- •Навчальний посібник представлений у повній відповідності до програми навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності».
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Науково-технічний прогрес, розвиток та безпека цивілізації
- •Життєдіяльність людини та довкілля: основні поняття та сучасні проблеми Модель життєдіяльності людини
- •Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2 Фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини
- •2. Конкретні цілі:
- •Тема 3 Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров`я людини
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття: Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров`я людини.
- •Електромагнітні поля і випромінювання
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
Тема 3 Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров`я людини
Актуальність теми: Сучасна людина живе у світі природних, техногенних, соціальних та інших небезпек, які постійно загрожують її здоров'ю, інколи і життю. За таких обставин безпека життєдіяльності, як і безпека самої людини, стає першорядною. Для майбутнього спеціаліста є важливим вивчення можливих небезпек, закономірностей їх проявлення, способів попередження та захисту від них.
2. Конкретні цілі:
Знати, засвоїти: основні поняття безпеки життєдіяльності (а = II).
Вміти, оволодіти: навичками розпізнавання небезпек, факторів навколишнього середовища, що впливають на людину (а = III)
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Хімія Фізика М. біологія Фізіологія Анатомія людини |
Визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини. Аналізувати і оцінювати небезпечні для життя, здоров'я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів. |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття: Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров`я людини.
Життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, техногенного та соціального, або соціально-політичного середовищ.
Природне середовище — це компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами.
До природного середовища належать передусім біосфера (сфера існування живих організмів), що охоплює частину атмосфери, гідросфери і верхню частину літосфери, які взаємопов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії. У природному середовищі діють переважно закони природного розвитку: фізичні, хімічні, геологічні та біологічні.
До природного середовища належать також космічні об'єкти: Сонце, Місяць, комети, астероїди.
Сонце і Місяць викликають припливи і відпливи води, а також відповідний рух земної кори. Сонце живить енергією всі біологічні об'єкти, а також спричиняє переміщення повітряних мас, внаслідок чого на Землі змінюється рельєф, відбувається кругообіг води і біологічних речовин. Фактично вся енергія, яку використовувала і використовує людина, за винятком ядерної, є трансформованою і накопиченою на Землі за мільярди років сонячною енергією. Метеорити, що падають на Землю, спричиняють не лише локальні, а й глобальні катаклізми..
Природне середовище, в якому живе людина, характеризується умовами, що впливають на її фізіологічні функції. Життєдіяльність організму людини як складової біологічної системи протікає в певних межах, установлених природою. Умови навколишнього середовища в межах природних змін його параметрів називають нормальними умовами.
Компоненти природного середовища (повітря, вода, грунт, харчові продукти) містять усі життєво необхідні для організму елементи: кисень, який надходить в організм з повітря, воду, білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни.
Стан атмосфери у певному місці у певний момент або за обмежений проміжок часу характеризує погоду. Багаторічний режим погоди, властивий тій чи іншій місцевості, називають кліматом. Він є статично стійким для цієї місцевості. Клімат характеризується середніми показниками світла, температури, вологості повітря, рівнем опадів, рівнем радіації, атмосферного тиску, напрямками вітрів тощо. Кліматичні умови Землі створюються внаслідок взаємопов'язаних процесів теплообміну, вологообміну і загальної циркуляції атмосфери.
Погода, на відміну від клімату, постійно змінюється. «Живучи в погоді», людина відчуває вплив на організм гігантських космічних та планетарних сил. Погода значною мірою визначає рівень безпеки і життєдіяльності людини. Людина як складна саморегулююча істота створена природою, тому не повинна реагувати на зміни будь-якого погодного компоненту, якщо вони відбуваються в певних межах. Більшість людей не реагують на ці зміни. Однак є люди, які відчувають зміни у стані здоров'я навіть від невеликих відхилень параметрів зовнішнього середовища (атмосферного тиску, швидкості повітря, електромагнітних випромінювань та ін.). Таких людей називають метеохроніками або метеозалежними.
Великий вплив на погоду та життєдіяльність людини мають процеси, які відбуваються на Сонці. Виплески сонячної енергії розігрівають зовнішні шари атмосфери Землі, змінюють їх густину і хімічний склад; могутні потоки заряджених частинок і випромінювань вдираються в атмосферу, переколочують всю повітряну оболонку. Від цього змінюється і сама погода, й реакція на її зміни в організмі людини.
Небезпека виявляється внаслідок дії на людину небажаних чинників, або факторів. За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі чинники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи;
фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.
До фізичних чинників належать висока чи низька температура; підвищена чи знижена вологість; підвищена швидкість руху повітря; підвищений чи знижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; машини, механізми чи їхні елементи, які рухаються чи обертаються; конструкції, які руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; устаткування, яке має підвищений тиск чи розрідженість; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого й акустичного випромінювань; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість та ін.
Хімічні чинники — це хімічні елементи, речовини і сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому і газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення і характеру дії на організм людини. Існує три шляхи проникнення хімічних речовин у людський організм: 1) через органи дихання, 2) через шлунково-кишковий тракт, 3) через шкірний покрив і слизову оболонку. За характером дії виділяють токсичні, подразнювальні, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні,
мутагенні речовини і речовини, які впливають на репродуктивну функцію.
Біологічні чинники поділяються на макроорганізми (рослини і тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).
До психофізіологічних чинників належать фізичне перевантаження (статичне та динамічне) і нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність роботи, стреси).
