60 = 0,365
,
що
дозволяє використовувати формулу Хазена
для визначення коефіцієнту фільтрації.
м/добу.
Відповідь: К = 11,54 м/добу.
