6.3. Судна.

Судном називають складну плаваючу інженерну споруду, призначену для перевезення вантажів і пасажирів (транспортні судна), для виконання днопоглиблювальних робіт, видобування міне­рально-будівельних матеріалів (технічні судна) або для обслугову­вання транспортних і технічних суден та створення їм необхідних умов для виробничої праці (допоміжні судна).

Судно складається із таких основних комплексів:

• корпуса основної частини судна, що складається з непроникної обшивки днища і бортів, настилу-палуби; надбудови, переділок;

• суднової енергетичної установки, що складається з головних двигунів, які приводять у дію рушій, дизель-генератори, розподільні пристрої, допоміжні механізми і системи;

• суднових рушіїв трьох типів;

• суднових пристроїв, призначених для керування судном і забезпе­чення його експлуатації;

• суднових систем для забезпечення роботи енергетичної установки та призначених для створення нормальних умов життя екіпажу;

• радіонавігаційного обладнання;

• засобів автоматизації [16].

6.4. Класифікація суден.

Всі транспортні судна внутрішнього плавання розрізняють за районом плавання; видом перевезень і виконуваної роботи; матеріалом корпуса; типом двигунів і рушіїв; принци­пом руху; три­валістю рейсу. Класифікаційна схема суден річкового транспорту на­ведена на рис. 8.

Класифікація морських водовміщуючих пасажирських су­ден за функціональним призначенням - на рис. 9.

За районом плавання класифікацію суден в Україні здійсню­ють органи державного нагляду: по морських суднах - Морський Регістр України, по річкових суднах - Річковий Регістр України.

Рис. 8. Класифікаційна схема суден річкового транспорту.

Рис. 9. Класифікація морських водовміщуючих пасажирських су­ден

за функціональним призначенням.

Річковий Регістр України в залежності від конструкції корпу­са судна встановлює такі класи, що наведені у табл. 1.

Табл. 1

Класи суден

Клас судна	Припустима висота хвилі, м
М-СП	3,5
М	3,0
О	2,0
Р	1,2
Л	0,6

Суднам класу М-СП - суміжного класу "ріка-море" - плаван­ня дозволяється в прибережних морських районах при хвилюванні не більше 5 балів і віддалення від портів-сховищ на відстань до 50 миль. Суднам класу М дозволяється плавати по внутрішніх вод­них шляхах і водосховищах, великих озерах і гирлових ділянках магістральних річок. Судна класу О можуть плавати по водосхо­вищах і магістральних річках при хвилі висотою до 2 м. Судна кла­су Р можуть працювати на середніх і нижніх ділянках великих річок, каналів, у спокійних озерах з висотою хвилі не більше 1,2 м. Судна класу Л розраховані на плавання по малих річках і у верхів'ях ма­гістральних річок, де висота хвилі не перевищує 0,6 м.

За видом перевезень і родом виконуваної роботи судна поділя­ють на транспортні, технічні і допоміжні. Транспортні судна под­іляють: на вантажно-пасажирські, пасажирські, вантажні, сухован­тажні і наливні (танкери), буксирні, штовхачі-буксирні і спеціалі­зовані.

За родом матеріалу корпуса розрізняють судна сталеві, з легких сплавів, дерев'яні, залізобетонні, композитні і пластмасові. Всі великі транспортні судна будують із суднобудівної сталі. З легких алюмініє­во-магнієвих сплавів виготовляють швидкохідні судна на підводних крилах, повітряній подушці, спортивні і рятівні катери, шлюпки. Дере­в'яні транспортні судна для перевезення вантажів не будують з 1959 року через економічну недоцільність. Мілкі судна-човни, шлюпки, спортивні катери, яхти виготовляють з дерева в незначній кількості. Із пластмаси виготовляють рятувальні шлюпки, мілкі спортивні катери, човни, суднові меблі та інвентар, буї для визначення суднового ходу.

За наявністю і видом двигунів всі судна поділяються на самохідні, якщо є СЕУ, і несамохідні. В залежності від типу енергетичного при­строю на самохідному судні розрізняють теплоходи (дизельні) і паро­плави (з паровими пристроями). За типом СЕУ розрізняють 2 великі групи суден - пароплави і теплоходи.

Пароплав - самохідне судно, що приводиться до руху паровою ма­шиною або паровою турбіною. Сучасні пароплави обладнані го­ловним чином паровими турбінами.

Теплохід - судно, що приводиться до руху двигуном внутрішнього згоряння, це найбільш поширений тип самохідного судна. Потужність від го­ловного судново­го двигуна пере­дається на рушій безпосередньо або за допомогою ре­дуктора, іноді че­рез з'єднуючі муф­ти. Як головні двигуни на тепло­ході використову­ють дво- і чотиритактні, мало-, середньо- і високоооертні двигуни внутрішнього зго­ряння (табл. 10.3.2).

Таблиця 10.3.2.