Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №8.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
636 Кб
Скачать
☆

Виграти палива на суднах

Тип двигуна

Питома витрата палива, кг/(кВт·год)

1985

1990

2000

Малообертний

92-99

88-96

74-81

Середньообертний

107-114

96-103

85-92

Дизель-генератори

110-118

99-107

88-99

Високообертний

114-121

110-118

103-110

Атомохід - загальна назва кораблів (надводних і підводних), що мають джерелом енергії ядерну силову установку [2].

Турбохід - судно, що приводиться до руху паровою чи газовою турбіною. Енергетичний при-стрій паротурбохода складається з головної парової турбіни з зубчатою передачею на гребний гвинт, 1-2 парових котлів; деякі паротурбоходи мають два гвинти і більше. Як паливо використовується мазут.

Газотурбохід - судно, що приводиться до руху газовими турбіна­ми. Енергетична установка газотурбохода складається з газової турбіни і редуктора. Працюють турбіни на газотурбінному па­ливі.

Дизель-електрохід - судно з дизельним головним двигуном і електричною передачею потужності на гребні електродвигуна.

Електрохід - самохідне судно, у якого електричний привід рушіїв отримує енергію від власної електростанції, акумуляторних бата­рей або зовнішньої електричної мережі. За типом первинних дви­гунів (турбіна, дизель) розрізняють турбо-електроходи і дизель-електроходи. Використання як головних енергетичних пристроїв високообертних двигунів внутрішнього згоряння, що працюють в пост­ійному режимі, знижує експлуатаційні витрати.

За типом рушіїв розрізняють гвинтові судна, колісні, водоме-гальні і крильчасті.

За принципом руху судна поділяють на водотоннажні (плава­ючі), на підводних крилах, на повітряній подушці і глісуючі.

За тривалістю рейсуі санітарним режимом розрізняють три групи су­ден: І група - тривалістю безперервного перебуван­ня членів екіпажу і паса­жирів на борту понад 16 і од, II група - до 16 год, III група - до 8 год .

6.5. Головні показники.

6.5.1. Морський транспорт.

На морський транс­порт припадає понад вантажообігу країни (табл. 2).

Таблиця 2.

Прогноз перевезення вантажів водним транспортом у країни,млн.Т

Роки

Морський

Річковий

1990

53

66

1991

44

60

1992

39

41

1993

29

25

1994

26

20

1995

21

13

1996

14

8

1997

10,2

8,6

1998

9

9

1999

8,2

13

2000

8

16

2005

14

27

2010

22

38

2015

33

50

Він здійснює перевезення вантажів і пасажирів у Чорноморсько-Азовському басейні. Тут знаходяться порти Чорного та Азовського морів і нижньої течії річки Дунаю. Дунай доступний для морських суден на 170 км від гирла.

Чорноморсько-Азовський басейн має надзвичайно сприятли­ве географічне розташування для розвитку морського транспорту. Його порти незамерзаючі і мають порівняно неглибокі підходи. Роз­виткові пасажирських перевезень морським транспортом України сприяє велика кількість курортів і туристичних баз на узбережжях Чорного, Азовського та Середземного морів.

За середніми визначеннями вантажних перевезень (близько 600 км) морський транспорт посідає перше місце серед інших видів транс­порту. Але за відстанню перевезення пасажирів значно поступається залізничному і особливо повітряному транспорту.

У структурі перевезень вантажів морськими суднами перева­жають руди металів, кам'яне вугілля, нафта і нафтопродукти, буд­івельні матеріали.

Цей вид транспорту перетворюється нині у провідний щодо забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

Серед експортних вантажів переважають залізна і марганце­ва руди, метали, вугілля, машини і устаткування, продукція хімічної промисловості, а також сільського господарства. За допомогою морського транспорту в Україну надходять нафта, різноманітне об­ладнання і машини, джут, чай, кава, цитрусові, банани тощо.

Досить значні обсяги вантажів належать каботажним переве­зенням, тобто між портами України. Вони здійснюються в середньо­му на відстань, що не перевищує 150 км, тому їх частка у вантажообігу морського транспорту України незначна.

Найбільшим морським портом України є Одеса. Він обладна­ний під контейнерні перевезення. Тут на залізничній станції Одеса-Порт відбувається перевантаження із залізничного на морський транспорт і навпаки. Одеса має регулярне сполучення більш як із 100 країнами світу. В Одесі обробляють понад 20 млн. т вантажів, що становить 20% морського вантажообігу країни. Це такі вантажі, як нафта, зерно, руда, будівельні матеріали, цукор тощо. Одеса як морський порт не має собі рівних в Україні за перевезенням паса­жирів. У майбутньому Одеський порт перетвориться у значний центр перевезення зарубіжних туристів.

На південний захід від Одеси на березі Сухого лиману знахо­диться порт Іллічівськ. Сюди надходять марганець, вугілля, заліз­на руда, будівельні матеріали, хімічні добрива, каучук, зерно, олія тощо. З 1978 р. в Іллічівську працює міжнародна поромна перепра­ва Іллічівськ-Варна (Болгарія).

Своєрідну спеціалізацію має порт Южний на Аджалицькому лимані. Він призначений для переробки аміаку, який надходить тру­бопроводом Тольятті (Росія) - Горлівка - Одеса.

У гирлі Південного Бугу за 74 км від моря знаходиться порт Миколаїв (порти Октябрськ, Дніпробузький). Тут обробляють пе­реважно нафтові вантажі, марганцеву руду, вугілля, метал.

У гирлі Дніпробузького лиману знаходиться порт Очаків.

У гирлі Дніпра розташований Херсон. Основні його вантажі: вугілля, ліс, зерно, метал, залізна і марганцева руди, нафта. Це од­ночасно і морський, і річковий порт. Тут здійснюється перевалка вантажів з річкових на морські судна і навпаки.

Значними портами Азовського моря є Керч, Маріуполь, Бер­дянськ. Переважними видами вантажів, що переробляють ці порти, є залізна руда, вугілля, а також рибні продукти.

Морські порти знаходяться і в гирлі Дунаю. Це Вилкове, Кілія, Ізмаїл і Рені. Останній за вантажообігом поступається в Україні тільки Одесі та Іллічівську. Він відіграє велику роль у зв'язках дер­жави з країнами Південно-Східної і Центральної Європи.

Пасажирські перевезення здійснюють в Україні 17 морських портів. Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чор­ного моря: Севастополь, Ялту, Євпаторію й Одесу, значно менший на Феодосію, Ізмаїл, Іллічівськ, Керч і Бердянськ. Серед пасажирсь­ких перевезень переважають каботажні. Найбільший пасажиропотік у міжнародних перевезеннях здійснюється паромною переправою че­рез Керченську протоку. Досить інтенсивні зв'язки між Україною і Росією відбуваються за маршрутами Маріуполь-Єйськ, Бердянськ-Азов, Бердянськ-Єйськ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]