Корекція звисаючого кінчика носа

Для корекції звисаючого кінчика носа потрібно іншу техніку, чим при звичайному укороченні носа. На звисання кінчика носа впливають: форма крильних хрящів, відношення перегородчастого кута до великих крильних хрящів, висота спинки носа, форма дистального відділу хряща перегородки, довжина і форма верхньої щелепи, зубів і верхньої губи.

При середній мірі вираженості звисання кінчика носа можна роз'єднувати медіальні ніжки великих крильних хрящів і насаджувати кінчик на хрящ перегородки. У цьому положенні медіальні ніжки прошивають матрацним швом. Укорочення самого ж перегородчастого хряща слід проводити дуже обережно.

У вираженому звисанні кінчика носа слід проводити укорочення усієї бічної стінки носа – верхніх і нижніх бічних хрящів і хряща перегородки носа. При цьому слід зберігати дистальний відділ хряща перегородки і носовий остюк верхньої щелепи. Надлишки слизової оболонки по краю розрізу мають бути також економно посічені. Застосування цієї техніки досвідченим хірургом, незважаючи на ряд відхилень від звичайних прийомів косметичної ринопластики, дає добрі результати (Rees Т., 1973).

Корекція основи крил носа і краю ніздрів

При виконанні косметичної ринопластики особливу увагу слід звертати на ширину основи крил носа і товщину краю ніздрів. Сплощення крил носа з розширенням їх є расовою ознакою деяких етнічних груп. Розширення основи носа може спостерігатися також при неправильному рубцюванні слизової оболонки носа і значному розвитку лицевих м'язів.

Розширення основи крил носа можна визначити до операції, коли відзначається виступання основи крила носа назовні за вертикальну лінію, опущену з внутрішнього кута ока, або на операційному столі, після ринопластики. Виконання тільки резекції основи крил носа без втручань на інших відділах носа дозволяє значно зменшити висоту кінчика носа по відношенню до усього носа.

Якщо до операції або під час її точно не встановлена необхідність в корекції основи крил носа, то можна відмовитися від неї і виконати через декілька тижнів.

Корекцію основи крил носа можна провести за допомогою одного з відомих способів. Для зменшення зовнішньої поверхні ніздрі прийнятніший спосіб Вайра, а внутрішній поверхні – Йозефа, Селтцера, Шихэна, Конверса, Мілларда. Слід зазначити, що спосіб Мілларда дозволяє одночасно зменшити ширину основи крил і звузити ніздрі. Пізніше, в 1980 р., автор модифікував свій метод до отримав кращий загальний косметичний ефект. Він викроював трикутні клапті між основою крила і колумелою, деепідермізував їх і зшивав разом в тунелі біля основи колумели. Тим самим одночасно із зменшенням ширини основи крил відбувається потовщення і вибухання нижнього відділу колумели, що естетично прийнятніше при широких носах з втягненням шкірної перегородки носа.

У усіх випадках, коли укорочення хряща перегородки призводить до збільшення довжини бічних стінок носа, при втягненні колумели, при первинному (природному) нависанні краю ніздрі, товстому краю ніздрі можна провести її корекцію. Вона полягає у видаленні смужки тканини уздовж нависання у вигляді клину. При цьому слід звертати увагу на те, щоб лінія зростання волосся напередодні носа не виверталася і не підходила близько до краю ніздрі.